Особливості захисту посівів під урожай 2009 року

30 September, Розділ Рослинництво, переглядів 4 619

Майбутній урожай в значній мірі залежатиме від одержаних сходів озимини та від їх стану в осінньо-зимовий період. Сучасні сорти озимої пшениці мають високу потенційну врожайність, проте реалізувати її можливо лише при забезпеченні комплексу організаційних, агротехнічних та хімічних заходів захисту посівів.

Врожай 2008 року

Цієї осені, як ніколи, на якість посівного матеріалу слід звернути особливу увагу. Це пов’язано з погодними умовами в період дозрівання урожаю (температура повітря під час цвітіння вище +24^оС, висока відносна вологість в травостої), які сприяли ураженню його хворобами, особливо альтернаріозом, бактеріозом, септоріозом. Як наслідок, повсюди спостерігається значна контамінація зерна врожаю 2008 року збудниками хвороб.

Фітопатологічний аналіз зерна врожаю поточного року, проведений в ІЗР УААН показав, що ступінь його інфікованості грибними патогенами, як правило, був у межах від 11 до 68%, проте у деяких зразків частка зерен із внутрішньою інфекцією досягала 96-100%. Домінуюче положення займають гриби роду Alternaria, яки виділялись з 10-54% дослідженого зерна. Окрім того, ідентифіковані гриби родів Fusarium (1-5%), Penicillium (до 2%), Heterosporium (до 2%), Cladosporium (2-5%), Epicoccum purpurascens (до 2%). Ураження бактеріозом спостерігалось до 5%.

За результатами візуального аналізу від 2 до 35% зерна мали симптоми «чорного зародку». У частини зерна (до 10%) спостерігалось сірувате забарвлення в районі хохолка. На таких зернах ріст міцелію грибів роду Alternaria найбільш інтенсивно спостерігався саме на хохолку зернини. Тому вказана симптоматика є наслідком ураження грибами Alternaria spp.

Слід зазначити, що зерно, контаміноване патогенами, було виповнене, і середня маса 1000 зерен складала 35-40 грамів. Енергія проростання знаходилась в межах 78-95%, схожість – 82-96%.

Розвиток хвороб та шкідників потрібно стримати

Пошкодженість зерна шкідливою черепашкою в південних областях досягала 5-10, а на окремих полях – до 30%. Одночасно посіви були заселені пшеничним трипсом. Це призвело як до погіршення хлібопекарських, так і посівних якостей зерна. Оскільки в останні роки господарства в більшості випадків використовують для посіву власне зерно, на його посівні властивості варто звернути особливу увагу. Перш за все, крім відомих заходів по його покращенню, необхідно використовувати для посіву насіння, зібране з кращих попередників і обов’язково з полів, де проводились хімічні обробки проти шкідників та хвороб з урахуванням рівня пошкодження та результатів фітоекспертизи.

Враховуючи фітосанітарну ситуацію, що склалася, необхідним є суворе дотримання агротехнічних заходів, які б стримували розвиток хвороб та шкідників. А саме: після збирання врожаю – лущення та заорювання стерні, додержання сівозміни, ретельне очищення насіння, внесення при посіві фосфорно-калійних добрив та мікроелементів тощо.

Обов’язковим є протруєння посівного матеріалу. Перевагу потрібно віддавати препаратам системної дії, які дозволять знизити рівень контамінації насіння патогенами та зменшити ризик аерогенної інфекції на ранніх етапах органогенезу. За умов посухи кращі результати досягаються за додавання до протруйників регуляторів росту, що дозволяє забезпечити високу схожість насіння та добрий розвиток сходів у стресових умовах.

Захист осінніх посівів

Посіви ранніх строків пошкоджуються злаковими мухами, а також попелицями й цикадами, які є переносниками вірусів. Тому токсикація насіння інсектицидними препаратами дасть можливість не тільки запобігти ураженню сходів шкідниками, але й знизити ризик виникнення вірусних хвороб.

Особливо гостро стоятиме проблема захисту озимини в осінній період на посівах, де не дотримувалась технологія вирощування. Це перш за все поля з ранніми та надранніми строками посіву та стерньовими попередниками. Саме за висіву озимих культур по озимині посівам дошкулятимуть личинки хлібного туруна та інших ґрунтових шкідників, зросте ураження кореневими гнилями. На посівах ранніх строків більшою є шкодочинність злакових мух, попелиць, цикад, борошнистої роси, іржі, снігової плісняви.

Значної шкоди посівам завдаватимуть і мишоподібні гризуни, чисельність яких цього року досягала 10 і більше колоній на гектар.

Доцільність проведення обробок пестицидами необхідно визначати на основі оцінки фітосанітарного стану та економічних порогів шкодочинності.

Догляд за посівами в екстремальних умовах

Розроблені ІЗР рекомендації із захисту посівів озимих дозволяють до мінімуму звести шкодочинність вказаних шкідливих організмів навіть в екстремальних умовах – при масовому їх розмноженні.

Система включає насамперед дотримання сівозмін. При формуванні посівних площ бажано відмовитися від колосових попередників. Це успішно вирішує проблему захисту озимої пшениці від хлібної жужелиці. Граничний рівень зернових колосових культур у структурі попередників озимої пшениці не повинен перевищувати 15% (як правило – повторне розміщення). Необхідно провести висів зернових по кращих попередниках (чорний та зайнятий пари, зернобобові, багаторічні трави, кукурудза на силос), використання яких сприяє зниженню зараженості рослин кореневими гнилями, іншими хворобами, багатьма шкідниками, що мешкають у ґрунті.

Потрібно здійснити обов’язкову обробку насіння протруйниками системної дії з додаванням стимуляторів росту, що забезпечує захист від сажкових хвороб та кореневих гнилей і підвищує схожість насіння. Важливо дотримуватися оптимальних для кожної кліматичної зони строків сівби. Посіви ранніх строків сівби можуть бути резерваторами злакових мух, попелиць, цикадок, борошнистої роси, іржі.

Необхідно грамотно вибрати спосіб обробітку ґрунту: найбільш раціональна система підготовки визначається ґрунтово-кліматичними умовами, попередником, кількістю продуктивної вологи та запасом насіння бур’янів в орному шарі. Посів потрібно провести районованими сортами, стійкими (толерантними) до хвороб та шкідників.

Надзвичайно важливо проводити систематичне обстеження фітосанітарного стану посівів, здійснення хімзахисту із урахуванням економічних порогів шкодочинності.

Сергій РЕТЬМАН,

заступник директора з наукової роботи Інституту захисту рослин, кандидат с.-г. наук