- 200-річний ювілей
- На базі Глухівського коледжу буде створено агротехнічний інститут
- Сільськогосподарська бібліографія на шляху розвитку
- НАУКОВА БІБЛІОТЕКА – ЦЕНТР ФОРМУВАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ
- Європейська інтеграція (угорський аспект)
Європейська інтеграція (угорський аспект)
Нині вже доведено неможливість подальшого розвитку сільського господарства без відповідного науково-освітнього забезпечення. Творчі зв’язки із колегами з Угорщини дають можливість порівняти і проаналізувати сучасний стан бібліотечної справи в цій країні і, відповідно, науково-освітнє забезпечення аграрного сектору.
Зробимо це на прикладі типового вищого навчального закладу – Сарвашського інституту водного господарства і менеджменту навколишнього середовища. Цей інститут відомий в Україні тим, що в ньому працює відомий угорський вчений-ґрунтознавець та агрохімік, випускник Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва, якого навчав ще академік О.Н.Соколовський, іноземний член УААН - Янош Домбоварі.
Історія і становлення цього досить відомого навчального закладу пов’язана з досить знаковою постаттю у функціонуванні науки про ґрунти Угорщини – Самуеля Тешшедика. Він здобув фахову освіту на теологічних факультетах університетів Братислави (тогочасна столиця Угорщини), Дебрецена, Йена, Лейпцига та Берліна. З 1767 року отримує пасторський євангелістський прихід у Сарваші. Практично відразу організовує при ньому сільськогосподарську школу, яка успішно функціонує до 1795 року. Слава про її випускників дійшла навіть до Росії, а керівник одержав запрошення заснувати подібну школу поблизу Санкт-Петербургу.
Пропозиція була не випадковою, бо пастор розробив і втілив у життя оригінальний спосіб підвищення продуктивності земель за рахунок внесення меліоранта – підстилаючого лесу з високою концентрацією вапна (5-8%). Метод отримав назву свого творця і, що цікаво, застосовувався в Угорщині до 1985 року. Маючи подібні проблеми з ґрунтами біля “Північної пальміри” й ознайомившись із трактатом С.Тешшедика “Der landmann in Ungarn” (1784), росіяни зацікавилися як методом, так і її автором. Однак переїзд так і не відбувся.
Згодом, на основі цієї школи у 1927 році організовується середній сільськогосподарський заклад імені С.Тешшедика. Потім відбулися еволюційні перетворення закладу спочатку в технікум, потім – вищий технікум, факультет зрошення і меліорації Дебреценського університету, а з 2000 року він функціонує як окремий багатопрофільний спеціалізований інститут.
Зі створенням технікуму, з 1927 року, веде свою офіційну історію започаткування і бібліотека закладу. Окремі видання XVII століття ще з особистої бібліотеки свого засновника ця установа зберігає і до нині. До речі, на момент створення фонд бібліотеки налічував 12 тис. примірників і поділявся на той час окремо для викладачів і студентів. Мало того, обидві ці частини бюджетно утримували різні міністерства: першу – освіти, а другу – сільського господарства. Тільки через 10 років свого існування вони об’єдналися.
Нині фонд бібліотеки становить близько 100 тис. примірників як сільськогосподарської, так і загальноосвітньої літератури при 80% домінуванні асортименту аграрних видань. Наявність непрофільних видань, кількість яких за останні роки значно збільшилася, пов’язано з тим, що бібліотека вузу є головною для 20 тис. мешканців м. Сарваш. Тому щодня, крім суботи і неділі, з 10.00 до 18.00 бібліотека обслуговує як публічна спеціалізована установа не лише студентів і викладачів, а й мешканців цього міста різних вікових груп. Що, до речі, певним чином сприяє вибору молоддю саме цього навчального закладу для набуття освіти.
Штат бібліотеки - 7 працівників разом із директором. Усі мають відповідну бібліотечну освіту: середню і вищу. Сьогодні в Угорщині середню спеціальну освіту надають 12-місячні курси при кожній обласній бібліотеці. Після закінчення школи, за рахунок держави, всі бажаючі мають право отримати кваліфікацію – асистент бібліотекаря. Фактично кожний університет Угорщини має відповідний факультет, де безкоштовно готують фахівців з інформатики і бібліотечної справи. З 1 вересня 2008 року таке навчання стане платним (на рівні 2800 грн. за семестр). 
За таких умов є підстави говорити, що в Угорщині може повторитися історія підготовки бібліотечних фахівців України: у нас класична їх підготовка вже фактично не проводиться. Отже, як бачимо, незабаром очікується зміна пріоритетів не на користь класичних бібліотекарів навіть зони болонського процесу підготовки фахівців.
Ще один важливий чинник усіх професій світу – рівень оплати праці. Приклад бібліотеки типового регіонального навчального закладу Угорщини. Завідувач або директор щомісяця отримує оплату на рівні 5100, працівники із середньоспеціальною освітою – 2500, а із вищою – 4000 грн. Щомісяця керівник бібліотеки отримує надбавку в розмірі 555 грн. Кожні наступні три роки для всіх працівників бібліотеки нараховується 2%-на надбавка до посадового окладу за стаж. Тривалість щорічної відпустки – 20 днів, до неї додається по одному дню за кожний рік роботи в бібліотечній галузі, а для жінок – ще по два дні за кожну дитину віком до 18 років.
Заслуговує окремого розгляду кошторис такої бібліотеки: 2 531 130 грн. на рік роботи. Бібліотека також має дві філії: на економічному факультеті в м. Бекешево (5 працівників) та факультеті здоров’я, розташованому в іншому місті області (2 особи). На щорічну передплату періодики виділяється приблизно 225 тис. грн. Репертуар - 220 назв журналів державною, німецькою та англійською мовами. Російські й українські видання через відсутність інтересу до них з боку студентів не передплачуються. На рік бібліотека одержує до нових 3 тис. книг.
Для прикладу, на утримання ДНСГБ УААН із штатом 91 працівник на рік виділяється 1 060 000 грн., з них на передплату – 120 000 грн. з репертуаром 152 назви вітчизняних видань, з яких – 131 російських. За останній рік бібліотека безкоштовно отримала 5 383 книги.
Технічне забезпечення бібліотеки угорських колег – це 8 найновіших комп’ютерів класу Pentium, дві потужні багатопрофільні ксерокопіювальні машини «Магнезіум» (одна копія коштує 30 коп.). Зрозуміло, що протягом робочих годин бібліотеки, всі бажаючі мають доступ до Інтернету (4,5 грн. за годину).
Утримання приміщення бібліотеки Сарвашського інституту, а це 1000 м2, з якого 50 % виділяється на оплату опалення, електроенергії, ремонт, не перевищує 1 108 080 грн. До речі, температура у приміщенні в осінньо-зимово-весняний період повинна бути на рівні 24-260С (обов’язкова умова).
Незважаючи на бюджетне утримання бібліотеки, їй разом із філією щорічно доводиться забезпечувати додаткове надходження коштів у сумі 87 572 грн. Це здійснюється за рахунок, насамперед, платних послуг:
1) ксерокопіювання;
2) штраф за несвоєчасне повернення книги (кожний день затримки коштує 30 коп.);
3) втрата або псування книги ( 10-кратне відшкодування вартості).
Тематичні добірки для працівників вузу безкоштовні.
Із бюджетного фонду бібліотека угорського вузу виділяє кошти на реставрування видань. Для цього працює єдина в країні спеціалізована майстерня у Будапешті. Одна книга потребує до 17,5 грн. Хоча для реставрації видань, що мають історичну цінність, потрібно набагато більше коштів. Так, на знайдення реставрації першої наукової праці С.Тешшедика бібліотека витратила 8 757 грн.
За офіційною статистичною звітністю, відвідування читачів на рік коливається в межах 27 тис. Послугами Інтернету в 2006 році скористалися 1600 осіб. Загальна кількість відвідувачів становила 60 тис. чоловік. Функціонує міжбібліотечний абонемент: 179 замовлень належить бібліотеці, ще 101 особа звернулася до неї з цього приводу.
В.А.Вергунов,
професор, директор Державної наукової
сільськогосподарської бібліотеки УААН
Продовження дослідження читайте в наступних номерах газети.
