Аграрний тиждень. Україна
» » » BLACKSEA GRAIN. «ЗЕРНО ПРИЧОРНОМОР'Я» АБО КОНФЕРЕНЦІЯ НОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
» » » BLACKSEA GRAIN. «ЗЕРНО ПРИЧОРНОМОР'Я» АБО КОНФЕРЕНЦІЯ НОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ

    BLACKSEA GRAIN. «ЗЕРНО ПРИЧОРНОМОР'Я» АБО КОНФЕРЕНЦІЯ НОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ


    У квітні Київ гостинно приймав учасників та гостей вже традиційного і надзвичайно цікавого форуму – IV Міжнародної конференції «Зерно Причорномор'я». Організаторами авторитетного зібрання, також традиційно, виступили аналітичний центр «УкраАгроКонсалт» і «Агентство промислових новин».

    Цьогоріч конференція була присвячена двом ключовим питанням. Розглядались перспективи розвитку зернових ринків країн Причорномор'я та виробництво біодизелю в контексті основного рушійного фактору ринку олійних культур.
    Висловити своє бачення проблем, подискутувати, врешті-решт – поспілкуватися в кулуарах виявили бажання представники зернотрейдерських компаній 20 країн світу, а також вітчизняних зернових компаній.
    У своїй промові директор «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов, зокрема, наголосив на тому, що обмін думками та досвідом (впродовж роботи форуму проводилися бізнес-тури для учасників на українські зернові підприємства) під час конференції допоможе керівникам і представникам зернового бізнесу орієнтуватися як в окремих питаннях, так і в цілому у функціонуванні та розвитку зернового ринку. На думку Сергія Феофілова, зростання світових обсягів торгівлі зерном, а також перспективи виробництва біодизелю з використанням олійних культур обіцяє країнам Причорномор'я сталий розвиток аграрного сектора та значні економічні можливості. Україна, у зв'язку із намірами вступу до СОТ, на передній план висуває питання підвищення конкурентоспроможності аграрного сектора економіки, а також реалізацію інноваційного потенціалу.
    З офіційною позицією Міністерства аграрної політики на конференції виступив директор Департаменту ринків рослинництва, виноградарства і виноробства Олександр Демидов. Так, в Мінагрополітики вважають, що зернове виробництво було і залишається провідною, стратегічною і найбільш ефективною галуззю народного господарства України. Природнокліматичні умови і родючі землі України сприяють вирощуванню всіх видів зернових культур і дозволяють отримувати високоякісне продовольче зерно. Наша держава вже сьогодні на рівних може конкурувати із світовими виробниками зерна, хоча й перебуває, за словами пана Демидова, лише на етапі формування прозорого організованого ринку зерна. А саме – на етапі розвитку інфраструктури бірж, обслуговуючих кооперативів, систем маркетингу і логістики.
    Особливу увагу, підкреслив Олександр Анатолійович, слід звернути на проблему тимчасового обмеження урядом України експорту зерна. Цьому є ряд об'єктивних причин. В результаті зменшення площ під озимою пшеницею більш як на 1 млн. га до попереднього року (на 16%), що було спричинено жорсткою засухою осені 2005 року, та внаслідок зниження її врожайності на 3,2 центнера з гектару (11%), валове виробництво зерна у 2006 р. в усіх категоріях господарств зменшилося на 3,8 млн. тонн (10%), пшениці – на 4,8 млн. тонн (26%) проти попереднього року. Крім того, в результаті двотижневого відставання вегетативного розвитку, на початок жовтня було намолочено лише 1 млн. тонн зерна кукурудзи із прогнозованих 6,8 млн. тонн, а погодні умови збирання не гарантували отримання очікуваного результату. Разом з цим, внаслідок зниження світового виробництва пшениці та зростанням світових цін на неї, активізувався експорт зернових з країни.
    Беручи до уваги наведені факти, можна спрогнозувати, що дефіцит продовольчого та фуражного зерна в державі міг би скласти 2,3 млн. тонн, за умови необмеженого експорту. «В результаті здійснення заходів щодо обмеження експорту зерна нам вдалося забезпечити прогнозовані обсяги зерна, що зберігається у сільгосптоваровиробників та зернозберігаючих і зернопереробних підприємствах, попередити його можливий дефіцит, забезпечити стабільність на внутрішньому ринку зерна та задовольнити його потреби», – пояснив Демидов.
    Основні тенденції на ринку зернових культур Росії представив Генеральний директор «Інституту Кон'юнктури Аграрного Ринку» (ІКАР) Дмитро Рилько.
    Ключові позиції на російському ринку займає продовольча пшениця. Основними конкурентами Росії, що, за словами доповідача, «йдуть ніздря в ніздрю», є США та Франція. У зв'язку із певною зміною структури російського попиту на ринку ячменю у Причорноморському регіоні Росію, як лідера, змінила Україна. Водночас у зв'язку із високим ростом галузі свинарства прогнозується зростання попиту на фуражне зерно. Підвищення попиту на фуражні культури, а також зростання інфраструктури портів, зокрема у Новосибірську, свідчать про підвищення конкурентноздатності російського експорту.
    Представник компанії з Казахстану SGS Group, Дмитро Кім, дав зрозуміти, що невдовзі в особі цієї країни зернові держави зможуть побачити сильного конкурента на ринку зерна. В 2006 році Казахстан зібрав рекордний для себе врожай – 16,8 млн. тонн зерна. Відступати від цього показника казахи не збираються і цього року. Географічною особливістю Казахстану є центральне розташування на континенті, відсутність розвиненої портової інфраструктури, що спричиняє значні витрати при транспортуванні зернових культур, і як наслідок, збільшує вартість зерна. Однак це не стає на заваді експортним амбіціям Казахстану, який постачає свою продукцію майже у 40 країн світу. Традиційно 50% припадає на Росію. Інші – це країни ЄС та Близький Схід. У 2006 році казахське зерно вперше з'явилося на ринку Індії. У зв'язку зі збільшенням обсягів експорту борошна Казахстан має плани об'єднувати зернові термінали із млиновими комплексами.
    Отже, головним завданням Казахстану у майбутньому стане розвиток власної транспортної інфраструктури, що дозволить збільшити обсяги експорту в Іран і Китай, які розглядаються як потенційні ринки для усіх видів казахського зерна.
    Підвищений інтерес світових представників зернового бізнесу до ринку Причорноморських країн, безумовно, підкреслює важливість і перспективність цього регіону як сегмента світового ринку зерна. Активне спілкування учасників конференції у кулуарах англійською, італійською, французькою та іншими мовами свідчило про налаштування всіх гравців зернового ринку на плідну співпрацю. Адже сучасні реалії вимагають створення великих вертикально-інтегрованих компаній, що здатні забезпечувати увесь комплекс послуг: від вирощування і до доставки замовнику.
    З організацією виробництва, переробки й експорту зерна на одній з лідируючих в Україні компаній, а саме СП «Нібулон», детально знайомились протягом двох днів учасники форуму «Зерно Причорномор'я».

    Підготував Дмитро ПЕКАРЧУК





    Схожі новини
  • Україна повністю забезпечена необхідною кількістю зернових
  • Казахстан готовий значно збільшити експорт зерна на ринок Росії
  • Іван Бісюк: За 18 днів жовтня проекспортовано 942 тисячі тонн
  • Мінус один: чи залишить Казахстан список постачальників причорноморського зерна?
  • ЗЕРНОТРЕЙДЕРИ ВСІХ КРАЇН, ЗБИРАЙТЕСЯ!

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

BLACKSEA GRAIN. «ЗЕРНО ПРИЧОРНОМОР'Я» АБО КОНФЕРЕНЦІЯ НОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ


У квітні Київ гостинно приймав учасників та гостей вже традиційного і надзвичайно цікавого форуму – IV Міжнародної конференції «Зерно Причорномор'я». Організаторами авторитетного зібрання, також традиційно, виступили аналітичний центр «УкраАгроКонсалт» і «Агентство промислових новин».

Цьогоріч конференція була присвячена двом ключовим питанням. Розглядались перспективи розвитку зернових ринків країн Причорномор'я та виробництво біодизелю в контексті основного рушійного фактору ринку олійних культур.
Висловити своє бачення проблем, подискутувати, врешті-решт – поспілкуватися в кулуарах виявили бажання представники зернотрейдерських компаній 20 країн світу, а також вітчизняних зернових компаній.
У своїй промові директор «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов, зокрема, наголосив на тому, що обмін думками та досвідом (впродовж роботи форуму проводилися бізнес-тури для учасників на українські зернові підприємства) під час конференції допоможе керівникам і представникам зернового бізнесу орієнтуватися як в окремих питаннях, так і в цілому у функціонуванні та розвитку зернового ринку. На думку Сергія Феофілова, зростання світових обсягів торгівлі зерном, а також перспективи виробництва біодизелю з використанням олійних культур обіцяє країнам Причорномор'я сталий розвиток аграрного сектора та значні економічні можливості. Україна, у зв'язку із намірами вступу до СОТ, на передній план висуває питання підвищення конкурентоспроможності аграрного сектора економіки, а також реалізацію інноваційного потенціалу.
З офіційною позицією Міністерства аграрної політики на конференції виступив директор Департаменту ринків рослинництва, виноградарства і виноробства Олександр Демидов. Так, в Мінагрополітики вважають, що зернове виробництво було і залишається провідною, стратегічною і найбільш ефективною галуззю народного господарства України. Природнокліматичні умови і родючі землі України сприяють вирощуванню всіх видів зернових культур і дозволяють отримувати високоякісне продовольче зерно. Наша держава вже сьогодні на рівних може конкурувати із світовими виробниками зерна, хоча й перебуває, за словами пана Демидова, лише на етапі формування прозорого організованого ринку зерна. А саме – на етапі розвитку інфраструктури бірж, обслуговуючих кооперативів, систем маркетингу і логістики.
Особливу увагу, підкреслив Олександр Анатолійович, слід звернути на проблему тимчасового обмеження урядом України експорту зерна. Цьому є ряд об'єктивних причин. В результаті зменшення площ під озимою пшеницею більш як на 1 млн. га до попереднього року (на 16%), що було спричинено жорсткою засухою осені 2005 року, та внаслідок зниження її врожайності на 3,2 центнера з гектару (11%), валове виробництво зерна у 2006 р. в усіх категоріях господарств зменшилося на 3,8 млн. тонн (10%), пшениці – на 4,8 млн. тонн (26%) проти попереднього року. Крім того, в результаті двотижневого відставання вегетативного розвитку, на початок жовтня було намолочено лише 1 млн. тонн зерна кукурудзи із прогнозованих 6,8 млн. тонн, а погодні умови збирання не гарантували отримання очікуваного результату. Разом з цим, внаслідок зниження світового виробництва пшениці та зростанням світових цін на неї, активізувався експорт зернових з країни.
Беручи до уваги наведені факти, можна спрогнозувати, що дефіцит продовольчого та фуражного зерна в державі міг би скласти 2,3 млн. тонн, за умови необмеженого експорту. «В результаті здійснення заходів щодо обмеження експорту зерна нам вдалося забезпечити прогнозовані обсяги зерна, що зберігається у сільгосптоваровиробників та зернозберігаючих і зернопереробних підприємствах, попередити його можливий дефіцит, забезпечити стабільність на внутрішньому ринку зерна та задовольнити його потреби», – пояснив Демидов.
Основні тенденції на ринку зернових культур Росії представив Генеральний директор «Інституту Кон'юнктури Аграрного Ринку» (ІКАР) Дмитро Рилько.
Ключові позиції на російському ринку займає продовольча пшениця. Основними конкурентами Росії, що, за словами доповідача, «йдуть ніздря в ніздрю», є США та Франція. У зв'язку із певною зміною структури російського попиту на ринку ячменю у Причорноморському регіоні Росію, як лідера, змінила Україна. Водночас у зв'язку із високим ростом галузі свинарства прогнозується зростання попиту на фуражне зерно. Підвищення попиту на фуражні культури, а також зростання інфраструктури портів, зокрема у Новосибірську, свідчать про підвищення конкурентноздатності російського експорту.
Представник компанії з Казахстану SGS Group, Дмитро Кім, дав зрозуміти, що невдовзі в особі цієї країни зернові держави зможуть побачити сильного конкурента на ринку зерна. В 2006 році Казахстан зібрав рекордний для себе врожай – 16,8 млн. тонн зерна. Відступати від цього показника казахи не збираються і цього року. Географічною особливістю Казахстану є центральне розташування на континенті, відсутність розвиненої портової інфраструктури, що спричиняє значні витрати при транспортуванні зернових культур, і як наслідок, збільшує вартість зерна. Однак це не стає на заваді експортним амбіціям Казахстану, який постачає свою продукцію майже у 40 країн світу. Традиційно 50% припадає на Росію. Інші – це країни ЄС та Близький Схід. У 2006 році казахське зерно вперше з'явилося на ринку Індії. У зв'язку зі збільшенням обсягів експорту борошна Казахстан має плани об'єднувати зернові термінали із млиновими комплексами.
Отже, головним завданням Казахстану у майбутньому стане розвиток власної транспортної інфраструктури, що дозволить збільшити обсяги експорту в Іран і Китай, які розглядаються як потенційні ринки для усіх видів казахського зерна.
Підвищений інтерес світових представників зернового бізнесу до ринку Причорноморських країн, безумовно, підкреслює важливість і перспективність цього регіону як сегмента світового ринку зерна. Активне спілкування учасників конференції у кулуарах англійською, італійською, французькою та іншими мовами свідчило про налаштування всіх гравців зернового ринку на плідну співпрацю. Адже сучасні реалії вимагають створення великих вертикально-інтегрованих компаній, що здатні забезпечувати увесь комплекс послуг: від вирощування і до доставки замовнику.
З організацією виробництва, переробки й експорту зерна на одній з лідируючих в Україні компаній, а саме СП «Нібулон», детально знайомились протягом двох днів учасники форуму «Зерно Причорномор'я».

Підготував Дмитро ПЕКАРЧУК





Схожі новини
  • Україна повністю забезпечена необхідною кількістю зернових
  • Казахстан готовий значно збільшити експорт зерна на ринок Росії
  • Іван Бісюк: За 18 днів жовтня проекспортовано 942 тисячі тонн
  • Мінус один: чи залишить Казахстан список постачальників причорноморського зерна?
  • ЗЕРНОТРЕЙДЕРИ ВСІХ КРАЇН, ЗБИРАЙТЕСЯ!

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.