- Технічна політика й конкуренція
- Тракторний парк потребує оновлення
- ВІТЧИЗНЯНА ТЕХНІКА ПОТРЕБУЄ ВІТЧИЗНЯНОГО МОТОРА
- Рівень держпідтримки сільськогосподарської техніки складає 10%
- МінАП визначив перелік і ціни на сільгосптехніку
Сільгосптехніка на дорозі до «адаптації»
Знані фахівці з Німеччини Зігфрид Хайман і Андреас Шоер, що представляють місію ЄС відвідали Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Л. Погорілого.
Саме в цьому закладі за участі експертної місії відбувалася нарада щодо застосування європейського технічного законодавства до тракторів й інших машин аграрного призначення. Головували директор УкрНДІПВТ ім. Погорілого Володимир Кравчук та представник Кельнського університету прикладних наук Зігфрид Хайман.
«Це перший захід, який ми проводимо від ЄС з питань технічної адаптації, - розпочав розмову пан Хайман. - Разом із українськими фахівцями маємо
узгодити певний документ, який би при потребі могли продемонструвати в Брюселі. Звісна річ, будуть запитання й до вас, і до нас. Сподіваюся, що під час нашої зустрічі почуємо відповіді».
Директор УкрНДІПВТ зазначив, що нарада з питань технічної адаптації до ЄС відбувається в очолюваній ним установі не випадково, а після того, як координацію технічної політики у вітчизняному АПК передали під оруду Мінагрополітики. Відтак, Інститут ім. Л. Погорілого став провідним національним центром з питань технічної регламентації та вдосконалення.
Цікаво, що технічні правила, запроваджені в ЄС для Німеччини, не є «істиною в останній інстанції». На берегах Рейна свої інструкції. Скажімо, трактори там можуть бути ширші від французьких чи американських навіть на 1,5 метри. Це щоби зменшити тиск на одиницю земельної площі. А от до маркування техзасобів для АПК німці дуже прискіпливі. На їхні лани ви аніяк не заїдете на засобі з «китайською закваскою». Про вимоги лише до
ідентифікаційної таблички близько години розповідав представник Німецької технічної федерації (VDMA) Андреас Шоер.
Подивившись на такий «table», ви одразу дізнаєтеся про всю історію уподобаного технічного засобу, починаючи з походження мотору та коробки передач, завершуючи рекомендованим тиском у шинах. До речі, установа, яка надає в Німеччині дозвіл на виробництво певного технічного засобу для агросектору, має право в будь-який час і без попередження надіслати на підприємство своїх інспекторів, щоби ретельно перевірити: наскільки чесно виробник дотримується своїх зобов’язань…
Анатолій Бурилко, представник Мінагрополітики України, на наше прохання підсумував подію так: «Семінар, на який ми із задоволенням запросили «Аграрний тиждень. Україна», без сумніву, став корисною й позитивною подією. А почуті з вуст лекторів експертної місії роз’яснення деяких суттєвих аспектів технічного законодавства ЄС (директив) стосовно тракторів і сільгоспмашин та його застосування у ЄС і Німеччині, суттєво розширили світогляд наших фахівців.
Нагадаю, що по завершенню наради її учасники підписали спільний документ (Підсумок експертної місії ТАІЕХ (INT MARKT IND/EXP 41453) «Застосування Європейського технічного законодавства тракторів та інших машин сільськогосподарського призначення»), який є яскравим свідченням того, що плідна співпраця щодо гармонізації технічних правил між Україною та країнами ЄС розгортатиметься ширше. А це сприятиме удосконаленню технічного регулювання в інженерно-технічному забезпеченні АПК України».
Не бояться адаптації до Європи й авторитетні виробники вітчизняної сільськогосподарської техніки, серед яких Херсонський машинобудівний завод. Так, у телефонній розмові з головним інженером цього підприємства Сергієм Шляховером ми почули: «Цікаво, а Європа готова до наших стандартів, які багато в чім є жорсткішими? Скажімо, якщо в усьому світі випробовують комбайни, валячи їх на бік під кутом 25°, то за нашими нормами кут сягає 30 градусів. Херсонські комбайни чудово витримують такий екзамен, на відміну від багатьох імпортних. Якби ж ще держава не була осторонь і належним чином (як у Європі) складала протекцію вітчизняним сільськогосподарським машинобудівникам. Добре, якби наші державні мужі не забували, що успішно працююче вітчизняне підприємство - це надходження до бюджету, робочі місця для наших громадян, соціальний захист і благополуччя в родинах».
Комерційний директор ТОВ «Торговий дім ВАТ «Харківський тракторний завод» Сергій Карабило такої думки: «Звичайно, ми не на іншій планеті перебуваємо і в курсі останніх досягнень світового сільгоспмашинобудування, які постійно використовуємо для вдосконалення моделей тракторів ХТЗ. Я не бачу проблем щодо адаптації машин виробництва Харківського тракторного до Європейського технічного законодавства, адже ми дуже прискіпливі у випробуваннях і параметрах якості техніки, яку виготовляємо. І відвідувачі багатьох міжнародних аграрних виставок по наших експозиціях бачать, що ми ростемо, і наші постійні замовники залишаються з нами, і нові прибувають».
Наголошували опитані нами українські сільськогосподарські машинобудівники й на неабиякій важливості державної підтримки для вітчизняних підприємств, що виробляють техніку для села. Якби ж так було, то й адаптація до ЄС стала вчорашнім днем…
Василь ШАЛЕНКО
