- держава в особі органів виконавчої влади;
- територіальні громади в особі сільських, селищних, міських рад;
- Держзембанк;
- громадяни України, які:
- іноземці та юридичні особи не мають права володіти та купувати с/г земельні ділянки.
- Налаштовані рішуче
- Українцям дозволять купувати не більше 100 га сільгоспземлі
- Поземельну книгу з початку цього року у пристоличній області відкрито на понад 34 780 земельних ділянок
- Поземельна книга не гарантує права українських громадян
- Агросектор України є пріоритетом для банківського кредитування - учасники ринку
Загрозлива унікальність
Нещодавно Держземагенство України оприлюднило проект закону «Про обіг земель с/г призначення». Прийняття цього закону фактично повинно закінчити формування законодавчого поля для запровадження ринку купівлі та продажу землі с/г призначення в Україні. Проте аналіз законопроекту, зроблений фахівцями ряду громадських організацій, свідчить про значну загрозу монополізації ринку з боку новоствореного Державного земельного банку України. Це ніяк не сприятиме розвитку ринку с/г землі, не полегшить доступ аграріїв до банківських кредитів та не сприятиме підвищенню ефективності сільського господарства України.
Крім того монополізація несе загрозу для селян – власників землі. Чинна редакція проекту закону вкрай потребує суттєвого доопрацювання.
Кому можна буде купувати та продавати с/г землю в Україні?
Законопроект фактично звужує попит на с/г земельні ділянки лише до громадян України та Державного земельного банку (Держзембанк). Зокрема, покупцями с/г земельних ділянок та прав на них можуть бути:
- протягом 3 років проживають у місцевості, на території якої продається земельна ділянка (рада, район),
- мають бажання, переважно власним або сімейним трудом, вести на ній самостійне товарне с/г виробництво, мають досвід роботи у сільському господарстві чи займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва,
- отримали дозвіл на придбання земельних ділянок у даній місцевості;
Більше того, наявність переважного права на придбання с/г ділянок та невиправдано вимогливий для громадян порядок купівлі-продажу с/г земельної ділянки робить Держзембанк фактично одноосібним покупцем с/г земельних ділянок та розпорядником с/г земельних ділянок у державній власності.
«Загрозлива унікальність» Держзембанку
Держзембанк заснований в 2012 році і зараз ведеться робота по його інституалізації, зокрема нещодавно були призначені члени Наглядової ради Держзембанку.
Унікальність Державного банку полягає в тому, що згідно із чинним законодавством, він поєднуватиме в собі такі функції, як управління державними земельними ділянками (біля 10 млн. га) та пільгове кредитування аграріїв. Таке поєднання унікальне в світовій практиці, що вже само по собі повинно викликати серйозні занепокоєння щодо цієї установи. Зокрема, можна неозброєним оком помітити потенційний конфлікт інтересів між кредитуванням аграріїв під заставу землі та водночас такими видами управління земельними ресурсами як консолідація земельних масивів, інфраструктурними проектами тощо.
Також експертне середовище переконане, що таке поєднання функцій автоматично робить структуру та діяльність Держзембанку непрозорою та непідзвітною для платників податків, адже вкрай важко «відокремити» в бюджетуванні ці дві функції/діяльності. Більше того, навіть за умов вільного доступу до ринку земель, перехресне субсидування (пільгове кредитування за рахунок доходів від управлінської діяльності) створює нерівні умови на ринку кредитування під заставу землі між Держзембанком та рештою банків, що, взагалі кажучи, не сприятиме в потрібній мірі розвитку кредитування аграріїв під заставу землі.
Джерело: Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД), Центр політико-правових реформ (ЦППР) та Українська асоціація видавців періодичної преси (УАВПП.
