ЩОБ МАЯКИ СВІТИЛИ, ТРЕБА ПІДТРИМУВАТИ В НИХ ВОГОНЬ

14 April, Розділ Аналітика, переглядів 6 554

Реформи в АПК, на щастя, не розвалили його остаточно. Десь можуть похвалитись своїми результатами, а десь і сумують над колишнім соціалістичним виробництвом. Та, здається, тих, хто працює і виро***є конкурентоспроможну продукцію, все ж більше. Саме такі, вочевидь, потребують державного захисту і підтримки.

Зокрема на Полтавщині – це молокопереробні підприємства, що входять до спеціалізованої асоціації, а також шість потужних сиропереробних заводів, з-поміж яких такі відомі як Пирятинський, «Гадяч-сир», Миргородський та інші. До речі, в цьому році має ввійти в дію ще один потужний завод у Карлівці. Підприємство випускатиме 50 тонн твердих сирів щодоби.

Новина втішна. Але виникає запитання: де брати молоко на виготовлення сирів? Загальна потужність молокопереробних підприємств Полтавщини втричі більша від тієї кількості молока, яке тут виро***ється. Така ж ситуація й по Україні.

Чому так сталося? Та тому, що за роки перебудови у колективних

сільськогосподарських підприємствах пустили під ніж тисячі корів і телиць. Ось молочна ріка й обміліла. За минулий рік на Полтавщині виробили всього 68 1,2 тисяч тонн молока, або всемеро менше порівняно з 1990 роком.

А ті, хто розвалював крупнотоварні господарства, говорять тепер, що через злиденну молочну галузь нас можуть не пустити на ринок європейської спільноти: мовляв, там дуже високі вимоги до якості молока і їхні стандарти може забезпечити тільки механізований молочнотоварний комплекс з таким комп'ютерним доїльним залом, де молоко, не контактуючи з людиною чи повітрям, після вакуумного доїння відразу ж подається герметично закритими молокопроводами в охолоджувальні цистерни.

Про те, щоб Європа пустила нас на свій ринок з отим молоком, що збирається з присадибних ділянок селян (а на Полтавщині 70% молока доять від дядьківських корів), і говорити нічого. З такого молока неможливо одержати якісну сировину, тому що воно дуже забруднене бактеріями.

Отже, щоб стати врівень з європейськими молочниками та дотягнутися до світових стандартів, нам, українцям, потрібно будувати сучасні великотоварні молочні комплекси. Приблизно такого типу, який оснащено у господарстві Героя України Тетяни Корост (ПСП «Маяк» у Котелевському районі).

І справді, на цій фермі можна простежити, як за допомогою комп'ютерних програм регулюється навіть режим доїння кожної корови: індивідуально, з урахуванням періодів її лактації, тільності чи інших особливостей. При потребі комп'ютер вмить видає на кожну корову всі її показники: від кількості молока, одержаного за вчорашній день, до показників за всі дні минулого року.

В таке не вірилось, але це факт. І в цьому наочно переконалися учасники обласного семінару з питань молочного скотарства, який нещодавно відбувся на базі господарства. Спеціалісти кажуть, що молочних ферм з такими автоматизованими доїльними залами, як у «Маяку», лише 12 на всю область.

Приємно подивувало учасників і гостей семінару й те, що в цьому господарстві доять від корови більше 6 тисяч кілограмів молока за рік. До речі, за часів СРСР за такі надої присвоювали звання Героя Соціалістичної Праці. Кращі доярки тут отримують середньомісячну заробітну плату, еквівалентну 400-500 доларам США, працюючи фактично 19 днів на місяць. І це при тому, що поголів'я ВРХ тут складає більше 5 тисяч голів, з яких корів – 1600. В ПСП кількість поголів'я великої рогатої худоби постійно збільшується. Лише за минулий рік стадо зросло на 400 голів.

А ще ж у «Маяку» є птахоферма на 2 тисячі голів курей для власних потреб, теплиці, пасіка, 4 тисячі голів свиней.

У його розпорядженні – 12 тисяч гектарів землі, чимала кількість сучасної нової сільськогосподарської техніки: зернозбиральних комбайнів, тракторів, сівалок, борін тощо. До речі, землю тут не орють, а обро***ють її глибокозрихлювачами, як це ро***ть у Європі.

Показали учасникам семінару і процес заготівлі та роздачі кормів, технологічні блоки, м'ясокомбінат, який господарство будує власними силами.

Тож, хоч би як наші виробники не страшилися працювати в умовах СОТ, робити це доведеться. Приклад Тетяни Корост показує: про перспективи власного підприємства потрібно дбати завчасно. І у «Маяка» був час суттєво підготуватися до діяльності в умовах найжорсткішої конкуренції на європейському аграрному ринку.

Олександр ДАНИЛЕЦЬ

Полтавщина

Фото автора; на фото: Герої України Тетяна Корост та Іван Балюк.

У племінному репродукторі з розведення корів української чорно-рябої породи.

Телята чорно-рябої породи.