Антимонопольний комітет виступив за уніфіковані правила роботи на ринку зерна і державної, і приватних компаній.

З огляду на відносно невеликі обсяги виробництва зернових у більшості українських сільгоспвиробників у порівнянні із загальним обсягом експорту, відсутність у них власної логістичної і транспортної інфраструктури, може скластися ситуація, при якій велика частина виробників, які є об'єктами державного цінового регулювання, виявляться не в змозі здійснювати експорт самостійно.

Такий висновок міститься у висновку АМКУ за результатами розгляду проекту закону N 8163 "Про внесення змін до Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", інформує "УкрАгроКонсалт".

У комітеті зазначають, що оскільки діяльність щодо здійснення експорту зерна Держоператором із забезпечення експорту зерна відповідно до проекту закону N 8163 не обумовлюється обов'язком укладення договорів з сільгоспвиробниками на виробництво зерна, і не містить зобов'язань щодо здійснення цим оператором авансових платежів в обсязі не менш ніж 50% ціни відповідної продукції.

Прийняття проект закону в запропонованій редакції може створити умови, при яких окремому суб'єкту господарювання будуть надані пільги або інші переваги, які поставлять його у привілейоване становище стосовно конкурентів.

"Це, в свою чергу, може призвести до суттєвого обмеження конкуренції або навіть монополізації товарних ринків", - йдеться у висновку АМКУ.

Враховуючи даний факт, АМКУ пропонує передбачити в проекті закону встановлення єдиних вимог до державних та недержавних посередницьким структурам на ринку зерна шляхом внесення авансових платежів на виробництво зернових культур у обсязі не менш ніж 50% ціни відповідної продукції, яка склалася на біржовому ринку України, на термін не менше вегетаційного періоду вирощування відповідної сільгоспкультури.

Економічна правда