- До 2021 року Україна зможе експортувати до 33 млн тонн зерна
- Держсільгоспінспекція сприяє спрощенню процедури ведення бізнесу на зерновому ринку
- Україна може ініціювати створення світового запасу зерна під егідою ООН
- АМКУ пропонує забрати преференції у державного зернотрейдера
- КОМЕНТАР Володимир КЛИМЕНКО, президент Української Зернової Асоціації.
Український ринок зерна: в очікуванні позитивних зрушень
Як відомо, основою ринку зерна є його виробництво в обсягах, що забезпечують продовольчу безпеку держави. Минулого тижня на конференції «Зерно-2008» широко обговорювалася програма розвитку зернового ринку у 2008-2015 роках, якою зокрема передбачається значне нарощування обсягів виробництва зерна, а також його експорту. Фактично планується, що до 2010-2015 року Україна реально зможе повернути собі статус крупного гравця зернового ринку.
Враховуючи вищесказане, важливо знати: які зміни очікують ринок, його структуру; які нові механізми реалізовуватимуться і як вдосконалюватимуться вже існуючі?
Ці питання ми поставили директору Департаменту розвитку аграрного ринку Мінагрополітики Анатолію Розгону.
- Анатолію Васильовичу, до яких бажаних показників, на Вашу думку, програмою передбачається «підтягнути» вітчизняне зерновиробництво?
Розгон: Першочергове завдання держави – гарантувати продовольчу безпеку населення. Тому формування достатніх запасів зерна (продовольчого та фуражного), а це, за рекомендаціями ФАО, як мінімум двохмісячний запас внутрішнього споживання, є пріоритетним завданням Уряду. Щоб вирішити проблему пропозиції, планується виробити до 2015 року 1100 кг зерна на душу населення при одночасному зниженні витрат антропогенних ресурсів. Тому важливою є організація сучасної ринкової інфраструктури, яка забезпечуватиме ефективне просування продукції до кінцевого споживача.
Існує кілька шляхів для досягнення цього. Це створення інформаційно консультативних структур, які забезпечуватимуть точний моніторинг ринку зерна в Україні та світі, для розробки об’єктивних прогнозів і надання інформації державним органам й учасникам ринку. Підтримка розвитку інформаційних систем дозволить оптимізувати структуру виробництва і обігу зерна, забезпечити рівновагу попиту й пропозиції. Особлива увага повинна приділятися розвитку дорадництва, як основної ринкової структури по впровадженню новітніх технологій та інновацій.
- А чи змінюватиметься система надання послуг на зерновому ринку?
Розгон: Так, звичайно. Важливу роль в цьому сегменті інфраструктури ринку зерна відіграє проблема розвитку сучасного складського господарства. Держава підтримуватиме проекти, націлені на її розвиток. Також підтримка надаватиметься проектам створення сільгоспвиробниками мережі кооперативних елеваторів, включно із припортовими. Ще планується удосконалення транспортної інфраструктури, залучення річкового транспорту для вантажоперевезень, а також організація виробництва спеціалізованого великогабаритного автотранспорту для сільськогосподарських вантажів.
- Анатолію Васильовичу, а чи готова торгівельна мережа внутрішнього ринку ефективно працювати в умовах запланованої інтенсифікації зерновиробництва?
Розгон: Нам доведеться покращувати існуючу структуру. Так, в порядку вирішення цієї проблеми буде забезпечена розробка нормативно-правових документів для гармонізації торгового законодавства до вимог СОТ. Зростатиме роль Аграрного фонду, який здійснюватиме державне цінове регулювання стратегічних та соціально значущих товарів, використовуючи Аграрну біржу, як невід’ємний елемент інфраструктури такого ринку.
Ідеальною вбачається така архітектура ринку, при якій, для усунення тіньових схем торгівлі, суттєво збільшуватимуться обсяги реалізації продукції через агроторгові доми, заготівельно-збутові кооперативи, оптові ринки, які приймали б участь в торгах на товарних біржах у якості брокерських контор. Формування кооперативних каналів збуту сільськогосподарської продукції (оптові ринки, заготівельно-збутові кооперативи) - це ефективна альтернатива існуючим посередницьким комерційним структурам. Вони дозволять створити сприятливе конкурентне середовище як для великотоварного виробництва, так і для дрібних товаровиробників.
- У зв’язку із запланованим нарощуванням експорту виникає ряд питань, зокрема, якою буде роль держави в експортній діяльності, а також якими методами регулюватиметься ринок?
Розгон: З нарощуванням виробництва планується відповідно і зростання обсягів продажу зерна на світовому ринку, а також підвищення експортної ціни за рахунок вдосконалення системи стандартизації якості зерна і вдосконалення організаційних форм експортної діяльності.
Роль держави посилиться за рахунок законодавчого регулювання, а також за рахунок безпосередньої участі державних агентів на світовому зерновому ринку. Зокрема, відповідно до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», будуть здійснені заходи реорганізації Державної акціонерної компанії «Хліб України» в потужного державного зернотрейдера, який вдало поєднуватиме можливості переробки зерна на борошно, крупи, продукти і вигідно експортуватиме їх.
Що стосується державного регулювання ринку зерна, то воно здійснюватиметься як ринковими, так і адміністративними методами.
Звичайно ж адміністративні методи, на які так чутливо реагують наші закордонні партнери, застосовуватимуть лише в екстремальних випадках. Адміністративне регулювання здійснюється встановленням граничних цін, граничного рівня рентабельності, квотуванням експорту – але ці методи застосовуються тільки тоді, коли існує загроза продовольчій безпеці держави.
Найбільш дієві методи впливу на кон’юнктуру ринку - економічні. Наприклад, у випадках порушення балансу виробництва і споживання, неможливості реалізації частини зерна, держава виступає гарантом його збуту через своїх агентів (Аграрний фонд, ДАК «Хліб України», Держкомрезерв – прим. редакції), це по-перше. По-друге, це збільшення пропозиції, підвищення якості та економічної доступності продукції сегментів інфраструктури ринку. Це означає, що перерозподіл капіталу у виробничий сегмент ринку зерна відбуватиметься за рахунок ефективної дотаційної політики, бюджетних інвестиційних проектів, прямої бюджетної підтримки доходів виробників зерна, збільшення доступності й здешевлення фінансових ресурсів.
Основним же механізмом впливу на кон’юнктуру ринку буде регулювання цінових відносин на ринку зерна у напрямах координації цінової політики в АПК і узгодження цін на національному та світових ринках.
Важливим завданням також залишатиметься сезонне регулювання рівноваги ринку. Особливо у період перших двох-трьох місяців після збирання врожаю для запобігання стрімкого обвалу цін держава буде вилучати в найближчі роки 2-3 млн. тонн продовольчого зерна. В перспективі, вказані обсяги зерна, яке вилучатимуться з ринку, будуть подвоєні.
Розпитував Дмитро Пекарчук
