Отже, у разі прийняття регуляторних актів у запропонованій редакції фактично кожний виїзд вантажного автомобіля з вантажем на автомобільні шляхи загального користування буде означати порушення даної норми Закону.

Це призведе до зростання витрат на автомобільні перевезення  і негативно впливатиме на конкурентоспроможність підприємств автомобільного транспорту.

Наприклад, якщо на даний час при максимально дозволеній масі 38 тон вартість перевезення сільськогосподарської продукції становить близько 0,90 грн./т-км, то при перевезенні вантажів авто потягом загальною масою 56 тон вартість перевезення зменшиться до 0,60 грн./т-км.

Отже, з метою прискорення розвитку економіки і інтенсифікації розвитку автомобільного транспорту треба не зменшувати, а навпаки збільшувати дозволену загальну масу по автомобільних дорогах загального користування, відшукуючи інші джерела компенсації шкоди, завданої автомобільним дорогам великовантажним транспортом.

Сучасні економічні умови вимагають використовувати для перевезення більшості видів насипних вантажів, насамперед, зернових вантажів, автотранспорт підвищеної вантажопідйомності, технічні характеристики якого надають змогу безпечно перевозити вантажі в кількості понад встановлені чинним законодавством вагові обмеження щодо вагових або габаритних параметрів.

Чинне законодавство, зокрема, частина четверта статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та частина друга статті 29 Закону України «Про дорожній рух», вимагає від перевізників, які використовують транспортні засоби, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлення дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

До того ж, при кожній заправці автомобіля у складі ціни пального перевізником сплачується закладений у неї акцизний збір та ввізне мито до Дорожнього фонду, кошти з якого спрямовуються на реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг.

З 2014 року ціни на автомобільне пальне на внутрішньому ринку зросли у півтора рази,  і тому логічно було б вважати, що збільшаться й надходження до Дорожнього фонду. Але стан доріг при цьому залишається незадовільним, наразі не проводиться навіть ямкового ремонту.

Проектами регуляторних актів передбачається  впровадження плати за проїзд вантажних автомобілів для компенсації шкоди, завданої автомобільним дорогам загального користування на всі без винятку вантажні автомобілі з максимальною дозволеною масою 12 тон і більше незалежно від роду діяльності та характеру використання, тому вони носять загально державний,  обов’язковий характер та мають ознаки податку та /або збору (плати, внеску тощо).

Граничний рівень маси автомобіля (12 тон) є економічно і технічно не обґрунтованим, а тому фактично проектом регуляторного акту передбачено приховане оподаткування вантажних автомобільних перевезень.

У зв’язку з тим, що запропоновані проектами законів зміни, встановлюють, обов’язкові платежі для власників автомобілів не передбачених Податковим кодексом України, то прийняття зазначених  змін буде суперечити принципам та основоположним вимогам, передбаченим Податковим кодексом України.

Проект Закону передбачає внесення змін до Кодекс України про адміністративні правопорушення (ст.1322).

Вказаними змінами на водіїв вантажних автомобілів які мають максимальну дозволену загальну масу 12 т і більше вразі порушення порядку внесення плати за проїзд для компенсації шкоди, завданої автомобільним дорогам загального користування буде накладатися штраф у розмірі сто дев’яносто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3230грн), а за повторне вчинення такого правопорушення у розмірі триста вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6460грн.)

Фактично розробником змін передбачається введення нового адміністративного правопорушення та введення надмірної адміністративної відповідальності водіїв.

На даний час відповідальність водіїв у вигляді штрафів відповідно Кодексу України про адміністративні правопорушення складає – мінімальна ч. 4. ст. 121 - за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами - від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51-85грн.), а максимальна ч.1. ст. 130. – за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції - від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400-5950грн.)

Порівняння встановлених штрафів свідчить про не співмірність запропонованої в проекті Закону міри покарання водія в порівнянні з наявною на даний час відповідальністю за більш суттєві правопорушення, подальше погіршення матеріального становища вказаних осіб  вразі прийняття проекту закону в країні де мінімальна заробітна плата складає 1218грн.

Таке порівняння також можливо провести і з запропонованою проектом закону відповідальністю перевізника за порушення порядку внесення плати у вигляді  штрафу розміром п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85000грн.).

Тоді як межі відповідальності у вигляді адміністративно-господарських штрафів зазначених в ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлені від десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 170грн. за безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира, до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17000грн. за порушення нерезидентами вимог перевезення пасажирів і вантажів на території України іноземними перевізниками.

Запропонована  в проекті закону відповідальність перевізника в 5(п’ять) разів перевищує  межі максимального адміністративно-господарського штрафу зазначеного в Законі України «Про автомобільний транспорт» і на нашу думку є також як у випадку з  введенням адміністративного штрафу не тільки занадто надмірною, але і необґрунтованою.

Прийняття запропонованих змін, ще більше погіршить положення власників, перевізників та водіїв які використовують  вантажні автомобілі, що мають максимальну дозволену загальну масу 12 тон і більше та застосує до них занадто надмірну відповідальність.

Звертаємо увагу також на те, що вищевказаними змінами розробник вводить новий вид адміністративного правопорушення яким є «порушення порядку внесення плати». При цьому фактично суб’єктом даного адміністративного правопорушення може виступати невідповідний суб’єкт, так як водій не завжди буде виступати в якості власника або перевізника – отже не буде тією відповідальною особою за здійснення відповідної плати з вини якої було допущено таке адміністративне правопорушення та яку повинно бути притягнуто до адміністративної відповідальності.

Також на нашу думку фактичним порушенням є або «несплата вартості проїзду автомобільними дорогами загального користування вантажними автомобілями загальною масою понад 12т і більше», що по суті є невиконання обов’язкового платежу-збору та потребує внесення відповідних змін і до Податкового кодексу України, або «проїзд автомобільними дорогами загального користування вантажним автомобілем загальною масою 12т і більше без здійснення відповідної оплати», передумовою чого повинно бути встановлення загальної заборони на таки види проїздів, що на даний момент в діючому законодавстві та запропонованих змінах відсутнє.

Прийняття даних проектів Законів буде суперечити не тільки вказаним вище нормам податкового законодавства, але й призведе до економічно невиправданого зростання витрат перевізників і вартості перевезення вантажів та пов’язаних з ним робіт та послуг, які в свою чергу викличуть збільшення оптових і роздрібних цін на товари, що перевозяться автомобільним транспортом, що врешті-решт буде за допомогою економічних механізмів ціноутворення перекладено на кінцевого споживача.

В зв’язку з тим, що проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо впровадження плати за проїзд вантажних автомобілів для компенсації шкоди, завданої автомобільним дорогам загального користування» є похідним від проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження плати за проїзд вантажних автомобілів для компенсації шкоди, завданої автомобільним дорогам загального користування», тому він також підлягає перегляду разом з останнім.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» принципами державної регуляторної політики є: доцільність,  адекватність, ефективність,  збалансованість, передбачуваність, прозорість та врахування громадської думки.

Вважаємо, що в цілому в запропонованій редакції проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження плати за проїзд вантажних автомобілів для компенсації шкоди, завданої автомобільним дорогам загального користування» та проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо впровадження плати за проїзд вантажних автомобілів для компенсації шкоди, завданої автомобільним дорогам загального користування», суперечать такому принципу державної регуляторної політики, як адекватність, тобто відповідності форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив.

Ґрунтуючись на викладеному, Українська зернова асоціація вважає проекти регуляторних актів в запропонованій редакції неприйнятними та шкідливимидля автомобільної галузі і національної економіки в цілому.

У зв’язку з цим просимо Вас, шановний Арсенію Петровичу, порушити перед відповідними центральними органами виконавчої влади питання, щодо неприйнятних проектів регуляторних актів в запропонованих головним розробником редакціях і необхідності їх суттєвого доопрацювання.

Про результати розгляду цього звернення, прошу Вашого розпорядження поінформувати Українську зернову асоціацію в установленому законом порядку.