Зважаючи на те, що ще рік тому світова економіка стрімко зростала, Україна демонструвала одні з найвищих макроекономічних показників. Але за підйомом неминуче настає уповільнення економічного розвитку, скорочення темпів виробництва, зростання інфляції та безробіття. Найбільше в цій ситуації потерпає машинобудівна галузь. Майже всі її підприємства скорочують свої виробництва на 50-70%, а деякі ледь виживають.
Саме в цей час з'являються сильні особистості, приймаються виважені рішення, зароджуються нові галузі, відбувається перехід від існуючих на інноваційні моделі. Прикладом може бути один із найбільших вітчизняних виробників зернозбиральної техніки - ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод».
Після відомих всім перипетій та реструктурізацій, попри фінансову кризу це бюджетоутворююче підприємство Херсонщини сьогодні знову працює стабільно. Тут, згідно замовленням, відновлено складання комбайнів і жниварок для збирання соняшнику, кукурудзи та ріпаку, а також цілого ряду запчастин.
На підприємстві нині вже не роблять ставку на держпрограми підтримки вітчизняних сільгоспмашинобудівників. Шляхи виходу з кризи заводчани знаходять самі.
Таміла Пугачова, директор ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод»:
- Сейчас наше предприятие стабильно работает без простоев 5 дней в неделю. Придерживаемся запланированного план-графика на текущий год. Учитывая агрономические сроки, особым спросом сегодня пользуются приставки и жатки для уборки кукурузы и подсолнечника. Производим отгрузки техники согласно заключенным договорам по внутреннему рынку и контрактам с Россией, Беларусью, Молдовой. Живем со своих оборотных средств - на самоокупаемости. То, что мы продаем, из этих средств мы оплачиваем энергозатраты, заработную плату, делаем отчисления в бюджеты всех уровней. Задолженности по заработной плате на заводе на сегодняшний день не существует.
Все це певною мірою зняло і соціальну напругу на підприємстві. Колектив налаштований оптимістично. Працювати люди готові. Були б замовлення та розуміння з боку держави.
Юрій Цегельник, слюсар цеху приставок ТОВ НВП «Херсонмаш»:
- Завод сейчас работает стабильно, зарплату платят ежемесячно. Есть перспектива. Главное, чтобы технику нашу покупали как положено. Хочется, чтобы знали ее во всех регионах. Со своей бригадой мы прилагаем немало усилий для изготовления жаток и рапсовых столов. Хочется, чтобы люди видели качество украинской техники и верили в него.
Українські аграрії, попри зношеність автопарку (особливо комбайнів), брак обігових коштів і фактичну недосяжність кредитних ресурсів останнім часом, констатують на підприємстві, все ж на покупки зважуються. Завод також шукає потенційні ринки збуту, активно розширюючи дилерську мережу.
Владіслав Губін, виконавчий директор ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод»:
- Во время кризиса борьба за покупателя очень жесткая. Сейчас мы внедряем политику активных продаж. Достаточно серьезно развиваем дилерскую сеть как в Украине, так и за ее пределами. Это страны СНГ - Украина, Россия и другие. Восточная Европа берет меньше. В основном это Болгария, Румыния, Молдавия, Приднестровье. Уже разработаны финансовые схемы приобретения нашей техники.
Складну сільгосптехніку і, зокрема, комбайни нині самостійно виготовляє не більше десяти країн світу. Кожна з них бореться за свого виробника: мотивує фінансово аграріїв, частково викуповує їхню техніку сама, працює державне лобі й на зовнішній вектор. В Україні раніше компенсували аграріям 30% вартості придбаної ними складної сільгосптехніки, стабільніше працювали лізингові механізми та пільгове кредитування селян. Торік, завдяки цьому, на Херсонмаші вони купили понад 100 комбайнів і майже півтисячі жниварок і пристосувань. Цьогоріч уже реалізвано понад 140 комбайнів і майже 600 одиниць іншої техніки та знарядь.
Владіслав Губін:
- Сейчас главная проблема аграриев - отсутствие оборотных средств. В условиях их отсутствия наши схемы продаж позволяют выстоять и конкурировать на этом жестком рынке. Мы активно работаем с МинАП и НАК «Украгролизинг». Надеемся на реализацию проектов Кабинета Министров по выделению средств «Украгролизингу» из стабилизационного фонда.
Таміла Пугачова:
- Мы подписали договор с «Украгролизингом» на очередную партию техники. Заказчики есть, звонят и просят помочь приобрести комбайны и жатки. Считаю, что поднять экономику сегодня можно только за счет выдачи дешевых или льготных кредитов производителям. Необходимо помочь тем, кто выращивает зерно, реализовать его по достойным ценам. Нужно помочь аграриям получить кредиты, чтобы за них они могли купить технику.
Людмила Дергалюк, директор Департаменту лізингу НАК «Украгролізинг»:
З початку 2009 року «Украгролізинг» поставив аграріям 35 комбайнів «Славутич» на суму 24,7 млн.грн., придбаних за договорами, укладеними нинішнього року. Жодних боргів ні у заводу перед нашою Компанією, ні «Украгролізингу» перед Херсонським машзаводом зараз немає. Співпрацюємо у нормальному діловому режимі.
Ми і надалі будемо закуповувати для подальшої передачі в лізинг комбайни «Славутич» - по мірі надходження на них замовлень від сільгосптоваровиробників та наявності коштів у Компанії.
На Херсонському машинобудівному заводі постійно працюють над підвищенням конкурентноздатності своєї продукції. Та сформувати достатній запас міцності за умов кризи завжди складно. З іншого боку, кажуть на підприємстві, це шанс для розширення й розвитку бізнесу. Тому, випускаючи нині близько десятка найменувань сільгосптехніки, херсонці вирішили запустити ще кілька нових проектів. Для цього впровадили нові інструменти менеджменту, розробили план розвитку, знайшли шляхи для залучення додаткових інвестицій. Позитивні зрушення на підприємстві вже є. Попри всі економічні негаразди завод функціонує і не боїться експериментувати .
Владислав Губин:
- В рамках производства мы сейчас рассматриваем новый проект «Агротехнологии». Уже проведены переговоры с руководством компаний «Аgrisem» (Франция) и «Gerardi» (Аргентина). Заключены соглашения о совместном производстве эффективных ресурсосберегающих сельхозмашин. В следующем году мы планируем начать серийное производство новой продукции. Ключевым элементом совместного производства является организация на производственных площадях ХМЗ участка изготовления рам и крупных узлов посевных агрегатов. По своим качественным и экономическим показателям они не будут уступать продукции мировых брендов. Эти ресурсосберегающие технологии - наиболее эффективный путь сокращения издержек производства, повышения производительности труда, снижения зависимости от погодных условий и достижения стабильных урожаев. С их использованием аграрии могут достигать значительных результатов энергосбережения: в особенности снизить затраты на труд, горючее и прямые эксплуатационные расходы. Также мы рассматриваем возможность сборки сельхозмашин из комплектующих, которые будут поставляться на территорию Украины фирмами-партнерами. Сбыт продукции будет производиться под совместным брендом через дилерскую сеть Херсонмаша.
Ніхто не знає власних сил і можливостей, поки їх не застосує. Ситуація на Херсонмаші є реальним прикладом, як попри єкономічну кризу деякі українські підприємства можуть відшукати нові ефективні інструменти для розширення сфери діяльності та впровадження нових проектів.