Аграрний тиждень. Україна
» » «Скіфи» впевнено прокладають шлях на зовнішній ринок
» » «Скіфи» впевнено прокладають шлях на зовнішній ринок

    «Скіфи» впевнено прокладають шлях на зовнішній ринок


    ПрисяжнюкНа превеликий жаль, в рамках газетної статті не може вміститися вся моя бесіда з головою правління ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» Олександром Олійником та новим директором заводу Віктором Слободянюком.

    Спілкуючись з ними, я побачив людей, зовсім не схожих на «надутих» керівників. Переді мною були вдумливі співбесідники, які вже протягом чотирьох років прагнуть створити стабільну систему роботи підприємства без несподіванок і авралів. Хоча на долю цього заводу також вплинула економічна криза, колективу довелося максимально згрупуватися, стати на шлях мінімізації витрат, і перші успіхи не забарилися. Це я про нові розробки заводчан - комбайни сімейства «Скіф».

    - В умовах жорсткої конкуренції на сільгоспринку ми прагнемо максимально використовувати потенціал цього найстарішого підприємства, – почав нашу бесіду Олександр Олійник. – Не секрет, що воно завжди впливало на наповнення бюджету Херсона. А ще це робочі місця і, врешті, продовольча безпека нашої держави. Прийшовши на завод, нам в епоху змін довелося довго абстрагуватися.

    Це, знаєте, як при двох господинях на одній кухні. Не обійшлося і без шокотерапії. Проте, я думаю, сьогодні ніхто не скаже, що підприємство не працює. Вже другий рік ми посилено випробовуємо нашу нову продукцію - комбайни «Скіф». Є досягнення – отримали патент на їх промислове виробництво. Зараз пішли далі – створили вітчизняну рисозбиральну машину «Скіф-250Р», і її випробування подають великі надії. Але збільшення обсягів виробництва передбачає й збільшення чисельності працюючих. Ми постійно запрошуємо на роботу фахівців різних професій, але в той же час розуміємо, що їх дуже складно знайти. Гостро відчувається розбалансування в системі освіти і підготовки робочих кадрів. Схоже, що скоро деякі робітничі професії будуть на вагу золота. Не менш важливо залучати студентів херсонських технічних учбових закладів. Якщо вже зараз ми не почнемо працювати з першокурсниками, то через п'ять років на заводі не буде фахівців. Зараз у нас проходять практику близько 15 студентів. Деякі з них вже заробили майже по дві тисячі гривень.

    - Чи відчуваєте Ви себе кризовим менеджером?

    - Зовсім ні. Я просто докладаю максимум зусиль для ритмічної роботи заводу. Доводиться вирішувати чимало питань в приватному порядку. На політичному рівні доводити, що така велика аграрна країна повинна мати свою зернозбиральну техніку. А внутрішні проблеми підприємства не повинні відбиватися на якості нашої продукції і не повинні цікавити наших споживачів.

    - Закріпитися на ринку сільгоспмашин можна тільки за рахунок двох складових: це «ціна - якість». Якщо ціна на заводську продукцію не може бути вище закордонної, то як йдуть справи з якістю? Це питання я адресую новому директору заводу Віктору Слободянюку:

    - Ми повинні виходити на ринок з натиском. Тому мої дії не завжди традиційні і, можливо, для когось не відразу зрозумілі. Але часу на пояснення у мене немає. Ритм нашої роботи вже не зміниться. Якщо сьогодні ринок приймає тільки якісні комбайни або жниварки, то ми, звичайно, вимагаємо і від постачальників якісних комплектуючих. Наприклад, через поламку гідроциліндра в полі зупинився комбайн. Ніхто не скаже: «Який поганий гідроциліндр». Говорять: «Поганий комбайн». І коли деякі херсонські виробники починають розповідати, як їм важко жити, то що, я повинен їм поспівчувати і купувати брак? Я не маю права робити запаси на складах на півроку, щоб убезпечити себе від невиконання договірних зобов'язань. Виводити гроші з обороту безглуздо. Це «мертві» гроші. Тому ми відмовилися від гідроциліндрів нашого українського виробника і змушені були укласти договір з італійською фірмою.

    - Так, але у них значно дорожче. А терміни доставки, розмитнення також створюють проблеми?

    - Тільки на перший погляд у них дорожче. Адже браковані комплектуючі, невчасні постачання і, як результат, погіршення якості нашої продукції нам обходяться набагато дорожче. Все це відбивається на іміджі. Забезпечать якість і ритмічність – будь ласка, просимо назад. Ми працюємо з багатьма іноземними фірмами, але в першу чергу – з українськими підприємствами. Завдання стоїть – не співробітничати з іноземцями, а використовувати їх досвід і технології.

    - Іноді гроші лежать під ногами. Треба тільки не лінуватися їх підняти. Як Ви, Вікторе Миколайовичу, впроваджуєте ці завдання на «Херсонмаші»?

    - По правді, спочатку застосував адміністративні методи. Спрацювало. Але хотілося б, щоб команди виконувалися вдумливо. Наприклад, сказав економити електрику – вимкнули скрізь світло, економити воду – відключили воду на всіх дільницях. А робітникам після зміни чим митися? Запропонував придбати партію датчиків руху для ввімкнення освітлення. Першу придбали по 80 грн. за штуку, другу – по 57. Чому відразу не знайшли по 57? Потрібно думати – є оголошення, Інтернет врешті-решт. Тепер різниця буде утримана з преміального фонду заводського відділу постачання. Проте в результаті ми зекономили електроенергії за вересень на 73 тис. гривень. Вони підуть на розвиток виробництва. І працювати потрібно в одній команді. Якщо хтось бачить недоліки в роботі, потрібно не боятися сказати про них.

    - Чи проводили оптимізацію виробничих процесів?

    - Ось деталь. При її виточуванні з болванок 70% металу йде в стружку. На кожній деталі ми втрачаємо 8 гривень. Чому не купувати труби і не точити з них? На заточуванні свердел працює дві людини. Максимум, що вони могли заробити – це по дві тисячі. Ми ухвалили рішення купити машину для заточування. Окупиться вона за 9 місяців. На ній працюватиме одна людина. Вона зробить більше якісних деталей, а в результаті і заробить більше. Другий робітник перейде на більш кваліфіковану роботу і теж більше заробить. Хай замість двох тисяч у них вийде чотири. І людям добре, і заводу. До речі, іще одне «хитре» свердло. Воно коштує 2200 гривень. Дорого? Але використання одного такого свердла дає економічний ефект в 12 тис. гривень.

    Відчувається злагоджена робота керівництва підприємства. Олександр Олійник вважає, що слід вкладати кошти, якщо це принесе користь і окупиться:

    - Недавно я підписав договір на придбання у фірми «Трумпф» листозгинального верстата. Дорого, звичайно, але він нам украй необхідний для здешевлення виробництва деталей. Встановили новий американський компресор за 500 тис. доларів і відразу ж добилися зниження витрати електроенергії на 40%. Я вітаю раціональний підхід до питань придбання такого недешевого обладнання. Наприклад, якщо глибинний насос споживав 48 кіловат електроенергії, то після покупки частотних перетворювачів за 120 тис. грн. стало 14 кіловат. Ось вам економічний ефект, і гроші повернуться через 8 місяців.

    Особлива увага приділяється на Херсонському машинобудівному заводі умовам праці та культурі виробництва. Директор заводу Віктор Слободянюк вважає, що проблеми потрібно вирішувати в першу чергу за рахунок того, що вже є, і робити так, як зробили б у себе вдома:

    - Дав можливість робітникам, які обслуговують верстат з лазерного різання, металу відремонтувати своє приміщення. Люди повинні працювати в комфортних умовах. Обладнаємо місця для їжі, купимо мікрохвильові печі для її підігріву, відремонтуємо туалети і гардероби. Усім виділимо по два комплекти фірмового спецодягу. Є пральня. Відкрили прохідну з боку вулиці Іллі Кулика. Тепер їх дві. І підприємству вигідно – люди на робочі місця швидше потраплять. Купили понад 20 велосипедів для пересування між цехами і відділами. Навіщо час даремно витрачати?

    Одночасно ми оптимізуємо розміщення устаткування в цехах, щоб не опалювати величезні площі. Утепляємо дільниці, криємо дах євроруберойдом. Так, він дорогий, зате гарантія 15 років. Уже прибули два піролізних котли, які працюватимуть на відходах і смітті. Потрібно забезпечувати умови для нормального виробничого процесу, щоб люди приходили на робочі місця із задоволенням, хотіли не більше отримувати, а більше заробляти. Така можливість є для всіх, хто приноситиме користь заводу. Зараз розробляємо систему премій. За умови якісної роботи при окладі у дві тисячі гривень можна буде отримати чотири.

    Це все будні заводчан. Проте програма впровадження у виробництво цілого ряду зернозбиральних комбайнів все ж вимагає значніших капіталовкладень. Сьогодні херсонські машинобудівники продовжують випуск навісної сільгосптехніки.

    Виробництво завантажене повністю, завод працює над виконанням серійних замовлень по жниварках. На конвеєрі також перша промислова партія нових комбайнів «Скіф». Через рік комбайн збираються представити на виставці «Золота осінь» у Москві.

    - Ми повинні заявити про себе на російському ринку, – резюмує директор «Херсонмашу» Віктор Слободянюк. – За дизайном і багатьма технічними параметрами комбайн «Скіф» відповідає зарубіжним аналогам. Думаю, він складе гідну конкуренцію «Векторам», «Акросам» та красноярському «Єнісею».

    Спілкувався Микола ПАВЛЕНКО





    Схожі новини
  • Не поступаючись заморцям
  • Міністр АПК відвідав «Херсонмаш»
  • На зростаючих обертах
  • Шлях до ниви стане коротшим
  • МінАП визначив перелік і ціни на сільгосптехніку

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

«Скіфи» впевнено прокладають шлях на зовнішній ринок


ПрисяжнюкНа превеликий жаль, в рамках газетної статті не може вміститися вся моя бесіда з головою правління ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» Олександром Олійником та новим директором заводу Віктором Слободянюком.

Спілкуючись з ними, я побачив людей, зовсім не схожих на «надутих» керівників. Переді мною були вдумливі співбесідники, які вже протягом чотирьох років прагнуть створити стабільну систему роботи підприємства без несподіванок і авралів. Хоча на долю цього заводу також вплинула економічна криза, колективу довелося максимально згрупуватися, стати на шлях мінімізації витрат, і перші успіхи не забарилися. Це я про нові розробки заводчан - комбайни сімейства «Скіф».

- В умовах жорсткої конкуренції на сільгоспринку ми прагнемо максимально використовувати потенціал цього найстарішого підприємства, – почав нашу бесіду Олександр Олійник. – Не секрет, що воно завжди впливало на наповнення бюджету Херсона. А ще це робочі місця і, врешті, продовольча безпека нашої держави. Прийшовши на завод, нам в епоху змін довелося довго абстрагуватися.

Це, знаєте, як при двох господинях на одній кухні. Не обійшлося і без шокотерапії. Проте, я думаю, сьогодні ніхто не скаже, що підприємство не працює. Вже другий рік ми посилено випробовуємо нашу нову продукцію - комбайни «Скіф». Є досягнення – отримали патент на їх промислове виробництво. Зараз пішли далі – створили вітчизняну рисозбиральну машину «Скіф-250Р», і її випробування подають великі надії. Але збільшення обсягів виробництва передбачає й збільшення чисельності працюючих. Ми постійно запрошуємо на роботу фахівців різних професій, але в той же час розуміємо, що їх дуже складно знайти. Гостро відчувається розбалансування в системі освіти і підготовки робочих кадрів. Схоже, що скоро деякі робітничі професії будуть на вагу золота. Не менш важливо залучати студентів херсонських технічних учбових закладів. Якщо вже зараз ми не почнемо працювати з першокурсниками, то через п'ять років на заводі не буде фахівців. Зараз у нас проходять практику близько 15 студентів. Деякі з них вже заробили майже по дві тисячі гривень.

- Чи відчуваєте Ви себе кризовим менеджером?

- Зовсім ні. Я просто докладаю максимум зусиль для ритмічної роботи заводу. Доводиться вирішувати чимало питань в приватному порядку. На політичному рівні доводити, що така велика аграрна країна повинна мати свою зернозбиральну техніку. А внутрішні проблеми підприємства не повинні відбиватися на якості нашої продукції і не повинні цікавити наших споживачів.

- Закріпитися на ринку сільгоспмашин можна тільки за рахунок двох складових: це «ціна - якість». Якщо ціна на заводську продукцію не може бути вище закордонної, то як йдуть справи з якістю? Це питання я адресую новому директору заводу Віктору Слободянюку:

- Ми повинні виходити на ринок з натиском. Тому мої дії не завжди традиційні і, можливо, для когось не відразу зрозумілі. Але часу на пояснення у мене немає. Ритм нашої роботи вже не зміниться. Якщо сьогодні ринок приймає тільки якісні комбайни або жниварки, то ми, звичайно, вимагаємо і від постачальників якісних комплектуючих. Наприклад, через поламку гідроциліндра в полі зупинився комбайн. Ніхто не скаже: «Який поганий гідроциліндр». Говорять: «Поганий комбайн». І коли деякі херсонські виробники починають розповідати, як їм важко жити, то що, я повинен їм поспівчувати і купувати брак? Я не маю права робити запаси на складах на півроку, щоб убезпечити себе від невиконання договірних зобов'язань. Виводити гроші з обороту безглуздо. Це «мертві» гроші. Тому ми відмовилися від гідроциліндрів нашого українського виробника і змушені були укласти договір з італійською фірмою.

- Так, але у них значно дорожче. А терміни доставки, розмитнення також створюють проблеми?

- Тільки на перший погляд у них дорожче. Адже браковані комплектуючі, невчасні постачання і, як результат, погіршення якості нашої продукції нам обходяться набагато дорожче. Все це відбивається на іміджі. Забезпечать якість і ритмічність – будь ласка, просимо назад. Ми працюємо з багатьма іноземними фірмами, але в першу чергу – з українськими підприємствами. Завдання стоїть – не співробітничати з іноземцями, а використовувати їх досвід і технології.

- Іноді гроші лежать під ногами. Треба тільки не лінуватися їх підняти. Як Ви, Вікторе Миколайовичу, впроваджуєте ці завдання на «Херсонмаші»?

- По правді, спочатку застосував адміністративні методи. Спрацювало. Але хотілося б, щоб команди виконувалися вдумливо. Наприклад, сказав економити електрику – вимкнули скрізь світло, економити воду – відключили воду на всіх дільницях. А робітникам після зміни чим митися? Запропонував придбати партію датчиків руху для ввімкнення освітлення. Першу придбали по 80 грн. за штуку, другу – по 57. Чому відразу не знайшли по 57? Потрібно думати – є оголошення, Інтернет врешті-решт. Тепер різниця буде утримана з преміального фонду заводського відділу постачання. Проте в результаті ми зекономили електроенергії за вересень на 73 тис. гривень. Вони підуть на розвиток виробництва. І працювати потрібно в одній команді. Якщо хтось бачить недоліки в роботі, потрібно не боятися сказати про них.

- Чи проводили оптимізацію виробничих процесів?

- Ось деталь. При її виточуванні з болванок 70% металу йде в стружку. На кожній деталі ми втрачаємо 8 гривень. Чому не купувати труби і не точити з них? На заточуванні свердел працює дві людини. Максимум, що вони могли заробити – це по дві тисячі. Ми ухвалили рішення купити машину для заточування. Окупиться вона за 9 місяців. На ній працюватиме одна людина. Вона зробить більше якісних деталей, а в результаті і заробить більше. Другий робітник перейде на більш кваліфіковану роботу і теж більше заробить. Хай замість двох тисяч у них вийде чотири. І людям добре, і заводу. До речі, іще одне «хитре» свердло. Воно коштує 2200 гривень. Дорого? Але використання одного такого свердла дає економічний ефект в 12 тис. гривень.

Відчувається злагоджена робота керівництва підприємства. Олександр Олійник вважає, що слід вкладати кошти, якщо це принесе користь і окупиться:

- Недавно я підписав договір на придбання у фірми «Трумпф» листозгинального верстата. Дорого, звичайно, але він нам украй необхідний для здешевлення виробництва деталей. Встановили новий американський компресор за 500 тис. доларів і відразу ж добилися зниження витрати електроенергії на 40%. Я вітаю раціональний підхід до питань придбання такого недешевого обладнання. Наприклад, якщо глибинний насос споживав 48 кіловат електроенергії, то після покупки частотних перетворювачів за 120 тис. грн. стало 14 кіловат. Ось вам економічний ефект, і гроші повернуться через 8 місяців.

Особлива увага приділяється на Херсонському машинобудівному заводі умовам праці та культурі виробництва. Директор заводу Віктор Слободянюк вважає, що проблеми потрібно вирішувати в першу чергу за рахунок того, що вже є, і робити так, як зробили б у себе вдома:

- Дав можливість робітникам, які обслуговують верстат з лазерного різання, металу відремонтувати своє приміщення. Люди повинні працювати в комфортних умовах. Обладнаємо місця для їжі, купимо мікрохвильові печі для її підігріву, відремонтуємо туалети і гардероби. Усім виділимо по два комплекти фірмового спецодягу. Є пральня. Відкрили прохідну з боку вулиці Іллі Кулика. Тепер їх дві. І підприємству вигідно – люди на робочі місця швидше потраплять. Купили понад 20 велосипедів для пересування між цехами і відділами. Навіщо час даремно витрачати?

Одночасно ми оптимізуємо розміщення устаткування в цехах, щоб не опалювати величезні площі. Утепляємо дільниці, криємо дах євроруберойдом. Так, він дорогий, зате гарантія 15 років. Уже прибули два піролізних котли, які працюватимуть на відходах і смітті. Потрібно забезпечувати умови для нормального виробничого процесу, щоб люди приходили на робочі місця із задоволенням, хотіли не більше отримувати, а більше заробляти. Така можливість є для всіх, хто приноситиме користь заводу. Зараз розробляємо систему премій. За умови якісної роботи при окладі у дві тисячі гривень можна буде отримати чотири.

Це все будні заводчан. Проте програма впровадження у виробництво цілого ряду зернозбиральних комбайнів все ж вимагає значніших капіталовкладень. Сьогодні херсонські машинобудівники продовжують випуск навісної сільгосптехніки.

Виробництво завантажене повністю, завод працює над виконанням серійних замовлень по жниварках. На конвеєрі також перша промислова партія нових комбайнів «Скіф». Через рік комбайн збираються представити на виставці «Золота осінь» у Москві.

- Ми повинні заявити про себе на російському ринку, – резюмує директор «Херсонмашу» Віктор Слободянюк. – За дизайном і багатьма технічними параметрами комбайн «Скіф» відповідає зарубіжним аналогам. Думаю, він складе гідну конкуренцію «Векторам», «Акросам» та красноярському «Єнісею».

Спілкувався Микола ПАВЛЕНКО





Схожі новини
  • Не поступаючись заморцям
  • Міністр АПК відвідав «Херсонмаш»
  • На зростаючих обертах
  • Шлях до ниви стане коротшим
  • МінАП визначив перелік і ціни на сільгосптехніку

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.