Системна робота – високі результати

17 January, Розділ Новини, переглядів 4 081

Виявляється, на всіх великих комплексах корпорації, що були побудовані за італійськими технологіями, поруч із сучасними промисловими комплексами неодмінно будувалась і племінна ферма. І тоді, й зараз тут вирощується ремонтний молодняк на промислову зону для комплектування маточного стада. На племфермі утримуються високопродуктивні хряки і свиноматки, даючи якісне здорове потомство – ремонтний молодняк, який постійно оновлює основне стадо комплексу.
- Основні породи, з якими працюють наші підприємства, – велика біла, ландрас, дюрок і п’єтрен, - каже Сергій Гнатюк. – Керівники господарств, спеціалісти бачили цих тварин за кордоном: там теж дані породи основні. Добре вивчені їхні якості. Тож саме з такими породами зараз працюємо. Використовуємо материнські лінії великої білої. Хоча за кордоном використовують як маму й інші породи свиней. Наприклад, в Іспанії - дюрок. Там готують зі свинини національну страву - хамон. Для неї м’ясо повинно містити жировий прошарок між м’язами, тому при приготуванні має ніжний, соковитий смак. В Україні взагалі племінну роботу ведуть з 11 породами. Робота проводиться з підвищення м’ясності туш, щодо затрат корму та покращення продуктивності.
Якихось надсучасних технологій у племінній справі господарства корпорації сьогодні не застосовують. Ще кілька десятиліть тому в корпорації запровадили метод штучного осіменіння свиней. І оскільки це дало відчутні результати, нині завдяки цьому методу активно плодиться і множиться свинарське стадо «Тваринпрому».
- Візьмімо 108-тисячний комплекс. Там тільки свиноматок – 5,5 тисяч! І щоби отримати від них доброякісне стадо з високою продуктивністю, здорове потомство, ми маємо можливість ширше використовувати сім’я кнурів-поліпшувачів і зменшити їх кількість. Свого часу було чимало дискусій: що краще – природне чи штучне осіменіння? Сьогодні на всіх підприємствах корпорації застосовується тільки штучне.
Цікаво, що пару десятиліть тому середньодобові прирости в свинарстві складали лише 170 грамів. Зараз по корпорації цей показник зріс у середньому по стаду до 521 грамів! Якби в господарствах не займалися племінною справою, таких результатів досягти було б неможливо.
- Щороку ми намагаємося покращити конверсію корму. Торік мали по корпорації 4,2 кг корму на кілограм приросту. Кращі наші господарства мають уже 3,3-3,6 кілограмів. І щороку ця цифра зменшується.
Нині в Україні всього налічується 262 суб’єкти племінної справи, з них у корпорації «Тваринпром» - 73. Якщо ж говорити про племінні заводи, то їх взагалі 90, і переважна більшість – 52 – працюють у корпорації. Отже, в «Тваринпромі» - потужна племінна база. І хоча маточне поголів’я корпорації налічує 13,7 тис. голів (в Україні – 43 тисячі), його тут використовують ефективніше, племінний молодняк поставляють на власні комплекси, а лишки реалізують іншим господарствам.
Ще кілька років тому Мінагрополітики за рахунок держбюджету підтримувало ведення племінної справи, що стимулювало господарства займатися цією роботою, шукати шляхи реалізації племінної худоби. Тоді підприємства «Тваринпрому» продавали 12,6 тис. племінних свиней. Сьогодні ж уся Україна ледь реалізує 13 тис. тварин. Бо тільки-но падає ціна на товарну свинину, одразу різко падає і попит на племінну продукцію. Виробникам стає невигідно займатися вирощуванням свиней.
І хоча сподіватись на державну підтримку свинарям не доводиться, в корпорації рук не опускають. Тут і надалі системно займатимуться племінною справою, аби поповнювати власні промислові ферми і виробляти якісну свинину. А приклад у цьому показують такі підприємства корпорації як «Фрідом Фарм Бекон» (Херсонщина), «Миг-Сервіс-Агро» (Миколаївщина), «Серволюкс - Генетик» (Вінниччина), «Агропромислова компанія» (Запорізька обл.), «Гранум» та «Біловодський» (Луганщина). Останній, між іншим, є племінним заводом по розведенню полтавської м’ясної породи свиней.