Миронівський інститут пшениць планує насіннєву експансію

17 August, Розділ Новини, переглядів 2 961

Сорти зернових культур і рекомендації по їх вирощуванн мають бути наближені до потреб виробників зерна і широко використовуватись у господарствах різного рівня, вважає директор Миронівського інституту пшениці ім.. В.Ремесла (МІП) Олександр Демидов. Зокрема, насіння зернових має бути найвищої якості, а в агротехнічних дослідженнях науковців більше уваги слід приділити сівозміні культур у господарствах.
Днями за «круглим столом» у МІП керівники і спеціалісти насінницьких господарств різних областей детального ознайомилися з діяльністю науково-дослідної установи, умовами спільної діяльності та підписання угод про співпрацю по вирощуванню насіння зернових культур миронівської селекції та їх наукового забезпечення.
Під час засідання О.А. Демидов наголосив, що для вирощування насіння Миронівському інституту необхідно на партнерських засадах розширити мережу господарств, яким буде надаватися насіння розсадників розмноження 2-го року для вирощування на великих площах насіння високих репродукцій. А інститут має спрямувати всі резерви на селекційну роботу, вивчення агротехніки вирощування нових сортів пшениці, ячменю, тритикале. Вже цього року МІП співпрацюватиме з 16-ма господарствами у різних областях України, на сьогодні вже укладено 7 угод. Олександр Демидов також нагадав, що в 60-х роках минулого століття сорти академіка В.М. Ремесла Миронівська 264 та Миронівська 808 розмножувались у 26 господарствах.
Керівники селекційних підрозділів МІП наголосила на необхідності скорішого розповсюдження нового перспективного сорту ярої пшениці Райдужна і розмноження його в базових господарствах ще до внесення до Держреєстру. Вчені також вважають за потрібне співпрацювати з ТОВ «Оболонь-агро» для випробування пивоварних якостей миронівських сортів ярого ячменю.
Своє бачення вирішення проблем висловили і виробничники. А.С. Здор, директор асоціації «Вінницянасінпром», відмітив, що, на жаль, насінництвом зараз може займатися будь-яке господарство. І таких нині багато. А має бути навпаки: Інститут повинен працювати з базовим господарством, надаючи йому право продавати вирощене насіння замовникам. Порушив керівник і болюче питання собівартості вирощеного насіння і ціни на нього. Нині на ринку насіння - засилля іноземних сортів. Але за якістю зерна, посухо- та зимостійкістю такі неадаптовані для місцевих умов сорти часто поступаються вітчизняним. Особливо у порівнянні сортів таких показників, як вміст білка і клейковини в зерні..
Член ученої ради МІП Л.В. Центило, директор ТОВ «Агрофірма «Колос» (Київська область) теж говорив про експансію іноземних сортів. Але підкреслив, що, застосовуючи високі технології, за якими вирощуються іноземні сорти, можна отримати високі врожаї й вітчизняних сортів, причому кращої якості. Виробниу назвав приклад сорту Миронівська 65, який незважаючи на тривалість використання у виробництві, не втрачає своїх позицій. Тому задача МІП – формувати політику зміцнення й розвитку вітчизняного насінництва і аграрної науки.
А от В.В. Темченко, заступник директора департаменту АПР Вінницької ОДА, заявив, що вирощування вітчизняного насіння потрібно довірити професіоналам, тобто звузити коло виробників посадкового матеріалу, щоби припинити хаос у насінництві. Варто додержуватися суворої насіннєвої політики, боротися з фірмами, що впроваджують закордонне насіння, а також контролювати демонстраційні полігони, до яких мають бути особливі вимоги: розміщення полігов у різних регіонах, переважно у великих господарствах, для кращої демонстрації сортів створювати полігони вздовж великих автотрас тощо.
Про зростаюче значення органічного землеробства нагадав А.В. Вдовиченко, директор ДП «ДГ «Сквирське» Сквирської СДС Інституту агроекології і природокористування НААН». Він відмітив той факт, що миронівські сорти спроможні забезпечити врожай понад 70 ц/га без внесення мінеральних добрив. Отже у таких сортах дуже зацікавлені європейські країни. ДП «ДГ «Сквирське» вже має органічний полігон і зацікавлено у співпраці з МІП для ведення насінництва пшениці та ячменю.
М.В. Малієнко, директор СТОВ «Перемога» (Київська область), підкреслив, що колишня система насінництва в Україні зруйнована, існуючі насінгоспи не мають потрібного рівня оснащення. Часто в розсадниках розмноження оригінатора є домішки не тільки інших сортів, а й культур, тому виробникам насіння доводиться бракувати такі посіви, а значить нести фінансові втрати. Саме тому побажання насінників – отримувати від оригінаторів для вирощування високих репродукцій дійсно чистосортний насіннєвий матеріал. Одна з умов до вирощування вітчизняного насіння – достойна агротехніка.
Посилити роботу з маркетингу закликав усіх В.К. Топалов, директор СФГ «Т.В.К» (Черкаська область), адже успіх полягає у трьох складових – добрі сорти, високі технології плюс налагоджений маркетинг.
До висловлених думок приєдналися й А.Г. Охотник, директор СТОВ «Світлана» (Дніпропетровщина), Ю.В. Ситник, директор ДП ДГ «Правдинське» (Сумська область), агрономи ПРАТ «Екопрод» з Донеччини. Всі вони готові об»єднатися до відстоювання вітчизняного насінництва на внутрішньому ринку.
Підсумком засідання за «круглим столом» стали також угоди про вирощування насіння миронівських сортів і закладання демонстраційних полігонів у згаданих господарствах, а також науковий супровід роботи виробничників науковцями МІП.