- Аграрії на 101% забезпечені насінням кукурудзи
- На колоску тримається держава
- Майбутній урожай формується сьогодні
- Стан підготовки та якісні показники насіння озимих культур під урожай 2008 року
- ПРОГНОЗ УРОЖАЮ СІЛЬГОСПКУЛЬТУР В УКРАЇНІ В 2007 Р.
Соя: маємо всі умови
Соя багато століть належить до стратегічних культур світового землеробства і є однією з чотирьох головних сільськогосподарських культур (пшениця, кукурудза, соя, рис). Як і де вона застосовується, в чому сенс її вирощування? Про це наша сьогоднішня розмова з президентом Української асоціації виробників і переробників сої Віктором Тимченком.
- Вікторе Наумовичу, наскільки корисною є соя в аграрному виробництві?
- Дані української аграрної науки та практичний результат показують: приріст урожайності, наприклад, пшениці та ячменю після сої складає 3,6 ц/га, кукурудзи – 3-5 ц/га, а то і більше.
У США, скажімо, за рахунок введення в сівозміну сої (29 млн. га, а пшениці 23,5 млн. і 29,9 млн. га кукурудзи) щорічно одержують 40% приросту економічної ефективності сільського господарства.
Соя – один із основних компонентів при кормовиробництві. Включення соєвого шроту в раціон дійних корів забезпечує добові надої молока на рівні 25-30 кілограмів. Соєвий білок є обов’язковим інгредієнтом для бройлерів, який в раціоні з кукурудзою забезпечують одержання птиці масою 2,2 кг за 45 днів. Шрот і кукурудза в раціонах свиней забезпечують 650-800 г добових приростів на відгодівлі.
Особливо велике значення сої у продовольчому забезпеченні. Сьогодні з неї готують більше 300 видів продукції (масло, сирки, соєве молоко, кондитерські, хлібобулочні, ковбасні та інші вироби). При виготовленні продуктів харчування враховується, що 1 кг сої за місткістю білка дорівнює 2 кг м’яса або риби, 4 кг пшениці, 12 кг молока.
Довідково: Виробництво сої в світі має стійку тенденцію до зростання: в 2001 р. її вироблялось 184,9 млн. т, у 2007 р. - близько 232,4 млн. тонн. В США вироблено 78,6 (86,8) млн. т, в Бразилії – 60,5 млн., Аргентині – 43 млн., Китаї – 17,7 млн. тонн. Загальна площа світових посівів сої становить близько 115 млн. га.
Дуже зростає інтерес до цієї культури і з боку медицини. Так, за даними американських і російських вчених, натуральні продукти з сої рекомендуються при атеросклерозі, гіпертонічній хворобі, ішемічній хворобі серця, цукровому діабеті, алергічних захворюваннях тощо. А захворювання на рак грудей у азіатських жінок в 8-10 разів нижче, ніж на Заході, саме через вживання сої. З неї виробляють будівельні матеріали, парфуми, біодизельне паливо.
Можливості цієї культури при вирішенні економічних та соціальних питань сприяли потужному розвитку соєсіяння на планеті, і ми просто не можемо залишатись осторонь цього процесу.
- Як давно ми культивуємо цю рослину? І чи маємо резерви для її розвитку в господарствах?
- Варто згадати, що завдяки спільним зусиллям фахівців Департаменту ринків рослинництва, науковців УААН, асоціації та господарств у 2003-2006 роках площі посіву сої зросли з 189,6 тис. га до 714 тисяч або в 3,8 разів, а валовий збір з 232 тис. т до 890 тис. (у 3,8 разів). Збільшився і експорт сої – з 7,6 тис. т в 2003 році до 268 тис. т за 11 місяців 2007 року. Хоча цього було досягнуто виключно за рахунок екстенсивного шляху розвитку виробництва сої, а врожайність залишилась незмінною – 12,2 ц/га (світова врожайність – 22,1 ц/га).
І це при наявності потужної науково-виробничої бази. Маємо 20 оригінаторів сортів, 240 насіннєвих паспортизованих господарств, зареєстровані сорти з потенціальною врожайністю 20-30 ц/га (2004 р. – 51 сорт, 2005 р. – 57 сортів, 2006 р. – 63 сорти, 2007 – 73 сорти). Торік сою сіяли 3380 господарств.
- На вашу думку, чому так є?
- Причин тут кілька. По-перше, посіви проводяться насінням невисокої репродукції: нижче 1-ї, а то і 2-ї та 3-ї, так званим „рядовим насінням”. У світі посіви проводять тільки насінням 1-ї репродукції. Ми також вкрай незадовільно використовуємо технологію виробництва сої, не маємо чітких надрукованих рекомендацій. Ми, як правило, не використовуємо сою в короткоротаційних сівозмінах. А це негативно впливає на підвищення родючості ґрунтів при зерновиробництві.
Довідково: Соя забезпечує підвищення родючості ґрунтів за рахунок накопичення біологічного азоту в ґрунті із атмосфери в межах 100 кг на 1 га. Азот, який залишається після сої, дає можливість зекономити 250-300 кг аміачної селітри у діючій речовині для ранньовесняного підживлення озимої пшениці. Завдяки цьому соя є кращим попередником для наступних культур у сівозміні.
Втім, позитивне рішення цих питань вже є завдяки підтримці міністерства і особисто міністра Юрія Мельника. Разом із інститутами УААН ми розробили і підготували до друку технологічні процеси виробництва сої на богарних і зрошуваних землях та з нульовим обробітком ґрунту з використанням іноземної техніки. Про це розповідатимемо на семінарах, які плануємо в областях, починаючи з лютого.
Нас також підтримав міністр при вирішенні питання надання державної підтримки соєсіючим господарствам: їм виділятимуться бюджетні кошти на 1га посіву в розмірі 57 грн.
- Наскільки ефективною була торік державна підтримка?
- Ми з фахівцями Департаменту ринків рослинництва підійшли до цього творчо: на гектар посіву виділялись 80 грн. за умов посіву насінням не нижче 1-ої репродукції, 50 грн. – не нижче 3-ої репродукції. Необхідною умовою було і використання біопрепаратів на основі азотфіксуючих мікроорганізмів для передпосівної обробки насіння.
В результаті торік елітним насінням посіяно 42,8 тис. га (на 4,2 тис. га більше, ніж у 2006 р.), і першою репродукцією – 36% (в 2006 р. – 32%). Збільшення посіву елітним насінням забезпечило наявність насіння першої репродукції на посіви 2008 року в межах 52,3 тис. т (на 500 тис. га). Тобто, державна підтримка дала можливість, не зважаючи на посуху, довести врожаї до рівня 2006 року (12,2 ц/га).
Сьогодні вже можливо говорити і про включення сої в короткоротаційні сівозміни. Маємо 16 ранньостиглих сортів сої, насінням яких в 2006 році було засіяно 200 тис. га, а нині посіяно озимі культури. Це означає, що в 2008 році ми отримаємо економію аміачної селітри (близько 55000 т) на суму 110 млн. грн. Всі розрахунки підтверджуються насіннєвою інспекцією, з якою ми плідно співпрацюємо.
Та, не зважаючи на запроваджені в 2007 році заходи, площі посіву сої порівняно з 2006 роком значно зменшилися (з 714 тис. га до 570 тис. га). Причини відомі: посуха та значне збільшення посівів ріпаку.
- То чи є необхідність у збільшенні площ сої? Якщо так, то чим вона зумовлена?
- З нашої точки зору – є. І довести їх можна до 700-750 тис. га. Обумовлюється така необхідність підвищенням попиту на сою в світі в зв’язку із значним зменшенням її виробництва в США (2006 р. – 86,8 млн. т, 2007 р. - 78,6 млн. т), Аргентині (відповідно 47 і 43 млн. т) і в Китаї (відповідно 15 і 12,9 млн. тонн).
Також підвищується попит на сою в Україні у зв’язку з вводом в експлуатацію Іллічівського та Кіровоградського заводів з переробки сої (600 тис. т й 300 тис. т на рік) і кількох заводів потужністю у 30-40 тис. тонн на рік.
- Що ще потрібно зробити, щоб і надалі розвивати цю, як ми бачимо, перспективну культуру?
- Нам здається, що одним із основних стимулів росту посівів сої і підняття врожайності буде збільшення дотації на 1 га посіву з 57 грн. до 80 грн. при диференційному підході: 120 грн. за умов посіву насінням не нижче 1-ої репродукції і 80 грн. – не нижче 3-ої. Крім того, варто було б повернутись до сортонадбавок при купівлі сої на рівень 2006 року. Обов’язково необхідно зберегти умову отримання коштів на 1 га посіву – передпосівну обробку насіння азотофіксуючими препаратами. А ще – систематично проводити з сільгоспвиробниками роз’яснювальну роботу про необхідність впровадження сої в короткоротаційні сівозміни.
Бо наше завдання амбітне: до 2015 року довести посіви сої до 1,5 млн. га і збирати не менше 2-2,5 млн. тонн.
В Україні для цього є всі умови.
Дізнавався Дмитро Пекарчук
