- На Херсонщині планують збільшувати площі зрошувальних земель
- В умовах зрошення
- Південь України озброюється знаннями
- Перспективи зерновиробництва на зрошуваних землях півдня України
- Допоможе... тваринництво
Ефективне зрушення у зрошуванні
За експериментальними даними Інституту зрошуваного землеробства НААН України (IЗПР НААНУ), приріст урожаю за рахунок зрошення становить: пшениці озимої – 3,0 т/га; кукурудзи – 6,4, сої – 2,6, томатів – 56,0 та кормових культур - 60-70 т/га. Господарства не лише Херсонщини одержують 40-50% коштів від реалізації рослинницької продукції саме зі зрошуваних земель.
Інвентаризація таких земель степової зони країни свідчить: з 1953 тис. га, що функціонували в регіоні, поливатись може без додаткових капітальних вкладень 1043 тис. га, а фактично у 2004-2013 рр. площа поливних земель досягла лише 564 тис. гектарів.
На землях відносно нового зрошення - в зоні дії Північно-Кримського магістрального каналу та Каховської зрошувальної системи - понад 200 тис. гектарів. Нині вони не поливаються, тож потрібно провести звичайну санацію міжгосподарської та господарської зрошувальної мережі й використати під полив дощувальні машини нового покоління. Таке переоснащення уже проводиться на території Херсонської і Запорізької областей: замість дощувальних машин («Кубань», «Дніпро») встановлюють нові та удосконалені - «Зімматік» і «Фрегат».
Крім того, частина зрошувальних систем розраховані під полив дощувальними агрегатами ДДА-100МА, які при поливній нормі 500м3 витрачають за один полив 30-35 л дизпального на гектар. І таких поливів необхідно провести від 3 для пшениці озимої і до 5-6 для кукурудзи на зерно та сої. Отже, потрібна повна заміна цієї техніки на сучасну і менш енергоємну. Адже нова дощувальна техніка в Україні вже є, роботи з реконструкції активно проводяться в зоні дії Інгулецької та Краснознам’янської зрошувальних систем (Миколаївщина і Херсонщина).
Невикористання зрошуваних земель призводить до щорічного недобору врожаю агрокультур, а фінансові втрати держави становлять 950-970 млн. гривень. Це негативно впливає на розвиток сільських територій та фінансово-економічний стан агроформувань.
Щоб підвищити ефективність використання зрошуваних земель, варто усвідомити: раніше проектування функціонуючих зрошувальних систем проводилося під чітко визначену структуру посівних площ, відповідно до якої зернова група складала 40-45%, з них озимі зернові займали 55-60%; кормова група - 35-40%, з них багаторічні трави – 60-70%. На площі ж, що залишилась, вирощувались овочеві, технічні та інші культури. За такої структури площ питома вага вологовимогливих культур не перевищувала 55-60%. Гідромодуль систем становив 0,50-0,55 л/сек. на 1 га, а на окремих не перевищував 0,40-0,45 л/сек./га.
Фахівці IЗПР НААНУ напрацювали відповідну структуру посівних площ і сівозміни для велико- і дрібнотоварних виробників, які ведуть господарську діяльність у зоні функціонування зрошувальних систем із різним гідромодулем.
Так, у великих багатогалузевих агропідприємствах, де функціонують тваринницькі ферми з поголів’ям ВРХ, у структурі посівних площ на зрошенні кормові культури - люцерна, кукурудза на силос і зелений корм, багатокомпонентні злаково-бобові сумішки - повинні займати 30-35%, зернові - 30-50%, а технічні та інші культури - 15-20%.
У великих господарствах, де галузь тваринництва відсутня, а розвинуте рослинництво, пріоритетне місце займуть кукурудза на зерно, соя, пшениця озима та ріпак для промислової переробки.
Високорентабельні та ліквідні овочеві, баштанні культури і картопля чільне місце займуть у дрібнотоварних господарствах. Щоби вони високоефективно функціонували, необхідно збільшити переробні потужності, збудувати оптові ринки і організувати їх роботу.
Унікальною культурою для Південного Степу України, що вирощується тільки в умовах зрошення, є рис. Його площі ростуть, але їх варто розширити до 35 тис. га, щоби повністю забезпечити потреби держави в зерні цієї дієтичної культури.
Враховуючи ресурси тепла і тривалість вегетаційного періоду в південному регіоні, на зрошуваних землях є реальний шанс вирощувати 2-3 врожаї сільгоспкультур з однієї площі за рахунок післяукісних та післяжнивних посівів.
На таких землях АР Крим і областей цього регіону після збирання пшениці озимої та ячменю вирощують сою, просо та гречку на зерно, а кукурудзу і однорічні багатокомпонентні сумішки - на силос і зелений корм. Але можна площі цих культур істотно збільшити і за рахунок теплових ресурсів другої половини літа поповнити виробництво круп’яних культур для переробки, а зелених кормів - для тваринництва.
Дуже важливе значення в підвищенні ефективності використання зрошуваних земель має використання сортів і гібридів агрокультур, які створені селекціонерами Інституту зрошуваного землеробства НААН України - єдиної науково-дослідної установи країни, де селекційний процес основних агрокультур проводиться в умовах зрошення.
В Державному реєстрі сортів рослин України зараз є 50 сортів і гібридів універсального використання селекції IЗПР НААНУ. Сорти пшениці озимої щорічно висівають в Україні на зрошуваних землях на понад 80 тис. гектарів. Хоча вони повинні займати не менше 25% у структурі посівних площ.
Сорти сої в агроформуваннях степової та лісостепової зони займають понад 150 тис. гектарів. Так, сорти селекції інституту - Діона і Даная - в ДП ДГ «Асканійське» та «Каховське» (Каховський р-н, Херсонщина) у 2012 р. забезпечили врожайність насіння понад 4,0 т/га, а чистий прибуток досяг 9000 грн./га.
Вагомим резервом зерновиробництва на зрошуваних землях є кукурудза. Потенційні можливості продуктивності сучасних гібридів становлять 12-15 т/га. Площі цієї високоврожайної і високоприбуткової культури були необґрунтовано скорочені. Нині ж реально у найкоротший час виправити цю негативну ситуацію, адже при вирощуванні кукурудзи можна застосовувати комплекс ґрунтообробних знарядь, культиваторів парових і просапних та сівалок, що використовуються при вирощуванні соняшнику й інших просапних культур. У перспективі, розмістивши кукурудзу на 400 тис. га (на 20% зрошуваних земель) ми зможемо при врожайності 10,0 т/га щорічно виробляти 4,0 млн. т її зерна.
Важливу роль у підвищенні продуктивності сільгоспкультур, збереженні родючості зрошуваних земель та створенні повноцінної кормової бази відіграє люцерна. Це, насамперед, сорти, які здатні фіксувати вільний азот атмосфери і накопичувати його в ґрунті до 240-260 кг/га, бо за теперішніми цінами 1 кг діючої речовини азотних добрив коштує 13-14 гривень. Сорти люцерни селекції IЗПР НААНУ адаптовані до жорстких умов регіону і при зрошенні забезпечують до 70 т/га зеленої маси і до 6-8 ц/га насіння. Вони мають потужну листостеблову масу і кореневу систему, яка здатна проникати на глибину 2,0-2,5 м і дренувати, виносячи з глибоких шарів в орний шар сполуки кальцію, покращуючи сольовий режим грунтів.
Південні приморські території вважають овочевою житницею країни. Відповідно до статистичних даних, у степовій зоні розміщено до 45-55% площ овочевих культур і щороку виробляється понад 5 млн. т продукції. Тільки на Херсонщині торік зібрано понад 1 млн. 200 т високоякісних овочів, майже половина з яких – томати. А вони відомі далеко за межами Україні завдяки якості плодів.
В Інституті зрошуваного землеробства також розроблено систему виробництва насіннєвої картоплі з використанням біотехнологічних методів і подальшим розмноженням у двоврожайній культурі, що дозволяє отримувати 16,0-18,0 т/га насіннєвої картоплі з чистим прибутком 10-15 тис. грн./га.
І про економіку зрошуваної галузі. Розрахунки свідчать: при дотриманні науково обґрунтованих технологій вирощування сільгоспкультур, середній прибуток зі зрошуваного гектара плодозмінних сівозмін сягає 6-8 тис. гривень. Такий рівень ефективності, на жаль, мають далеко не всі виробники, які працюють на зрошуваних землях.
У стратегічному плані необхідна сучасна концепція використання зрошуваних земель на ринкових засадах, яка б передбачала спеціалізацію, спрямовану на виробництво продовольчого і кормового зерна, соєвих бобів, овочів і фруктів, аби покращити продовольче забезпечення українців і вийти з цією продукцією на зовнішні ринки. На її основі має бути проведена реконструкція та вдосконалення існуючих водогосподарських комплексів, виробництво і установка на зрошуваних землях поливної техніки нового покоління.
А ще сьогодні дуже потрібно відродити престиж меліорації, сформувати на державному рівні розуміння, що меліорація – гарант сталого агровиробництва, один із важливих елементів фінансової та матеріальної стабільності всього нашого регіону.
Вріз: Днями науковці, аграрії, керівники господарств та представники ряду компаній південних областей України та АР Крим провели міжнародну науково-практичну конференцію, яка отримала назву «Ефективність використання зрошуваних земель». Організатором заходу традиційно став Інститут зрошуваного землеробства НААН.
Раїса ВОЖЕГОВА,
директор Інституту зрошуваного землеробства НААН України
Схожі новини
Фотозвіти
Новини техніки
-
Пресс-подборщики John Deere: плюсы и предназначение техники
Использование специальной техники для сельскохозяйственных задач позволяет повысить качество и сохранность сухих
Докладніше
