Довгий шлях до Європи

21 July, Розділ Аналітика / Світовий досвід, переглядів 5 009

"Україна на шляху до Європи: ризики та можливості для аграрного сектору". Таку назву отримала конференція, організаторами якої стали Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», Проект «Німецько-Український аграрний Діалог» при Інституті економічних досліджень та політичних консультацій, Східний комітет німецької економіки та Посольство Федеративної Республіки Німеччина в Україні.

Конференція пройшла за підтримки Федерального міністерства продовольства, сільського господарства та захисту прав споживачів Німеччини і Міністерства аграрної політики України.

Відкрив форум і привітав всіх учасників заходу президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса, у вітальному слові відзначивши важливість проведення таких заходів для кращого розуміння проблематики створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Європою. Адже недостатність інформації про всі ризики й переваги створення ЗВТ може ускладнювати даний процес.

У вітальному слові учасникам конференції міністр аграрної політики України Юрій Мельник зосередив увагу на пріоритетності відносин між Україною та ЄС. За словами міністра, сьогодні перелік продукції, яку Україна має право поставляти до ЕС, досить вузький. Із тваринницької продукції це поки що коні та мед, тоді як взаємовигідних напрямків співпраці значно більше.

Зацікавлення з боку країн ЄС викликає сировина для виробництва біопалива. За словами міністра, в Україні є значний потенціал в цьому напрямку, та вирощування сировини для виробництва біопалива буде регулюватися науковою системою сівозміни, щоб це не стало перешкодою для виробництва продовольства.

- В структурі давно практикованої сівозміни повинні бути ті культури, які дозволяють зберігати родючість земель, при цьому не потрібно захоплюватися монокультурою. Таким чином, можна виро***ти культури і для продовольства, і для виробництва біопалива, не порушуючи баланс. Для виробництва біопалива можна використовувати ті ж кукурудзу, цукровий буряк, але з дотриманням оптимального їх співвідношення в рамках однієї сівозміни, що є обов’язковим для родючості земель, - пояснив міністр.

За словами Ю. Мельника, в рамках реалізації науково обгрунтованої сівозміни на півдні України можна вирощувати сорго, в центральних регіонах – кукурудзу і цукрові буряки, як в продовольчих цілях, так и для біопалива. На території всієї України, але в межах сівозміни, актуальне вирощування ріпаку.

Федеральний міністр продовольства, сільського господарства та захисту прав споживачів ФРН Хорст Зеєгофер в своїй доповіді зосередив увагу на напрямах співпраці України та Німеччини і ЄС, на можливостях, які надасть створення зони вільної торгівлі. На його думку, Україна може стати потенційним і основним постачальником сировини для виробництва комбікормів як для Німеччини, так і для ЄС. Оцінюючи потенціал України в рамках співпраці з ЄС, Х.Зеєгофер зазначив, що нині в Німеччині, як і в самій Європі, гостро стоїть проблема забезпечення кормами галузі тваринництва, особливо на фоні розвитку сектору біопалива.

На думку федерального міністра, недостатність інвестицій в аграрному секторі України відходить сьогодні на другий план. Найбільшою ж проблемою є відсутність сучасного досвіду і кваліфікації при реалізації проектів у аграрній сфері. Саме тому Німеччина в подальшому буде активно розвивати мережу консультаційних центрів з аграрних питань в Україні.

Тож дискусія на конференції стосувалась низки важливих для вітчизняного АПК питань. Адже нині Україна вже має досвід з ведення переговорів по вступу країни до Світової організації торгівлі, який показав, що всі реформи сфокусувались на лібералізації імпорту, а регуляторні процедури, напрацювання системи якості та безпечності продукції, програм державної підтримки почалися лише після вступу до СОТ. Проведення таких конференцій дозволить врахувати попередні помилки та ввійти до ЗВТ на вигідних для України умовах.

В рамках обговорення учасники конференції, серед яких були заступник міністра аграрної політики України Борис Супіханов, начальник відділу політики сусідства ЄК Головної дирекції з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Ніколя Верлет, голова наглядової ради ВАТ "Цукровий союз "Укррос" Сергій Федоренко ", голова відділу торгівлі та економіки Представництва Європейської Комісії в Україні Луіс Мануель Портеро Санчес та інші, приділили увагу основним проблемним напрямкам, які можуть виникнути при створенні ЗВТ.

Так, було зауважено, що для тваринництва створення ЗВТ необхідно починати через погодження і затвердження Закону України "Про Загальнодержавну цільову економічну програму моніторингу залишкових кількостей препаратів та забруднюючих речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, а також у харчових продуктах, підконтрольних ветеринарній службі". Окрім того, необхідно через державні програми формувати передумови для структурної перебудови тваринницької галузі, створювати державні маркетингові агенції, які будуть надавати відповідні консультації.

Фахівці зазначили, що створення ЗВТ дає ряд переваг. Зокрема, можуть стати більш доступними техніка та інші ресурси європейського виробництва, певні вигоди можуть отримати виробники продукції рослинництва. Створення ЗВТ, як і вступ до СОТ, може стати формальним, але потужним кроком до залучення інвестицій. Також варто очікувати на локалізацію більш конкурентоспроможних виробництв в Україні. Загалом нашій країні в ході переговорного процесу потрібно довести необхідність збільшення технічної допомоги, а, отримавши її, ефективно використовувати для стимулювання інституційних і структурних змін.

Учасники конференції зазначили, що створення ЗВТ має і ряд ризиків для України, оскільки країни ЄС мають більшу державну підтримку, насамперед це стосується галузі тваринництва. Так, українським агровиробникам буде важче конкурувати з європейськими через різні обсяги підтримки. Ускладнить роботу в секторі тваринництва й рослинництва невідповідність вітчизняної системи якості та безпечності продукції і повільна її трансформація.

Втім, є ряд очікувань з української сторони від створення ЗВТ. Серед них – скасування для України імпортного мита на зерно або імпорт з України зерна без обмежень за ставками, встановленими для імпорту в межах тарифної квоти; безмитний імпорт або виділення квоти на безмитний імпорт цукру; технічна допомога на удосконалення регуляторних та адміністративних процедур.

Прес-служба УКАБ