«Зроблено в Україні» повинно стати брендом

01 December, Розділ Новини, переглядів 1 819

країнський АПК має перейти міст від перевиробництва до якісного експорту
Якщо торік п’ята частина торгівлі України припадала на Євросоюз, то нині вже третя. За дев’ять місяців цього року позитивне сальдо торгівлі з країнами ЄС збільшилося удвічі і становить майже два мільйони доларів. Наша держава торгує за різними квотами, багато з них ще не відкриті — і це завдання Мінагрополітики на найближчу перспективу. Про це під час експертної зустрічі в Комунікативному центрі уряду, на якій говорили про розширення ринків збуту українських продуктів у рамках ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС, поінформувала заступник міністра агрополітики з питань європейської інтеграції Владислава Рутицька.
А заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Віталій Башинський додав, що європейська сторона сформувала чіткі вимоги щодо фітосанітарних і санітарних заходів. «Водночас, ми ухвалили лише два з п’яти законів, які гарантуватимуть безпеку нашої продукції. Тепер маємо в тримісячний термін погодити з європейською стороною загальну стратегію адаптації законодавства й ухвалити всі необхідні документи.
Доведеться вносити зміни у вже чинний закон щодо ідентифікації та реєстрації худоби в усіх господарствах, у тому числі приватних (відповідний законопроект перебуває у ВР). Адже наразі є проблема з ідентифікацією худоби, яку мають проводити виключно за рахунок держбюджету», — каже він.
Представник Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Тарас Висоцький підкреслив, що потрібно ухвалювати необхідні закони, а також активно інформувати виробників харчової продукції, з чого треба починати свій вихід на ринок ЄС. За його словами, УКАБ провів регіональні семінари, зокрема у Харкові, Запоріжжі, Львові, де експерти розказували про те, що можемо постачати, як отримати дозвіл, про фіто-санітарне та митне оформлення. «Дуже дивно, але деяких підприємців треба довго запрошувати на такі заходи, щоб вони прийшли і дізналися про вимоги. А ось Львів у цьому плані суперактивний регіон. Нас не чекають в Європі з відкритими обіймами, але якщо пробувати, то результат буде, про що свідчить досвід птахівників. На основі семінарів підготуємо брошуру щодо виходу продукції на ринок, яка буде і в електронному доступі. Таку інформацію треба постійно доносити до тих, хто має ресурс. І навчати слід, насамперед, тих, зокрема й держслужбовців, хто понесе ці знання далі. Адже на це витрачають державні та європейські кошти», — констатує експерт.
У Мінагрополітики вважають, що до тренінгових програм слід залучати й освітні заклади, щоб процес підготовки й перепідготовки кадрів був постійним. А також управління сільського господарства в областях і районах, які б могли допомогти у навчанні та передачі досвіду. А міністерство напрацьовуватиме механізми співпраці виробника та логіста, що просуватиме товар. У відомстві погоджуються: хто раніше почав рухатися у напрямі продажу продукції в ЄС, ті сьогодні можуть це робити, а ті, хто чекав, що їх прийдуть і навчать, — нині на низькому старті.
Одесити під час експертної зустрічі акцентували увагу на тому, що матимемо проблеми з сертифікацією виробництв, яка потрібна для права продажу в ЄС. Адже фермери переважно працюють на орендованих землях, термін оренди яких недовготривалий.
Львів’яни наголошували, що малі господарства не настільки організовані, щоб іти на цей ринок. А саме там виробляють 80—90% молока та м’яса. Вони говорили про розвиток системи кооперації, про створення інфраструктури, йшлося і про логістичну складову, адже й питання фасування важливе — справді, у «бананках» фрукти в Європу не поїдуть! А також нагадали, що у деяких країнах ставка ПДВ на харчі диференційована, а в деяких нульова: чому б і нам не обнулити, щоб українці споживали більше українського.
Дніпропетровці запропонували Мінагрополітики ознайомитися з їхньою програмою «Агропартнер» — алгоритмом взаємодії агрокооперативів. Нині в області триває пілотний проект, щоб оцінити, що спрацює, а що ні. Представники міністерства зазначили, що із задоволенням розглядатимуть всі ініціативи регіонів, адже хороші ідеї треба втілювати в життя, а також підсумували, що потрібно так спрацювати в АПК, щоб «Зроблено в Україні» стало брендом у світі.

Віталій БАШИНСЬКИЙ, заступник голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби:
— Маємо право експортувати в ЄС мед, рибу, побічні продукти тваринного походження не для споживання людьми, сухі яєчні продукти та продукцію птахівництва. Процедура отримання такого права по м’ясу птиці загалом тривала п’ять років. Нині, завдяки тісній співпраці з Єврокомісією, цей процес пришвидшать. Вже маємо попередній звіт євромісії з питань системи контролю молока та молокопродуктів на території України. Там п’ять зауважень, але всі їх можна виконати. На наступному тижні маємо надати свої коментарі щодо цих зауважень, а у травні 2015-го ЄС оприлюднить свій звіт з урахуванням наших коментарів на сайті Єврокомісії. І з цього моменту почнеться відлік щодо отримання Україною права експорту молока та молокопродуктів на територію ЄС. Сама процедура передбачає погодження з усіма 28 країнами ЄС і може тривати від трьох місяців до двох років.
До речі, підприємства можуть провести самооцінку на рівні власного підрозділу контролю внутрішньої безпеки на основі інформації, яка є на нашому сайті. Коли ж щось не зрозуміло, то консультацію нададуть у головних управліннях ветмедицини в областях.
Щодо свинини, то на сьогодні основне зауваження Єврокомісії — ускладнення заходів із регіоналізації. Якщо у нас швидко поширюватиметься якесь захворювання, тоді торговельні обмеження накладатимуть на всю країну одночасно. Вже розроблено необхідні зміни, які знаходяться на погодженні в Мінагрополітики.
А щодо експорту яловичини, то ЄС неочікувано порушив додаткове питання вартістю в 3,5 мільярда гривень — повномасштабне дослідження на всіх етапах: утримання, забій, реалізація. Тобто наступна місія по яловичині буде тоді, коли ми запевнимо ЄС у тому, що система контролю губчастоподібної енцефалопатії ВРХ знаходиться в Україні на рівні контрольованого або незначного ризику. Тож маємо провести велику кількість досліджень, щоб отримати той чи той статус.