Аграрний тиждень. Україна
» » То все-таки 20 чи 14%?
» » То все-таки 20 чи 14%?

    То все-таки 20 чи 14%?


         Повернення попереднього розміру ПДВ на деякі види сільськогосподарської сировини набуло чинності, але викликає певні зауваження.
         Як ми вже писали, спроба знизити ПДВ на деякі види аграрної сировини, зокрема на живу худобу, молоко-сировину тощо не мали наслідком позитивного результату («УК» від 24 червня). У результаті на прохання певної частини аграрних асоціацій з 1 серпня відновлено ставку податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 20%. І це окремі представники галузевого бізнесу подали як свою велику перемогу.
         При цьому не було взято до уваги пропозицію решти представників аграрної галузі і самого Міністерства аграрної політики про необхідність наскрізного скорочення ставки ПДВ до 14% у всьому ланцюжку харчової продукції. На цьому наголосили недавно міністр аграрної політики Роман Лещенко та його перший заступник Тарас Висоцький. 
         Таку саму думку обстоює й Асоціація виробників молока (АВМ). Там наголошують: це знизило б податкове навантаження на бізнес і підвищило б доступність для рядових споживачів харчових продуктів, найперше молочних. Але за однієї умови: таке зниження має відбутися не в одній ланці виробничого ланцюга, як уже було зроблено з цілковитим неуспіхом, а по всьому ланцюгу, від кормів для корови й аж до молочного продукту на крамничній полиці.

    Не всім подобається платити більше
         Ця позиція цілком відповідає світовій практиці, зокрема декларації ФАО про доступне харчування, затвердженій 2004 року (ФАО - організація ООН з питань продовольства та сільського господарства). У ній наголошено на доступності продовольства для усіх верств населення.
         Згідно з цим принципом, у розвинених країнах застосовують практику зниження ПДВ на основні продукти харчування та інші товари першої необхідності (наприклад предмети особистої гігієни). Тобто на товари, офіційно визнані такими, що мають соціальне значення, у Польщі діє ПДВ у 5%, Німеччині - 7, Франції - 5,5, Нідерландах - 6% тощо.
         Недарма основне враження у наших земляків, що відвідують Польщу, - дешевші харчові продукти з вищими зарплатами. Натомість у нас ситуація зворотна. За рейтингом з доступності продуктів харчування, що проводять The Economist Intelligence Unit та Cortevа Agriscience, 2020 року Україна посіла аж 54-ту позицію з-поміж 113 країн. Було б ще менше, якби рейтинг не містив природних ресурсів - лише за рахунок цього наша держава піднялася на 11 позицій.
         За даними Держстату, показник економічної доступності продуктів харчування в Україні зростає вже останні кілька років і за підсумками 2020 перевищив 47% - тобто стільки відсотків доходів витрачає населення на продукти харчування. У середньому Європі, за останніми даними Євростату, - 13% (найвищий показник, який фіксували раніше, сягав 26%).
    Організатори міжнародного рейтингу наголошують, що Україна не брала на себе на державному рівні якихось зобов’язань стосовно продовольчої безпеки населення та доступу його до харчів, що, безперечно, шкідливо для іміджу нашої держави на тлі світової спільноти. А для нас, на відміну від північного сусіда, це важливо.

    Податківці - за, але трохи проти
         Дивовижно, але факт: зниження ПДВ підтримує Державна податкова служба. На цьому під час онлайн-засідання Агроподаткового штабу при Мінагрополітики наголосив в.о. голови ДПС Євген Олейніков. Він зауважив, що за період дії ставки ПДВ 14% надходження від цього податку знизилися на 3-4 мільярди грн на місяць. Нібито погано для держави? Але це означає, що держава вилучила менше коштів з економіки, а це важливий інструмент підтримки економічного розвитку і в подальшому дасть збільшення надходжень.
         А ось повернення до ставки ПДВ 20% означає повернення до більшого проміжного вилучення і не має економічної підстави. Тож на думку Євгена Олейнікова, знижену ставку ПДВ слід не лише зберегти, а й розширити асортимент аграрної продукції, якої ця знижена ставка стосується.
         Податківець зауважив, що за умови значного обсягу тіньового сектору економіки ПДВ залишається основним джерелом поповнення бюджету, бо брати податок з доходів підприємств, які начебто не працюють, ДПС не може. Тому зниження ПДВ одразу на багато позицій може завдати шкоди фінансам держави.
         Становище може змінитися, якщо принаймні більша частина населення та підприємств декларуватиме свої доходи, але поки що до цього ще далеко. Додамо, що зниження ціни завдяки зниженню ПДВ на основні харчові продукти спричинить пожвавлення споживчого ринку. Тоді податкові надходження знизяться зовсім незначно, а згодом і зростуть, але це трапиться не одразу.

    Про боротьбу з тінню 
         Фахівці наголошують, що зниження ПДВ не лише на сільськогосподарську сировину, а й на продукцію з неї, якщо не до рівня розвинених країн, то хоч до 14% не лише саме по собі знизить потребу переробних підприємств в обігових коштах, а й сприятиме боротьбі з тіньовою економікою. Бо ж ніхто не платитиме хабарів за уникнення оподаткування, якщо податок буде меншим за хабар.
    Ще один важливий момент: на думку фахівців АВМ, понижену ставку ПДВ скасували занадто поспішно, не даючи галузі часу адаптуватися. Нагадаємо: закон було оприлюднено 31 липня, тож він набув чинності 1 серпня. Натомість оператори молочного ринку сподівалися, що закон буде оприлюднено не в останній робочий день липня, а вже у перших числах серпня — тоді б він став чинним із 1 вересня.
         У такому разі мали б час на підготовку не лише виробники молока, а й податкова служба - для неї частий перехід на нові ставки податків так само проблемний і обтяжливий, як і для бізнесу. Тобто, вважає генеральний директор АВМ Ганна Лавренюк, для аграрної спільноти обурливий не лише сам по собі відкат податкової реформи, що відбувся, а й спосіб його впровадження.
    Нині сільгоспвиробники із сумом згадують ту податкову систему, яка існувала для них до кінця 2016 року, а саме так звані спецрахунки ПДВ - нараховані суми за цим податком аграрні підприємства не перераховували до бюджету, а залишали на особливих рахунках для розвитку підприємства. Тепер навіть зниження ПДВ до 14% не могло компенсувати втрачене раніше, а проблем у ринковому ланцюжку руху сільгосппродукції додалося, що і стало причиною скасування цієї новації.
         Під час Агроподаткового форуму, що відбувся онлайн з ініціативи Мінагрополітики, генеральний директор АВМ Ганна Лавренюк 
    зауважила, що тепер, з відновленням ставки ПДВ 20%, витрати легально працюючих виробників молока збільшаться і рентабельність їхньої роботи зменшиться порівняно з нелегальними - йдеться насамперед про нелегальні молокоприймальні пункти в селах, які приймають молоко від особистих селянських господарств за готівку і ні перед ким не звітують за свою діяльність.
         Певна річ, про якість та безпеку продукції тут не йдеться. А легально працюючі молочнотоварні ферми через пониження рентабельності муситимуть підвищувати ціну. І це в той час, коли Україна за доступністю харчових продуктів посідає останнє місце в Європі!
         І наостанок: АВМ рекомендує молочно-товарним фермам і надалі погоджувати ціни на молоко-сировину без урахування ПДВ. Це, за твердженням молочарів, загальна світова практика, оскільки ціна з урахуванням ПДВ не відображає реальної цінової динаміки на ринку, особливо якщо ПДВ змінюється.

    Володимир КОЛЮБАКІН
    https://ukurier.gov.ua/uk/articles/vse-taki-20-chi-14/





    Схожі новини
  • Парламент залишив для зерна ПДВ в розмірі 14%
  • ​Запровадження ставки ПДВ 14% треба продовжити на весь ланцюг виробництва продукції тваринництва - аргументи
  • Мінагрополітики обговорюватиме з Мінфіном питання зниження ПДВ на сільгосптовари
  • Уряд пропонує знизити ставку ПДВ до 14% на всі види сільгосппродукції
  • В Україні пропонують знизити ставку ПДВ до 11% для агровиробників

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

То все-таки 20 чи 14%?


     Повернення попереднього розміру ПДВ на деякі види сільськогосподарської сировини набуло чинності, але викликає певні зауваження.
     Як ми вже писали, спроба знизити ПДВ на деякі види аграрної сировини, зокрема на живу худобу, молоко-сировину тощо не мали наслідком позитивного результату («УК» від 24 червня). У результаті на прохання певної частини аграрних асоціацій з 1 серпня відновлено ставку податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 20%. І це окремі представники галузевого бізнесу подали як свою велику перемогу.
     При цьому не було взято до уваги пропозицію решти представників аграрної галузі і самого Міністерства аграрної політики про необхідність наскрізного скорочення ставки ПДВ до 14% у всьому ланцюжку харчової продукції. На цьому наголосили недавно міністр аграрної політики Роман Лещенко та його перший заступник Тарас Висоцький. 
     Таку саму думку обстоює й Асоціація виробників молока (АВМ). Там наголошують: це знизило б податкове навантаження на бізнес і підвищило б доступність для рядових споживачів харчових продуктів, найперше молочних. Але за однієї умови: таке зниження має відбутися не в одній ланці виробничого ланцюга, як уже було зроблено з цілковитим неуспіхом, а по всьому ланцюгу, від кормів для корови й аж до молочного продукту на крамничній полиці.

Не всім подобається платити більше
     Ця позиція цілком відповідає світовій практиці, зокрема декларації ФАО про доступне харчування, затвердженій 2004 року (ФАО - організація ООН з питань продовольства та сільського господарства). У ній наголошено на доступності продовольства для усіх верств населення.
     Згідно з цим принципом, у розвинених країнах застосовують практику зниження ПДВ на основні продукти харчування та інші товари першої необхідності (наприклад предмети особистої гігієни). Тобто на товари, офіційно визнані такими, що мають соціальне значення, у Польщі діє ПДВ у 5%, Німеччині - 7, Франції - 5,5, Нідерландах - 6% тощо.
     Недарма основне враження у наших земляків, що відвідують Польщу, - дешевші харчові продукти з вищими зарплатами. Натомість у нас ситуація зворотна. За рейтингом з доступності продуктів харчування, що проводять The Economist Intelligence Unit та Cortevа Agriscience, 2020 року Україна посіла аж 54-ту позицію з-поміж 113 країн. Було б ще менше, якби рейтинг не містив природних ресурсів - лише за рахунок цього наша держава піднялася на 11 позицій.
     За даними Держстату, показник економічної доступності продуктів харчування в Україні зростає вже останні кілька років і за підсумками 2020 перевищив 47% - тобто стільки відсотків доходів витрачає населення на продукти харчування. У середньому Європі, за останніми даними Євростату, - 13% (найвищий показник, який фіксували раніше, сягав 26%).
Організатори міжнародного рейтингу наголошують, що Україна не брала на себе на державному рівні якихось зобов’язань стосовно продовольчої безпеки населення та доступу його до харчів, що, безперечно, шкідливо для іміджу нашої держави на тлі світової спільноти. А для нас, на відміну від північного сусіда, це важливо.

Податківці - за, але трохи проти
     Дивовижно, але факт: зниження ПДВ підтримує Державна податкова служба. На цьому під час онлайн-засідання Агроподаткового штабу при Мінагрополітики наголосив в.о. голови ДПС Євген Олейніков. Він зауважив, що за період дії ставки ПДВ 14% надходження від цього податку знизилися на 3-4 мільярди грн на місяць. Нібито погано для держави? Але це означає, що держава вилучила менше коштів з економіки, а це важливий інструмент підтримки економічного розвитку і в подальшому дасть збільшення надходжень.
     А ось повернення до ставки ПДВ 20% означає повернення до більшого проміжного вилучення і не має економічної підстави. Тож на думку Євгена Олейнікова, знижену ставку ПДВ слід не лише зберегти, а й розширити асортимент аграрної продукції, якої ця знижена ставка стосується.
     Податківець зауважив, що за умови значного обсягу тіньового сектору економіки ПДВ залишається основним джерелом поповнення бюджету, бо брати податок з доходів підприємств, які начебто не працюють, ДПС не може. Тому зниження ПДВ одразу на багато позицій може завдати шкоди фінансам держави.
     Становище може змінитися, якщо принаймні більша частина населення та підприємств декларуватиме свої доходи, але поки що до цього ще далеко. Додамо, що зниження ціни завдяки зниженню ПДВ на основні харчові продукти спричинить пожвавлення споживчого ринку. Тоді податкові надходження знизяться зовсім незначно, а згодом і зростуть, але це трапиться не одразу.

Про боротьбу з тінню 
     Фахівці наголошують, що зниження ПДВ не лише на сільськогосподарську сировину, а й на продукцію з неї, якщо не до рівня розвинених країн, то хоч до 14% не лише саме по собі знизить потребу переробних підприємств в обігових коштах, а й сприятиме боротьбі з тіньовою економікою. Бо ж ніхто не платитиме хабарів за уникнення оподаткування, якщо податок буде меншим за хабар.
Ще один важливий момент: на думку фахівців АВМ, понижену ставку ПДВ скасували занадто поспішно, не даючи галузі часу адаптуватися. Нагадаємо: закон було оприлюднено 31 липня, тож він набув чинності 1 серпня. Натомість оператори молочного ринку сподівалися, що закон буде оприлюднено не в останній робочий день липня, а вже у перших числах серпня — тоді б він став чинним із 1 вересня.
     У такому разі мали б час на підготовку не лише виробники молока, а й податкова служба - для неї частий перехід на нові ставки податків так само проблемний і обтяжливий, як і для бізнесу. Тобто, вважає генеральний директор АВМ Ганна Лавренюк, для аграрної спільноти обурливий не лише сам по собі відкат податкової реформи, що відбувся, а й спосіб його впровадження.
Нині сільгоспвиробники із сумом згадують ту податкову систему, яка існувала для них до кінця 2016 року, а саме так звані спецрахунки ПДВ - нараховані суми за цим податком аграрні підприємства не перераховували до бюджету, а залишали на особливих рахунках для розвитку підприємства. Тепер навіть зниження ПДВ до 14% не могло компенсувати втрачене раніше, а проблем у ринковому ланцюжку руху сільгосппродукції додалося, що і стало причиною скасування цієї новації.
     Під час Агроподаткового форуму, що відбувся онлайн з ініціативи Мінагрополітики, генеральний директор АВМ Ганна Лавренюк 
зауважила, що тепер, з відновленням ставки ПДВ 20%, витрати легально працюючих виробників молока збільшаться і рентабельність їхньої роботи зменшиться порівняно з нелегальними - йдеться насамперед про нелегальні молокоприймальні пункти в селах, які приймають молоко від особистих селянських господарств за готівку і ні перед ким не звітують за свою діяльність.
     Певна річ, про якість та безпеку продукції тут не йдеться. А легально працюючі молочнотоварні ферми через пониження рентабельності муситимуть підвищувати ціну. І це в той час, коли Україна за доступністю харчових продуктів посідає останнє місце в Європі!
     І наостанок: АВМ рекомендує молочно-товарним фермам і надалі погоджувати ціни на молоко-сировину без урахування ПДВ. Це, за твердженням молочарів, загальна світова практика, оскільки ціна з урахуванням ПДВ не відображає реальної цінової динаміки на ринку, особливо якщо ПДВ змінюється.

Володимир КОЛЮБАКІН
https://ukurier.gov.ua/uk/articles/vse-taki-20-chi-14/





Схожі новини
  • Парламент залишив для зерна ПДВ в розмірі 14%
  • ​Запровадження ставки ПДВ 14% треба продовжити на весь ланцюг виробництва продукції тваринництва - аргументи
  • Мінагрополітики обговорюватиме з Мінфіном питання зниження ПДВ на сільгосптовари
  • Уряд пропонує знизити ставку ПДВ до 14% на всі види сільгосппродукції
  • В Україні пропонують знизити ставку ПДВ до 11% для агровиробників

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.