За експериментальними даними Інституту зрошуваного землеробства НААН України (IЗПР НААНУ), приріст урожаю за рахунок зрошення становить: пшениці озимої – 3,0 т/га; кукурудзи – 6,4, сої – 2,6, томатів – 56,0 та кормових культур - 60-70 т/га. Господарства не лише Херсонщини одержують 40-50% коштів від реалізації рослинницької продукції саме зі зрошуваних земель.
Інвентаризація таких земель степової зони країни свідчить: з 1953 тис. га, що функціонували в регіоні, поливатись може без додаткових капітальних вкладень 1043 тис. га, а фактично у 2004-2013 рр. площа поливних земель досягла лише 564 тис. гектарів.
На землях відносно нового зрошення - в зоні дії Північно-Кримського магістрального каналу та Каховської зрошувальної системи - понад 200 тис. гектарів. Нині вони не поливаються, тож потрібно провести звичайну санацію міжгосподарської та господарської зрошувальної мережі й використати під полив дощувальні машини нового покоління. Таке переоснащення уже проводиться на території Херсонської і Запорізької областей: замість дощувальних машин («Кубань», «Дніпро») встановлюють нові та удосконалені - «Зімматік» і «Фрегат».
Крім того, частина зрошувальних систем розраховані під полив дощувальними агрегатами ДДА-100МА, які при поливній нормі 500м3 витрачають за один полив 30-35 л дизпального на гектар. І таких поливів необхідно провести від 3 для пшениці озимої і до 5-6 для кукурудзи на зерно та сої. Отже, потрібна повна заміна цієї техніки на сучасну і менш енергоємну. Адже нова дощувальна техніка в Україні вже є, роботи з реконструкції активно проводяться в зоні дії Інгулецької та Краснознам’янської зрошувальних систем (Миколаївщина і Херсонщина).
Невикористання зрошуваних земель призводить до щорічного недобору врожаю агрокультур, а фінансові втрати держави становлять 950-970 млн. гривень. Це негативно впливає на розвиток сільських територій та фінансово-економічний стан агроформувань.
Щоб підвищити ефективність використання зрошуваних земель, варто усвідомити: раніше проектування функціонуючих зрошувальних систем проводилося під чітко визначену структуру посівних площ, відповідно до якої зернова група складала 40-45%, з них озимі зернові займали 55-60%; кормова група - 35-40%, з них багаторічні трави – 60-70%. На площі ж, що залишилась, вирощувались овочеві, технічні та інші культури. За такої структури площ питома вага вологовимогливих культур не перевищувала 55-60%. Гідромодуль систем становив 0,50-0,55 л/сек. на 1 га, а на окремих не перевищував 0,40-0,45 л/сек./га.
Фахівці IЗПР НААНУ напрацювали відповідну структуру посівних площ і сівозміни для велико- і дрібнотоварних виробників, які ведуть господарську діяльність у зоні функціонування зрошувальних систем із різним гідромодулем.
Так, у великих багатогалузевих агропідприємствах, де функціонують тваринницькі ферми з поголів’ям ВРХ, у структурі посівних площ на зрошенні кормові культури - люцерна, кукурудза на силос і зелений корм, багатокомпонентні злаково-бобові сумішки - повинні займати 30-35%, зернові - 30-50%, а технічні та інші культури - 15-20%.
У великих господарствах, де галузь тваринництва відсутня, а розвинуте рослинництво, пріоритетне місце займуть кукурудза на зерно, соя, пшениця озима та ріпак для промислової переробки.
Високорентабельні та ліквідні овочеві, баштанні культури і картопля чільне місце займуть у дрібнотоварних господарствах. Щоби вони високоефективно функціонували, необхідно збільшити переробні потужності, збудувати оптові ринки і організувати їх роботу.
Унікальною культурою для Південного Степу України, що вирощується тільки в умовах зрошення, є рис. Його площі ростуть, але їх варто розширити до 35 тис. га, щоби повністю забезпечити потреби держави в зерні цієї дієтичної культури.
Враховуючи ресурси тепла і тривалість вегетаційного періоду в південному регіоні, на зрошуваних землях є реальний шанс вирощувати 2-3 врожаї сільгоспкультур з однієї площі за рахунок післяукісних та післяжнивних посівів.
На таких землях АР Крим і областей цього регіону після збирання пшениці озимої та ячменю вирощують сою, просо та гречку на зерно, а кукурудзу і однорічні багатокомпонентні сумішки - на силос і зелений корм. Але можна площі цих культур істотно збільшити і за рахунок теплових ресурсів другої половини літа поповнити виробництво круп’яних культур для переробки, а зелених кормів - для тваринництва.
Дуже важливе значення в підвищенні ефективності використання зрошуваних земель має використання сортів і гібридів агрокультур, які створені селекціонерами Інституту зрошуваного землеробства НААН України - єдиної науково-дослідної установи країни, де селекційний процес основних агрокультур проводиться в умовах зрошення.
В Державному реєстрі сортів рослин України зараз є 50 сортів і гібридів універсального використання селекції IЗПР НААНУ. Сорти пшениці озимої щорічно висівають в Україні на зрошуваних землях на понад 80 тис. гектарів. Хоча вони повинні займати не менше 25% у структурі посівних площ.
Сорти сої в агроформуваннях степової та лісостепової зони займають понад 150 тис. гектарів. Так, сорти селекції інституту - Діона і Даная - в ДП ДГ «Асканійське» та «Каховське» (Каховський р-н, Херсонщина) у 2012 р. забезпечили врожайність насіння понад 4,0 т/га, а чистий прибуток досяг 9000 грн./га.
Вагомим резервом зерновиробництва на зрошуваних землях є кукурудза. Потенційні можливості продуктивності сучасних гібридів становлять 12-15 т/га. Площі цієї високоврожайної і високоприбуткової культури були необґрунтовано скорочені. Нині ж реально у найкоротший час виправити цю негативну ситуацію, адже при вирощуванні кукурудзи можна застосовувати комплекс ґрунтообробних знарядь, культиваторів парових і просапних та сівалок, що використовуються при вирощуванні соняшнику й інших просапних культур. У перспективі, розмістивши кукурудзу на 400 тис. га (на 20% зрошуваних земель) ми зможемо при врожайності 10,0 т/га щорічно виробляти 4,0 млн. т її зерна.
Важливу роль у підвищенні продуктивності сільгоспкультур, збереженні родючості зрошуваних земель та створенні повноцінної кормової бази відіграє люцерна. Це, насамперед, сорти, які здатні фіксувати вільний азот атмосфери і накопичувати його в ґрунті до 240-260 кг/га, бо за теперішніми цінами 1 кг діючої речовини азотних добрив коштує 13-14 гривень. Сорти люцерни селекції IЗПР НААНУ адаптовані до жорстких умов регіону і при зрошенні забезпечують до 70 т/га зеленої маси і до 6-8 ц/га насіння. Вони мають потужну листостеблову масу і кореневу систему, яка здатна проникати на глибину 2,0-2,5 м і дренувати, виносячи з глибоких шарів в орний шар сполуки кальцію, покращуючи сольовий режим грунтів.
Південні приморські території вважають овочевою житницею країни. Відповідно до статистичних даних, у степовій зоні розміщено до 45-55% площ овочевих культур і щороку виробляється понад 5 млн. т продукції. Тільки на Херсонщині торік зібрано понад 1 млн. 200 т високоякісних овочів, майже половина з яких – томати. А вони відомі далеко за межами Україні завдяки якості плодів.
В Інституті зрошуваного землеробства також розроблено систему виробництва насіннєвої картоплі з використанням біотехнологічних методів і подальшим розмноженням у двоврожайній культурі, що дозволяє отримувати 16,0-18,0 т/га насіннєвої картоплі з чистим прибутком 10-15 тис. грн./га.
І про економіку зрошуваної галузі. Розрахунки свідчать: при дотриманні науково обґрунтованих технологій вирощування сільгоспкультур, середній прибуток зі зрошуваного гектара плодозмінних сівозмін сягає 6-8 тис. гривень. Такий рівень ефективності, на жаль, мають далеко не всі виробники, які працюють на зрошуваних землях.
У стратегічному плані необхідна сучасна концепція використання зрошуваних земель на ринкових засадах, яка б передбачала спеціалізацію, спрямовану на виробництво продовольчого і кормового зерна, соєвих бобів, овочів і фруктів, аби покращити продовольче забезпечення українців і вийти з цією продукцією на зовнішні ринки. На її основі має бути проведена реконструкція та вдосконалення існуючих водогосподарських комплексів, виробництво і установка на зрошуваних землях поливної техніки нового покоління.
А ще сьогодні дуже потрібно відродити престиж меліорації, сформувати на державному рівні розуміння, що меліорація – гарант сталого агровиробництва, один із важливих елементів фінансової та матеріальної стабільності всього нашого регіону.
Вріз: Днями науковці, аграрії, керівники господарств та представники ряду компаній південних областей України та АР Крим провели міжнародну науково-практичну конференцію, яка отримала назву «Ефективність використання зрошуваних земель». Організатором заходу традиційно став Інститут зрошуваного землеробства НААН.
Раїса ВОЖЕГОВА,
директор Інституту зрошуваного землеробства НААН України
Использование специальной техники для сельскохозяйственных задач позволяет повысить качество и сохранность сухих
Докладніше