Годівниця для Ряби і термодім для діда з бабою

16 January, Розділ Аналітика / Технології, переглядів 4 687

Продовжуючи тему сільських винахідників, хотілося б ще раз зазначити, що розробки саме мешканців села є найбільш оригінальними та доступними у ціні.
Кажуть, іноді саме життя спонукає до винахідництва. За відсутності сучасного обладнання сільські школярі часто не мають можливості проводити досліди та різноманітні наукові експерименти. Спостерігаючи за нелегкою працею своїх батьків на земельних ділянках і у тваринницьких господарствах, діти усіляко намагаються полегшити та спростити важкий побут односельців.
Сільські аматори прагнуть удосконалити різноманітні поїлки та годівниці для корів і телят. Автоматизувати подачу води із криниць до будинків та спрямувати на побутові цілі енергію сонця й вітру. Так, школяр із Запорізької області, учень Малої академії наук України Олександр Козлов розробив і сконструював цілий ряд цікавих пристроїв для годування тварин у домашніх і фермерських господарствах. У 2010 році робота хлопця та його наукового керівника Світлани Білоус отримала премію на конкурсі-виставці «Майбутнє України».
Запропоновані годівниці для тварин і птахів не потребують значних коштів і надмірних зусиль. Їхня геніальність - у доступності та простоті. Адже змайструвати пристрої можна із будь-яких підручних матеріалів. Згодиться навіть звичайна пластикова пляшка, говорить Олександр. Винахідництвом у його школі захоплюються майже всі старшокласники. «На уроках фізики під керівництвом учителя в нашому класі працює своєрідне конструкторське бюро, - розповідає він. - Ми розробляємо і виготовляємо дослідні зразки приладів, використовуючи для цього «підсобні» матеріали: шприці, гумові повітряні кульки, пластикові трубки від систем для переливання крові тощо. Але найбільша кількість приладів має головну складову – пластикову пляшку. Вони служать не тільки для створення з них мірних циліндрів, сполучених і зливних посудин. Серед оригінальних застосувань пластикових пляшок є й запропоновані нами конструкції приладів, які призначені для проведення демонстраційного та лабораторного експерименту, а також пристрої для досліджень і використання в побуті тощо».
У кожному випадку будь-який саморобний прилад школярів на благо села є справжньою творчістю. Бо за допомогою пластикових пляшок, інших «підсобних» матеріалів діти виготовили ряд пристроїв для годування тварин, рибок і птахів. В основі винаходів закладений принцип посудини Маріотта. Як зазначає Олександр Козлов: «Основною відмінністю цієї посудини є витікання з отвору води зі сталою швидкістю. Змінювати швидкість витікання води з посудини Маріотта можна, змінюючи відстань між отвором і кінцем трубки, яка сполучає посудину з атмосферою. Якщо в отвір вставлено голку від медичного шприца, можна відрегулювати висоту так, що вода буде витікати краплями. Цей відомий пристрій є складовою частиною пристосувань, призначених як для поливу рослин, так і для годування тварин».

Рис.1. Схема посудини Маріотта
Цікавими для застосування у сільському господарстві можуть бути проекти розробок юного дослідника «Годівниця універсальна» та «Годівниця-конвеєр». Перша більш розрахована на годування кролів, курей та нутрій. Головний принцип розробок, які пропонує Сашко для годування тварин, - шкільні знання законів фізики. Так, на стрічці конвеєрної передачі годівниці-конвеєру кріпляться конусоподібні черпачки для корму, який викидається за допомогою щіток (теж закріплені на конвеєрній стрічці). Якщо до годівниці додатково прилаштувати фотореле, то корм тваринам можна буде подавати дозовано.
Рис 2. Годівниця-конвеєр
На відміну від Олександра Козлова, його однолітків з Сумської області Богдана Мацегору та Антона Коропова більше цікавлять нетрадиційні джерела енергії, якими вони мають намір забезпечити мешканців села. Члени Малої академії наук України розробили навіть макет будинку, який живиться лише за рахунок нетрадиційних джерел енергії. Хлопці добре розуміють, що назріваюча енергетична криза в подальшому робить використання нафти, газу та вугілля все збитковішим.
У віддалених українських селах пенсіонери не мають чим сплачувати за комунальні послуги. Їм не тільки природний газ, навіть дрова ні за що буває купувати. Тож мерзнуть селяни у своїх домівках, розраховуючи лише на власні сили та здоров’я. Хлопці кажуть, що нині сонячна енергетика широко застосовується у випадках, коли малодоступність інших джерел енергії в сукупності з достатньою кількістю сонячного випромінювання виправдовує її економічно. Тож дослідники самотужки вирішили випробувати енергію сонця та вітру на прикладі макету нового сільського будинку…
Для цього скористалися вітрогенератором і сонячними батареями, які розмістили на даху будівлі. Електрична енергія, яку виробляє вітрогенератор і сонячні батареї, накопичується в акумуляторі. «На даху також розміщена спеціальна бочка чорного кольору, - кажуть винахідники. - Як відомо, чорний колір притягує більше сонячної енергії. В теплу пору року вода подається в бочку за допомогою електронасоса, який працює за рахунок енергії, що накопичується в акумуляторі. А в холодну пору воду нагріває спеціальний водонагрівач, який працює за рахунок енергії акумулятора».
Ще у будинку хлопці встановили нову технологію – тепловий насос. За їхніми розрахунками, він має переносити розсіяну енергію сонця та вітру в опалювальний контур. Принцип дії теплового насоса є зворотнім до принципу дії звичайного холодильника.
Стіни свого будинку розробники пропонують зробити із пінополістирольних блоків. Вони запевняють, що у такому термодомі більш ніж утричі ефективніше зберігається тепло. На думку Богдана і Антона, кожен повинен керуватися у своїй роботі головним принципом: не руйнувати, а зберігати та відновлювати природні багатства. Робота юних винахідників зацікавила багатьох відвідувачів ІІ Всеукраїнської науково-технічної виставки «Майбутнє України», яка стартувала у Києві за ініціативи Національного центру «Мала академія наук України». Більше сотні інноваційних та творчих учнівських проектів були представлені у рамках цього щорічного наукового заходу.
Серед багатьох - проекти сільської молоді з найвіддаленіших куточків країни. Велика кількість розробок молодих науковців спрямована на те, щоб полегшити життя людей села. «Більшість новацій учнів уже готові до впровадження, - зазначає директор Малої академії наук Оксен Лісовий. - Велика кількість дитячих винаходів є досить цікавими та ґрунтовними проектами, які мають бути реалізовані у різних галузях господарства, зокрема, і у АПК».
Найбільш достойним винаходам своїх підопічних академія допомагає отримати патент. Цим питанням опікується її новий підрозділ – Центр впровадження інтелектуальної власності. Завдяки його роботі не залишаються без уваги і сільські винахідники. Зокрема, вже згадані Олександр Козлов, Богдан Мацегора і Антон Коропов.

Наталія СОКУРЕНКО