- Микола Присяжнюк перебуває з робочим візитом в Угорщині
- 200-річний ювілей
- Сільськогосподарська бібліографія на шляху розвитку
- Подія у культурно-просвітницькому житті України
- Європейська інтеграція (угорський аспект)
Європейська інтеграція (угорський аспект)
Продовження. Початок дослідження читайте в «Аграрному тижні. Україна» №44
Нові можливості інтеграції спрямовують потік абітурієнтів в інші місця та країни і, головне, – різко знизився престиж сільськогосподарських спеціальностей й особливо агрономів, а після ліквідації великих господарств взагалі досяг критичної межі. А новітні закони щодо пенсіонерів Угорщини фактично можуть позбавити вищі навчальні заклади й дослідні установи кваліфікованих фахівців.
Книги, що мають загальнодержавну цінність, а їх у бібліотеці Сарвашського інституту водного господарства і менеджменту навколишнього середовища (Угорщина) налічується близько 400, зберігаються в окремому фонді. До речі, в державі вони мають і спеціальний поділ на окремі групи: 1. XIV-XV ст. (так звані середньовічні кодекси); 2. стародруки 1455-1500 рр.; 3. стародавні угорські книги 1500-1711 рр.; 4. антикварні книги 1500-1600 рр.; 5. новітні рукописи після 1600 р. (наприклад, про визволителя Л. Кошуту). Найстарішою в бібліотеці є книга, датована 1708 роком.
Координація роботи бібліотеки Сарвашського інституту не має централізованого галузевого чи державного спрямування. Роботу контролюють дирекція і вчена рада навчального закладу. Перша затверджує щорічний фінансовий звіт, а друга раз у три роки – показники роботи. Наукова бібліотечна робота після 2000 року не здійснюється взагалі. Діяльність установи теж залишилась в історії бібліотеки до 1990 року на рівні видань про новітні надходження. Нині ці функції здійснює Центральна сільськогосподарська бібліотека Міністерства сільського господарства і розвитку Угорщини (м. Будапешт) через спеціальні видання й інформаційні бюлетені.
Такий підхід склався після переходу в 2000 році на повну інформатизацію. Було закуплено спеціальну програму «TEXTLIB» вартістю 35 029 грн., розроблену в країні. Щорічно бібліотека перераховує 7,3 тис. грн. на її утримання. Це дозволило повністю відмовитися від класичного паперового каталогу, Його зберігають як історичну пам’ятку. За 7 років працівники бібліотеки перевели наявний стотисячний фонд в електронний каталог і, головне, проставили на кожній книзі відповідний штрих-код, що досить суттєво зменшує ризик ушкодження чи крадіжки книг.
Незадоволених умовами і зарплатнею серед працівників бібліотеки немає. Щоправда, існують дві взаємопов’язані проблеми, які повинні вирішуватися на державному рівні після вступу Угорщини в травні 2004 року до ЄС. Перша – дуже важлива для існування бібліотеки. Порівняно з 2006 роком суттєво зменшився прийом абітурієнтів для навчання. Якщо торік студентів було близько 5 тис., то цього року на бюджетне стаціонарне навчання прийнято тільки 320, а за власні кошти – 150. І ще 400 заочників.
Нові можливості інтеграції спрямовують потік абітурієнтів в інші міста і країни, при цьому різко знизився престиж сільськогосподарських спеціальностей, особливо агрономів, а після ліквідації великих господарств взагалі досяг критичної межі.
Друга проблема – кадрова. Новітні закони щодо пенсіонерів Угорщини, що активно нав’язуються із «рекомендаціями» ЄС, фактично можуть позбавити вищі навчальні заклади й дослідні установи кваліфікованих фахівців. Пенсія в Угорщині надається з 62-річного віку. Якщо сьогодні пенсіонер працює, йому виплачують зарплату на додаток до призначеної пенсії. Величина пенсії, що розраховується за накопичувальним принципом, відповідає середньому статистичному рівню – 3 535 грн. З 1 січня 2008 року працюючий пенсіонер зможе отримувати пенсію, а також зарплату на рівні мінімальної – 2 335 грн. і платити за це сукупний додатковий податок, що стає досить невигідним при 4-годинній зайнятості, бо ще на 8% збільшує виплату податку.
Вищий навчальний заклад залишило перед очікуваними змінами в пенсійному законодавстві країни 80% професорів і доцентів. Натомість молоді кадри вже знизили так звані «кредити» студентів вузу до 100 одиниць. Це врешті-решт є загрозою перетворення вузу в кращому випадку на технікум, а за пару наступних років вуз взагалі може закритись. Не випадково за вступ до ЄС свого часу в Угорщині проголосувало лише 38 % населення.
Різкі зміни, що передбачають фактичну ліквідацію агарного виробництва в цій країні, призвели до відповідних змін і в науково-освітньому забезпеченні. У м. Сарваш вже ліквідовано колись всесвітньо відому дослідну установу – Інститут зрошення з усією мережею. Інститут рибного господарства, який на 50% фінансується державою, ще існує за рахунок грантів В’єтнаму, Лаосу, Перу та Мексики. До членів Академії наук Угорщини вже дві каденції не обирається академік-аграрій.
Чи очікує Україну подібний «еволюційний» шлях науково-освітньої агрономії, важко сказати. Тому необхідно вивчати досвід тих, хто попереду нас на цьому шляху. Нині в Угорщині законодавцями всіх справ є юристи, адже в площині демократії присутній і елемент вседозволеності. Кожна третя банківська кредитна угода в цій країні – фіктивна, бо її мета – обійти податковий тиск і «вичавити» з держави компенсацію за товари, які існують лише на папері. ЄС ініціює оптимізацію Угорщини у територіальному поділу. Тут існує 18 областей та окремо м. Будапешт, в яких чиновники прагнуть розпоряджатися власним бюджетом. «Інтегратори» ж наполягають на 8–ми зонально-регіональному поділі.
Позитивним у вступі країни до ЄС є покращання стану доріг, їх ремонту та курортних зон. Але слід пам’ятати: контроль над ними держава фактично вже втратила. Вони перейшли у приватну власність, як і весь їхній прибуток, накопичений за рахунок кредитів ЄС, спрямованих для країни.
Не менш цікавим є модний у всіх країнах і, особливо в межах останніх політичних трансформаційних процесів в Україні, показник наповнення прожиткового кошика. На 20.10.2007 р. ціни за 1 кг у гривневому еквіваленті основних продуктів харчування в Угорщині: картопля – 4,40; огірки – 6,9; томати – 13,30; перець – 14,80; яблука – 5,85-7,9; груші – 13; часник – 25; цибуля – 5; виноград – 17,5; капуста – 11,65; морква – 5; олія рослинна – 10,30; молоко 3,5 % - 6,40; борошно – 3,70; гриби – 8,75; сир – 45; ковбасні вироби – 25-38; м’ясо куряче – 25; свинина – 27-38; хліб – 5-8, яйця (1 шт.) – 7.
До речі, ціни коливаються навіть у межах окремих магазинів, а також місця їхнього розташування і терміну зберігання продуктів. Ціни на базарах, а вони приватні, як не дивно, вищі за магазинні. Залишається більш-менш прийнятною ціна на м’ясо. До вступу в ЄС 1 кг м’яса коштував приблизно 3 гривні.
Не менш болючою залишається проблема оплати за електроенергію. Ціни зросли порівняно з 1.05.2004 р. до 30 %. Не випадково у 2007 році 2 млн. мешканців країни потребували дотацій. Але отримали їх лише 1,5 млн. осіб. Неухильно зростає ціна на бензин, яка досягла 8 грн. за літр. Новий рік знову збільшить з боку ЄС рівень податків. Як наслідок, очікується збільшення цін, наприклад, на хліб до 7-9 гривень.
Врешті-решт, зміни будуть відбуватися і надалі, як в Угорщині, так і в Україні. Сучасні ціни на основні продукти харчування в двох країнах дещо схожі. Але рівень заробітної плати, на прикладі хоча б бібліотеки, непорівнянні. Тому вимальовується нерайдужна перспектива щодо майбутнього вітчизняного науково-освітнього забезпечення сільського господарства та його бібліотечного супроводження. Адже зовсім скоро в бібліотеках нікому буде працювати. Дай Бог, щоб я помилявся!
В.А.Вергунов,
професор, директор Державної наукової
сільськогосподарської бібліотеки УААН
