- Кількість мережевих продуктових магазинів в Україні може зрости на 7-10%
- Депутат Царьов пропонує ліквідувати Держсільгоспінспекцію
- Уряд хоче перевіряти торгівлю без попередження
- Прем'єр-міністр наголошує на важливості прийняття закону про внутрішню торгівлю
- АМКУ розслідує діяльність київських ритейлерів у зв'язку з підвищенням цін на продукти
Супермаркети можуть зникнути із міст
Народний депутат Олег Царьов, який пройшов до парламенту як мажоритарник від Партії регіонів, зареєстрував законопроект №2067 "Про стимулювання розвитку вітчизняного ринку продовольчих товарів".
Як повідомляє газета "КоммерсантЪ-Україна" (№8 від 23 січня), документом запропоновано обмежити функціонування торгових мереж на території всіх населених пунктів. Згідно із законопроектом, у межах міста зможуть працювати лише продовольчі або змішані магазини (продукти харчування і непродовольчі товари) загальною площею до 300 квадратних метрів. Універсами, супер- і гіпермаркети планується винести за межі населених пунктів не менш ніж на 5 кілометрів. У них буде обмежений графік роботи: покупці зможуть купити товари лише з понеділка по суботу і лише з 9.00 до 20.00. Неділя і святкові дні повинні стати обов'язковими вихідними. Режим роботи цих закладів на свій розсуд змінюватимуть місцеві органи влади. У торгових мереж буде перехідний період для "перепрофілювання приміщення чи реконструкції продовольчого магазину" - їм нададуть рік з моменту набуття чинності запропонованого законопроекту, якщо він буде підтриманий парламентом.
Така реформа, пояснює О.Царьов, необхідна для розвитку малого і середнього бізнесу, оскільки зараз великі мережі знищують його. "До появи торгових мереж у підприємців проблем не було. Зараз більш як 70% продовольчих товарів реалізовуються через торгові мережі, - сказав депутат. - Вони мають можливість демпінгувати, оскільки здійснюють закупівлі безпосередньо у виробника або замовляють під своєю торговою маркою якусь продукцію. Їм добре, а іншим - уже немає доступу. Адже у дрібного продавця ціни вищі за через наявність посередників".
Законопроектом пропонується встановити також жорсткіші умови відносин між торговими мережами і постачальниками. Термін розрахунків за товар повинен становити не більше 45 днів, взаємозаліки між ними заборонені, як і включення в договір постачання товару будь-яких послуг з реклами продукції, що постачається. Передбачено і обмеження з торгівельної націнки, яка до кінця 2013 року не повинна перевищувати 20%, а з 1 січня 2014 року - 15%. "Зараз мінімальна націнка - 25%, - сказав О.Царьов. - А в деяких випадках товар до споживача доходить і вдвічі дорожче. Все залежить від того, скільки постачальник заплатить за рекламу продукції, за її місцерозташування".
Цим вимоги до торгових мереж не обмежуються. Вони повинні будуть виконати ще силу-силенну умов. Торгова мережа не матиме права займати більш як 10% усіх торгових площ конкретного міста, селища і району, а також не зможе продати більше ніж 10% продовольчих товарів, реалізованих на такій території. Частка продукції, випущеної під торговою маркою мережі (private label), не зможе перевищити 10% відповідної групи товарів, що продається в мережі. Крім того, в обсягу всього роздрібного товарообігу вітчизняна продукція повинна буде займати не менш як 80%. За порушення всіх запропонованих норм передбачені штрафи у розмірі 20% обсягу реалізованих за минулий рік продовольчих товарів. Усі великі магазини в обов'язковому порядку повинні будуть мати місця для паркування. Всі ці ініціативи є європейською нормою, зокрема вивчався досвід Німеччини, відзначає О.Царьов.
Учасники ринку називають законопроект "дивним", а його виконання - "нереальним". За даними фінансового директора компанії "Велика кишеня" Олега П’явки, лише в Києві магазинів площею більш як 300 кв. м налічується декілька сотень. До цієї категорії потрапляють і так звані "магазини біля дому". "На відміну від Європи, в Україні далеко не всі мають автомобілі, аби щодня їздити за покупками за місто. Враховуючи пробки і якість доріг в тому самому Києві, забезпечення людей навіть товарами першої необхідності стане проблематичним", - відзначає О.П’явка. За його словами, в Європі є економічна доцільність виносити магазини за місто, де земля дешевша і легше знайти ділянку.
На думку представників торгових мереж, нічого, окрім незручностей як самим споживачам, так і супермаркетам, законопроект не принесе. Площ для будівництва нових об'єктів практично немає, крім того, ціни на продукти харчування будуть вищі. "Це буде катастрофа. 300 кв. м - фактично рундук. Можна купити там хліб, молоко і горілку, а решта? Споживач не зможе задовольнити потребу в інших товарах, - обурений інший учасник ринку. - І це неправда, що в Європі є такі обмеження. Може в центрі Сен-Тропеза чи Парижа, де буває депутат, і складно поставити супермаркет через наявність історичних споруд, але щоб виносити їх з міста - це дурня".
Депутати парламентського комітету з питань підприємництва, регуляторної і антимонопольної політики також неоднозначно поставилися до ініціативи. За словами голови комітету Олександри Кужель ("Батьківщина"), при розвитку великих торгових мереж щорічно безробітними стають 1-2 тис. підприємців. Але вона тут же додає, що такий закон був би актуальним 15 років тому - саме тоді він міг би врятувати міста від хаотичної забудови. "Спізнився автор з ним. Зараз і переносити нема куди, і це буде скидатися на зачистку ринку", - вважає вона. Перший заступник голови комітету Владислав Лук’янов (Партія регіонів) вважає це поверненням у кінець 1990-х років, коли розвивалися лотки, що реалізовують продукти харчування. "Я дуже поважаю автора, але малоймовірно, що його підтримають, адже це вторгнення в приватну власність. Це як закрити велике підприємство і відкрити багато маленьких", - резюмує він. Сам О.Царьов визнає, що його законопроект доволі жорсткий, тому вже зараз готовий йти на компроміс: оскільки компенсацій за перенесення супермаркетів в законопроекті не передбачено, він пропонує розповсюджувати ці норми лише на нові мережі.
Схожі новини
Фотозвіти
Новини техніки
-
Два крила, що забезпечують зростання
Подальший розвиток АПК потребує створення інноваційних технологій виробництва, післязбиральної обробки та зберігання
Докладніше
