Передумови для розвитку

18 May, Розділ Рослинництво, переглядів 7 754

Відомо, що хмелеві шишки – найбільш оригінальна й незамінна рослинна сировина для виготовлення різних ґатунків пива. Хміль звичайний (Humulus lupulus L.) в умовах помірного клімату України добре росте у зоні Полісся та Лісостепу, де за тривалий час вирощування цієї технічної культури сформувалися певні традиції виробництва, господарська та наукова інфраструктура тощо.

Основні хмелярські країни світу - Німеччина, США, Китай і Чехія - виробляють понад 80% світового обсягу хмелесировини. В Україні понад 70% площ культури знаходиться на Житомирщині. Вирощують її також у Львівській, Хмельницькій, Волинській, Рівненській та Вінницькій областях.

В державних документах (Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», «Порядок справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства», затверджений постановою Кабінету Міністрів України №587 від 15 липня 2005 року), які регулюють основні засади агрополітики в галузі хмелярства, передбачено відрахування коштів у вигляді 1,5% від реалізації пива, вина та алкогольних напоїв направляти на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства. Щоб невідкладно вжити заходи для недопущення повного знищення хмелярства та збільшити виробництво хмелю, спеціалісти Мінагрополітики, науковці НААН розробили Галузеву програму розвитку хмелярства до 2015 року.

То чи є можливість у галузі сформувати стабільний виробничий комплекс? Так. Підтвердженням є статистика виробництва: площі під хмелем за останні роки суттєво не змінились (2004 р. – 1325,4 га, 2009 р. – 1345,6 га), а валовий збір протягом 2004-2009 рр. зріс у 2,3 рази (з 589,2 до 1342,8 т), що становило в середньому 25,6% приросту щороку саме завдяки підвищенню врожайності нових сортів утричі.

Спроможність вітчизняної галузі забезпечувати внутрішній ринок власною продукцією значно зросла, але хмелевиробники відчувають великі труднощі з реалізацією. Свої потреби в хмелесировині пивовари цілком задовольняють за рахунок імпорту, нехтуючи українським хмелем. Причини ситуації - втрата репутації через низьку увагу до якості хмелю внаслідок колишнього його дефіциту, низький асортимент продуктів переробки хмелю, неспроможність формування необхідних за обсягами партій чистосортної продукції, відсутність налагодженої ринкової інфраструктури збуту.

В таких умовах основним завданням для хмелярських господарств є покращення якісних і вартісних характеристик товару (збільшення вмісту альфа-кислот у продукції та зниження собівартості хмелю). Обидва ці показники впливають на прибутковість підприємств та конкурентоспроможність продукції.

Найбільш розповсюджені сорти вітчизняної селекції, які вирощуються нині в Україні, за врожайними і технологічними якісними ознаками не поступаються кращим світовим аналогам, а за деякими навіть перевершують їх і за належних умов вирощування є конкурентоспроможними на світовому ринку хмелю. Також позитивною особливістю вітчизняних ароматичних сортів є дещо вищий коефіцієнт ароматичності (β:α), ніж у зарубіжних.

Враховуючи пивоварні якості сировини, визначено групу сортів хмелю вітчизняної селекції, що рекомендовані до інтенсивного впровадження у виробництво. Ці сорти є базисними у Перспективній програмі розвитку хмелярства.

Найбільшим попитом серед пивоварів користуються ароматичні сорти – Слов’янка, Заграва, Гайдамацький та гіркі сорти – Промінь, Альта. Але ці сорти селекції Інституту сільського господарства Полісся НААН займають поки що незначні площі. Так, у деяких господарствах під окремим сортом зайнято не більше 0,4-2,5 га насаджень, що не дозволяє самостійно формувати необхідні партії хмелю для переробки та реалізації.

Реалізація запланованих по сортовій політиці заходів на основі впровадження інновацій інтенсивних технологій виробництва хмелю призведе до сортозаміни і сортооновлення вітчизняних хмільників, дозволить на кінець 2015 року, не розширюючи площ насаджень (1200-1300 га), суттєво збільшити врожайність (до 15-18 ц/га) та валові збори шишок (до 1850 т), поліпшити якісні показники. Це забезпечить рентабельність і конкурентоздатність вітчизняної хмелепродукції, загальний збір α-кислот у вирощеному врожаї складе майже 130 т, що не тільки повністю покриє щорічну потребу вітчизняного пивоваріння у хмелесировині, а й створить передумови для її експорту.

Для виконання завдань галузевої програми необхідне функціонування чіткої системи розсадництва, яка базувалася б на сучасних технологіях формування маточних і промислових насаджень високоякісним садивним матеріалом конкурентоспроможних сортів для проведення сортозаміни та сортооновлення. Впровадження програми у розсадництві повинно протягом 2012-2015 рр. гарантувати виробництво 1 млн. штук саджанців на рік для задоволення потреб на щорічне закладання хмеленасаджень на 80-120 га та для ремонту існуючих хмеленасаджень (≈ 600 га).

Система розсадництва нині координується головною науковою галузевою установою – Інститутом сільського господарства Полісся НААН. Вона включає внесені до «Реєстру виробників насіння і садивного матеріалу» установи та фірми-оригінатори, хмелерозсадницькі господарства різних форм власності й повинна забезпечити вирощування садивного матеріалу у необхідних обсягах для поступового розвитку галузі. Причому, враховуючи сучасні міжнародні вимоги до сертифікації садивного матеріалу, його оздоровлення та розвиток технологій мікроклонального розмноження в умовах in vitro, забезпечити відповідну якість садивного матеріалу.

Матеріально-технічна база розсадництва хмелю в ІСГП, колекція сортів хмелю, високопродуктивні ароматичні та гіркі сорти хмелю, технології розмноження хмелю методом in vitro та дорощування саджанців культури in vitro до стандартних, а також стан розсадництва у розсадницьких господарствах та розроблена нормативна документація, яка регулює систему розсадництва, є підґрунтям підвищення ефективності розсадництва хмелю.

Технічна база розсадництва хмелю в Інституті - це 166,2 м2 площі в культуральних кімнатах для вирощування рослин in vitro на поживних середовищах, 1,0 тис. м2 закритого ґрунту з централізованою системою опалення та 2,2 га площ з крапельним зрошенням для дорощування мікросаджанців хмелю у шкілках. Вона забезпечує виробництво 500 тис. шт. саджанців для закладання 150 га маточників хмелю у рік у розсадницьких господарствах.

Інститут має одну з вагомих колекцій сортів світової селекції - 214 сортів з 17 країн світу. Використання джерел, донорів і колекції дає можливість селекціонерам створювати нові сорти хмелю із заданими параметрами для виробництва. Використовуючи колекцію генофонду хмелю, ІСГП за 1992-2011 роки виведено та зареєстровано в Україні 22 сорти хмелю, в т.ч. за 2004-2011 роки – 13 сортів, з яких: Слов’янка, Заграва, Гайдамацький, Хмелеслав, Пивовар, Видибор, Полісянка, Оскар і Житомирський 75 – відносяться до елітної групи тонко ароматичних і ароматичних сортів хмелю. Вони за якістю сировини не поступаються, а за окремими показниками значно перевищують найкращі світові аналоги відповідного типу. Гіркі реєстровані сорти Зміна і Промінь у виробничих насадженнях забезпечують врожай 30 ц/га шишок з вмістом альфа-кислот 9,5-10%, а сорти Альта та Кумир містять в шишках від 12 до 14% альфа-кислот, тобто є на рівні більшості сортів надгіркої групи.

В ІСГП створена в умовах in vitro і підтримується колекція сортів вітчизняної та зарубіжної селекції. До колекції увійшли всі традиційні для зони хмелярства в Україні сорти: Клон 18, Злато Полісся, Поліський та сорти, які користуються постійним попитом на ринку: Слов’янка, Заграва, Альта, Промінь і нові перспективні сорти сучасної селекції.

Усі рослини, введені до колекції, пройшли морфологічне та біохімічне тестування на відповідність сортовим ознакам і отримали сортові свідоцтва. Крім того, колекційні рослини пройшли ДНК ідентифікацію за методами SSR-ПЛР і отримали ДНК-паспорти. Рослини в колекції підтримуються в стандартних умовах, виключаючи їх перезараження, і будь-коли можуть бути використані для мікроклонального розмноження. Колекція постійно поповнюється новими сортами і пропонується для нових інноваційних проектів.

Інститутом розроблені та затверджені методики та технології виробництва оздоровленого садивного матеріалу хмелю методом in vitro та Програма його виробництва та використання в розсадництві, згідно яких ця технологія прийнята як головний напрямок виробництва садивного матеріалу хмелю. Створення в Інституті лабораторії ідентифікації рослин за ДНК дозволяє проводити генетичний контроль чистосортності мікроклонів.

Розроблена і впроваджується технологія дорощування саджанців культури in vitro без використання польових шкілок, що дозволяє значно прискорити закладання плантацій хмелю новими сортами.

Керуючись Програмою розвитку хмелярства України на 2011-2015 роки, якою передбачається за рахунок проведення сортозаміни і сортооновлення значно поліпшити генетичний потенціал хмеленасаджень, необхідно значно підвищити ефективність ведення розсадництва хмелю шляхом: організації і чіткого функціонування системи розсадництва, для чого будуть розроблені галузеві плани сортозаміни та сортооновлення, які повинні стабілізувати потреби і обсяги вирощування садивного матеріалу хмелю під контролем з боку Мінагрополітики, яке повинно виступати замовником садивного матеріалу; обмеження ввезення садивного матеріалу закордонного походження і виробництва; за погодженням з пивоварами внесення коректив у оптимізацію сортової структури хмеленасаджень; проведення офіційних регіональних сортовипробувань сортів іноземної селекції, популяризації і введення в Реєстр тих із них, які за контрактами з виробниками можуть закуповувати пивовари; внесення доповнень до затвердженого «Порядку використання коштів 1,5% збору…», де вирощування садивного матеріалу зареєстрованими виробниками кваліфікувати як виробництво галузевої продукції з відповідним прямим фінансуванням понесених витрат безпосередньо виробникам садивного матеріалу.

Враховуючи сприятливі ґрунтово-кліматичні умови для ведення культури, наявність конкурентоздатних високопродуктивних сортів, модернізованої системи розсадництва, хмелярство нашої країни навіть у жорстких ринкових умовах СОТ буде мати передумови для розвитку.

В. КОВАЛЬОВ,

д. с.-г. н., професор, начальник відділу селекції та інноваційних технологій хмелю, керівник державної програми наукових досліджень НААН «Хміль»;

І. ШТАНЬКО,

к. с.-г. н., завідувач лабораторії селекції, біотехнології та мікроклонального розсадництва хмелю;

О. СТЕЦЮК,

к. с.-г. н., завідувач лабораторії агротехніки, агроекології та елітного розсадництва хмелю

Інститут сільського господарства Полісся НААН

Контакти:

моб. тел.: +380963359313;

е-mail: isgpo@polesye.net,

shtanko_hop@meta.ua