Добра основа – щедрий урожай

11 September, Розділ Техніка, переглядів 7 110

Більше 43 млн. тонн зерна (без кукурудзи). Таких врожаїв Україна не отримувала за всі роки своєї незалежності. Є чому порадіти аграріям. Та нині їм не до святкової ейфорії: саме зараз час закладати підвалини майбутнього врожаю.

Як свідчить статистика, за 1961-2005 рр. валовий збір зерна у світі зріс з 876,8 млн. до 2,2 млрд. тонн, тобто в середньому – у 2 рази. За результатами аналізу виробництва зерна у світі, таких показників досягнуто за рахунок підвищення врожайності. Наприклад, у Китаї вона за вказаний період збільшилась в 4,2 рази, у Канаді – 3,1, Франції – 3,0, Аргентині – 2,8, Німеччині – 2,7, США – 2,6, Індії – 2,5 рази. Найменше зросла врожайність основної продовольчої культури в Україні – лише в 1,3 рази.

На жаль, тенденція до збільшення валового збору зернових не стала вирішенням продовольчої кризи, яку переживає світ в останні роки. За даними ООН, близько 850 млн. осіб у світі сьогодні голодують або страждають від систематичного недоїдання. Звісно, головною причиною такого становища науковці вважають глобальні зміни клімату, які призводять до значно менших темпів приросту аграрного виробництва порівняно зі швидкістю зростання кількості населення.

Отож і доводиться селянам прикладати усіх зусиль, щоб ефективно працювати за складних погодних умов. І головним помічником у цьому є наукові рекомендації, розроблені провідними аграрними інститутами. Фахівці Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла УААН вирішили не тільки поділитися новими методиками, але й продемонструвати їх на практиці.

Краще один раз побачити, ніж сто разів почути

На виїзний семінар до села Центральне, на території якого розташовано Миронівський інститут, завітали представники сільгосппідприємств з усіх регіонів України, керівники місцевих органів виконавчої влади, науковці. Участь у заході взяли перший заступник міністра аграрної політики Юрій Лузан, заступники міністра Сергій Мельник і Олександр Шевченко, віце-президент УААН Микола Безуглий, начальник Української державної насіннєвої інспекції Сергій Чмирь та інші.

Спочатку гості відвідали Миронівський насіннєвий завод «Деснагрей», оснащений сучасним устаткуванням провідних вітчизняних і зарубіжних компаній. За словами в. о. директора Миронівського інституту пшениці Валентина Кочмарського, на підприємстві за добу переро***ється близько 150 т зерна. Лише торік на заводі перероблено 10 тис. т зерна. Саме такі підприємства, на думку фахівців інституту, здатні обслуговувати сучасне сільськогосподарське виробництво. Адже селекціонерами створені нові сорти пшениці, що мають потенціал 100 і більше ц/га. Використовуючи насіння таких сортів й чітко дотримуючись наукових рекомендацій, можна досягти надзвичайно високих врожаїв, як переконані спеціалісти. Щоб не залишатися голослівними, вони запросили гостей на демонстраційні поля.

Присутніх ознайомили з деякими тонкощами обробітку ґрунту при застосуванні трьох основних технологій посіву озимих зернових культур: класичної, поверхневої та No- till.

Осінньо-польові роботи вимагають підвищеної уваги

Пленарна частина семінару відбулася в районному будинку культури м. Миронівка. Відкриваючи нараду, перший заступник міністра аграрної політики Юрій Лузан відзначив, що, не дивлячись на велику кількість зібраного зерна, його якість залишається незадовільною. До того ж, необхідно зосередитися на проведенні комплексу осінньо-польових робіт, який вимагає більших обсягів робіт і фінансових затрат, ніж збір урожаю.

Про хід збирання сільгоспкультур та стан підготовки до комплексу осінньо-польових робіт поінформував заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник. Зокрема, він проаналізував якісний склад пшениці цьогорічного урожаю. Так, пшениці 1-3 класу отримано 11% від усієї кількості, 4 класу – 22%, 5 класу – 13%, 6 класу – 54%. На жаль, велику кількість зерна пошкоджено, особливо клопом черепашкою.

Також Сергій Мельник зауважив, що на сьогодні якість кондиційного насіння відстає від тогорічних показників на 20%, і відзначив недостатню забезпеченість господарств кондиційним насінням. «Наприклад, сільськогосподарські підприємства Хмельницької області забезпечені лише на 8%, - відзначив Сергій Іванович, - хоча вже днями потрібно сіяти». А підготовка насіння удвічі гірша, ніж торік. Подібна ситуація і з протруйниками.

А от директор ННЦ «Інститут землеробства УААН», доктор сільськогосподарських наук, академік УААН Віктор Сайко зауважив, що підстав для заспокоєння нема. Адже показників стабільності поки що не досягнуто. І хоча за останні 52 роки кожен четвертий рік був сприятливим для формування зерна пшениці, та зібрані врожаї не відповідали потенційним.

Віктор Федорович звернув увагу присутніх на головні агротехнічні особливості ефективного вирощування зернових та способи обробітку ґрунту. Щодо останніх, то універсального для всіх регіонів України не існує.

- Найкращим способом обробітку буде той, при якому оброблюваний шар в основному буде складатися з агрегатів розміром до 1 мм, міститиме достатньо вологи в посівному шарі і не буде забур’яненим, - зазначив вчений. - А щорічно втрачається 16 млрд. м³ води, зокрема з площ, де висіваються озимі культури – близько 4 млрд. м³ води, якої б вистачило на формування 4-5 млн. т зерна. Середньорічний же показник використання води на формування врожаю знаходиться на рівні 35-45%. І найбільш ефективно сприяє проникненню вологи у ґрунт, рівномірному розміщенню її по площі – щілюванню. Тому доцільним є затримання вологи шляхом заміни плоскосного стоку вертикальним тощо.

Академік Сайко не погоджується з тим, що солому й інші відходи потрібно використовувати для виготовлення альтернативних видів пального. Бо це позбавляє ґрунт цінних пожнивних решток.

- Однаково злочинно діють ті, хто спалює пожнивні рештки на полях і ті, хто відправляє їх на виготовлення біопального», - переконаний Віктор Сайко.

Особливості захисту посівів під урожай 2009 року

Учасники семінару обговорили й особливості захисту майбутнього врожаю.

- Цієї осені, як ніколи, слід звернути особливу увагу на якість посівного матеріалу, – зауважив заступник директора Інституту захисту рослин Сергій Ретьман. - Це пов’язано з погодними умовами в період дозрівання урожаю (температура повітря під час цвітіння вище +24^оС, висока відносна вологість у травостої), які сприяли ураженню насіння хворобами, особливо альтернаріозом, бактеріозом, септоріозом. Як наслідок, спостерігається значна контамінація зерна врожаю 2008 року збудниками хвороб.

Тому, враховуючи фітосанітарну ситуацію, що склалася, необхідним є суворе дотримання агротехнічних заходів, які б стримували розвиток хвороб і шкідників: своєчасне лущення й заорювання стерні, додержання сівозміни, ретельне очищення насіння, внесення при посіві фосфорно-калійних добрив і мікроелементів тощо.

Диктатура технології

Спілкуючись із журналістами, перший заступник міністра аграрної політики Юрій Лузан наголосив на необхідності дотримування аграріями науково-методичних рекомендацій, ефективного впровадження новітніх технологій та сучасної техніки.

Тим більше, що фінансове забезпечення аграрного сектору покращується: так, сьогодні в Україні зібрано майже 3 млн. т. ріпаку. Активно формується ринок зерна – вже близько 4 млн. т експортовано, що теж сприяє поповненню фінансових ресурсів агропідприємств.

Тож нині закладено добру основу для майбутнього урожаю, і за сприятливих погодних умов можна розраховувати на щедрий ужинок і в наступному році.

Оксана ШАПОВАЛ