Аграрні економісти – за зміни аграрної політики у світовому масштабі

09 May, Розділ Аналітика, переглядів 6 035

Шістдесят країн світу, представлених у більшості інституцій ООН, а також представники Світового Банку на квітневій зустрічі рішуче закликали до радикальних змін у сільському господарстві задля недопущення збільшення нестачі продовольства в окремих регіонах Землі та для обмеження ескалації цін на продовольчі товари. Про це пише британська "The Guardian".

На зустрічі презентовано звіт, що був підготовлений в рамках Світової Програми з Продовольства ООН (World Food Programme), який закликає провідні країни світу виділити 500 млн. дол. США для негайного спрямування їх на подолання продовольчої кризи, яка набирає обертів у світі. Зокрема пропонується використати зазначені кошти на подолання наслідків зростання цін (в деяких країнах вони зросли на 80% за рік) та унеможливлення продовольчих бунтів в багатьох містах. За інформацією Світового Банку, 33 країни світу зараз знаходяться в небезпеці політичної дестабілізації та внутрішніх конфліктів, які можуть виникнути через високу продовольчу інфляцію.

Та звіт, головним ідеологом якого є Сполучені Штати, ще не схвалили Велика Британія, Австралія та Канада. Автори говорять, що застосування ГМ-технологій не здатне швидко подолати проблему в найбідніших країнах та переконують, що розширення площ під біоенергетичними культурами для забезпечення транспорту паливом, спричиняє збільшення нестачі продовольства в світі.

Автори Міжнародної Оцінки Сільськогосподарської Науки та Технології для Розвитку (International Assessment of Agricultural Science and Technology for Development [IAASTD]) на 2500 сторінках говорять, що в світі виро***ється достатньо їжі, щоб прогодувати все населення. Тим не менше, 800 млн. людей потерпають від голоду. "Їжа зараз порівняно дешева та більш збалансована, ніж 40 років тому, але недоїдання та продовольча вразливість загрожує мільйонам, – йдеться у звіті. - Збільшення населення та доходів людей розкручує продовольчий попит, особливо на м’ясо та молоко, виробництво яких конкурує за землю з виробниками культур, які стають біопаливом. Нерівномірний розподіл продуктів харчування та конфлікти через встановлення контролю над природними ресурсами, які скорочуються, несе головну політичну та соціальну загрозу для урядів. Все це відбуватиметься на фоні змін від глобального потепління та збільшення населення з 6,7 до 9,2 млрд. у 2050 році".

Звіт – це перша серйозна спроба об’єднати уряди, громадські організації та бізнес багатих і бідних країн. Над його написанням працювали 400 вчених протягом 4 років. Сучасна система виробництва та торгівлі продуктами харчування в світі призвела до дуже нерівномірного розподілу прибутків, завдала значної шкоди екології та посилює глобальне потепління.

Автори наголошують, що аграрна наука повинна працювати над підвищенням врожайності культур, але при цьому потрібно зберігати родючість землі та зменшувати забруднення водних ресурсів. "Інвестиції в аграрну науку зменшилися, та зараз ми гостро відчуваємо потребу стабільно збільшувати виробництво продуктів харчування. Наукових ініціатив, важливих для покращення життя найбідніших людей, дуже мало", – говорить Роберт Ватсон, директор IAASTD.

Науковці зазначають, що ГМ-організми не здатні вирішити проблеми достатнього забезпечення продовольством бідного населення і не виправдовують покладених на них надій. "Фінансування цих технологій не призводить до бажаних результатів, а інформація часто уривчаста й суперечлива, невизначеність стосовно можливих переваг і небезпек висока", – говориться у звіті.

"Коротка відповідь на запитання, чи можуть трансгенні культури забезпечити людство продовольством буде - "ні". Але вони можуть дещо підтримати ситуацію. Нам потрібно зрозуміти їх ціну та можливі переваги", – сказав пан Ватсон.

Свою роль у світовій продовольчій кризі відіграє також розгортання біопаливних програм, які не мають великого ефекту в забезпеченні транспорту паливом, але провокують велике зростання цін на продовольство.

На думку експертів Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), варто звернути увагу на висновки світових вчених та підготуватися до нових глобальних викликів. "Україна, якщо їй вдасться підвищити ефективність сільського господарства, стане важливим гравцем на ринку продовольства і зможе забезпечити не лише свої, а й зростаючі світові потреби в продуктах харчування, здебільшого на Близькому Сході та в Північній Африці", – зазначає президент УКАБ Алекс Ліссітса. На його переконання, саме зростання ефективності господарювання має стати головним лейтмотивом взаємодії влади та аграрного бізнесу при формуванні подальших кроків до удосконалення аграрної політики в державі.

Прес-служба УКАБ