- Ефективне зрушення у зрошуванні
- На Херсонщині планують збільшувати площі зрошувальних земель
- Південь України озброюється знаннями
- Розвиток зрошення – шлях до процвітання
- Перспективи зерновиробництва на зрошуваних землях півдня України
В умовах зрошення
Як і чи можна ефективно використати зрошення в умовах Південного Степу країни? На ці та інші запитання нещодавно намагались відповісти учасники міжнародного науково-практичного семінару, організованого Херсонською обласною держадміністрацією й Інститутом зрошуваного землеробства НААН.
Зокрема, заступник голови Херсонської ОДА Михайло Мельник підкреслив, що потрібно об'єднати зусилля влади, аграріїв і науковців для активного розвитку зрошення на землях Степу, адже перед господарствами Херсонщини поставлено завдання - намолочувати не менше 3 млн. тонн зерна щороку. За словами чиновника, для виконання обласної Комплексної програми «Зерно Херсонщини 2012-2015» в регіоні у 2013-му зрошення дощуванням заплановано додатково впровадити на 6-8 тис. га, а краплинне - на 2-3 тис. гектарах.
Зрошувані землі на півдні степової зони України є однин із основних факторів інтенсифікації землеробства в районах з недостатнім та нестійким зволоженням. Саме дефіцит природного зволоження на півдні країни у поєднанні з високою забезпеченістю тепловими ресурсами, сонячною радіацією та родючими ґрунтами і є факторами, що обумовлюють розвиток зрошення.
У роки, коли зрошення використовувалося у повному обсязі на зрошуваних землях південного регіону, виробництво зерна становило 29%, плодоовочевої продукції – 87, технічних – 26, кормових культур – 63, рису – 100% до загального обсягу виробництва, а продуктивність зрошуваного гектара була в 2,0-2,5 рази вищою порівняно з неполивним.
За експериментальними даними Інституту зрошуваного землеробства НААН, приріст врожаю за рахунок зрошення становить: пшениці озимої – 3,0 т/га, кукурудзи – 6,4, сої – 2,6, томатів – 56 та кормових культур 60-70 т/га. Господарства області одержують 40-50% коштів від реалізації рослинницької продукції саме зі зрошуваних земель.
Проведеною в Україні інвентаризацією зрошуваних земель встановлено: у степовій зоні відбулося зростання площ поливу до 559,4 тис. га (на 1 жовтня 2012 р.). Але з 2 млн. 013 тис. га 
зрошуваних земель степової і частково лісостепової зони не поливається 1 млн. 453,6 тис. га, що призводить до щорічного недобору врожаю сільгоспкультур на 7,6-8,4 млрд. грн. чистого прибутку, а це негативно впливає на фінансово-економічний і соціальний стан агроформувань та населених пунктів регіону.
Вчені НААН України розробили сучасну концепцію використання зрошуваних земель на ринкових засадах. Вона передбачає спеціалізацію, спрямовану на виробництво продовольчого зерна, кормових культур, соєвих бобів, овочів і фруктів для покращення продовольчого забезпечення населення України і вихід на зовнішні ринки. На її основі й планується реконструкція та переоснащення існуючих водогосподарських комплексів.
Для прискорення розвитку зрошуваного землеробства необхідно залучити державні інвестиції через встановлення економічно обґрунтованих диференційованих цін на послуги з подачі води й відповідних компенсацій підприємствам-водопостачальникам.
Водночас на значній частині поливних земель є можливість без великих фінансових витрат відновити зрошення за рахунок санації господарської мережі та встановлення дощувальних машин нового покоління. Це вже робиться в зоні дії Північно-Кримського магістрального каналу.
Крім того, частина зрошувальних систем, розрахованих під полив дощувальними агрегатами ДДА-100 МА, які витрачали за один полив при нормі 500 м3 30-35 літрів дизпального на гектар, вимагають реконструкції та повної заміни дощувальної техніки на сучасну і менш енергоємну. Ці роботи розпочато в зоні дії Інгулецької та Краснознам’янської зрошувальних систем. В зоні дії цих зрошувальних систем також знайшло поширення і забезпечує високу ефективність краплинне зрошення та мікродощування.
На розпайованих зрошуваних землях, де одноосібні землекористувачі не можуть вести виробництво продукції на промисловій основі, необхідно ліквідувати проблему роздрібненості сільгоспземель і за рахунок їх консолідації забезпечити переоснащення, запровадивши науково обґрунтовану структуру посівних площ із сучасними технологіями вирощування. Це забезпечить високий рівень продуктивності агроценозів.
Важливу роль у раціональному використанні земельних ресурсів та забезпеченні ефективного функціонування господарств відіграє їх розмір, спеціалізація виробництва та структура посівних площ, яка склалася нині.
Так, у великотоварних багатогалузевих сільгосппідприємствах із розвиненим молочним і м’ясним скотарством для створення повноцінної кормової бази у структурі посівних площ на зрошенні кормові культури – люцерна, кукурудза на силос, багатокомпонентні злаково-бобові травосумішки - повинні займати 30-35%, зернові – 30-40 і технічні та овочеві - 20-25%.
У великотоварних господарствах, де галузь тваринництва поки що відсутня, пріоритетне місце займуть кукурудза на зерно, соя та пшениця озима для промислової переробки. Тому в зоні дії Кримського магістрального каналу і Каховської, Краснознам’янської та Інгулецької зрошувальних систем варто передбачити збільшення переробних потужностей.
У дрібнотоварних агроформуваннях із системами краплинного зрошення чільне місце займуть високорентабельні та ліквідні овочеві, баштанні культури і картопля. Для високоефективного функціонування таких господарств необхідно також збільшення переробних потужностей, будівництво оптових ринків і організація їх діяльності .
Залежно від складу культур у сівозмінах, науковці інституту розробили комплекс агрономічних і меліоративних заходів, який забезпечує поліпшення екологічного стану агроландшафтів та родючості зрошуваних ґрунтів, що дозволяє додатково отримувати продукції на 2,5-3,0 тис. грн. у розрахунку на гектар ріллі.
Прикладом високоефективного ведення рослинницької і тваринницької галузі з налагодженим насінництвом і племінною справою та високими врожаями зернових, технічних і кормових культур в умовах зрошення Південного посушливого і сухого Степу є ДГ «Асканійське» Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства, яке очолює Герой України, почесний академік НААН Віра Найдьонова; базові господарства Південно-Степового науково-інноваційного центру – ТД «Долинське» Чаплинського району та ВАТ «Світанок» Новотроїцького району з поголів’ям дійного стада від 530 до 900 голів. Тільки завдяки зрошенню у цих господарствах створено потужну, збалансовану за перетравним протеїном кормову базу, яка сприяє отриманню надоїв на корову понад 6000 кг молока. Завдяки зрошенню в господарствах оновлюється матеріально-технічна база і на належному рівні утримується соціальна сфера.
Застосування краплинного зрошення на сучасних високопродуктивних плодових насадженнях і виноградниках дало можливість базовому господарству «Агрофірма «Радгосп-завод «Білозерський», яку очолює Герой України, почесний академік НААН України Віктор Сілецький, за умов спекотного бездощового літа 2012-го зібрати понад 6,6 тис. т винограду, 13,0 тис. т яблук та 0,7 тис. т кісточкових. Водночас необхідність проведення великої кількості вегетаційних поливів протягом вегетаційного періоду викликала значне зростання фінансових витрат і підвищення собівартості вирощеної продукції.
Унікальною культурою для Південного Степу України, що вирощується тільки в умовах зрошення, є рис. Площі посіву цієї культури в останній час мають сталу тенденцію до збільшення, і їх необхідно розширити до 35 тисяч гектарів. Це дозволить майже повністю забезпечити потреби держави в зерні цієї дієтичної культури .
Враховуючи ресурси тепла і тривалість вегетаційного періоду в південному регіоні, на зрошуваних землях є реальна можливість вирощувати 2-3 врожаї сільгоспкультур з однієї площі за рахунок післяукісних та післяжнивних посівів.
Дуже важливе значення в підвищенні ефективності використання зрошуваних земель має використання сортів і гібридів агрокультур, які створені селекціонерами Інституту зрошуваного землеробства НААН - єдиної науково-дослідної установи в Україні, де весь селекційний процес основних агрокультур проводиться в умовах зрошення.
Умови зрошення дозволяють удосконалити технологічні прийоми прискореного розмноження насіння нових сортів названих культур та отримати гарантовану кількість високоякісного насіння.
Вченими інституту також розроблена система виробництва насіннєвої картоплі з використанням біотехнологічних методів і подальшим розмноженням у двоврожайній культурі, яка дозволяє отримувати 16-18 т/га насіннєвої картоплі з чистим прибутком 10000-15000 тис. грн./га.
Сьогодні необхідно також відродити престиж меліорації, сформувати на державному рівні розуміння того, що меліорація – гарант сталого агровиробництва, один із важливих елементів фінансової та матеріальної стабільності держави.
Раїса ВОЖЕГОВА,
директор Інституту зрошуваного землеробства НААН України, доктор с.-г. наук
