Проблеми молочної галузі

16 November, Розділ Новини, переглядів 3 068

Артем Ковбель: Молочна галузь України або світло в кінці тунелю
Ні для кого не секрет, що молочна галузь України переживає не найкращий час щодо ряду факторів: з одного боку, світовий ринок молока знаходиться в крутому піке, яке триває вже досить довго, починаючи з середини 2014 року, з іншого боку – криза в економіці країни і кардинальна зміна географії ринків збуту молочної продукції.
Якщо говорити про конкретику, то:
- На значне погіршення ситуації в молочній галузі вплинуло закриття такого стратегічно важливого для України ринку збуту, як РФ, куди Україна щороку постачала значну частину молочної продукції, на данний момент ринок фактично втрачений;
- Низька ціна на молочному ринку обумовлена зниженням платоспроможності населення та оптимізацією споживчого кошика;
- Все ще 80% молока виробляється домашніми господарствами, які в свою чергу через кризові ситуації в країні і неможливості утримання ВРХ (великої рогатої худоби), змушена скорочувати його поголів’я. Даний факт природно веде до зниження пропозиції на молочному ринку і в перспективі призведе до його дефіциту і збільшенню імпортної складової.
Деякі з виробників, намагаються заповнити втрачені ринки збуту, купуючи виробничі потужності в інших країнах і експортуючи безпосередньо з цих країн. Так компанія «Мілкіленд», намагалася вирішити проблему із закриттям кордонів з РФ купивши завод з виробництва молочних продуктів в одній з країн ЄС, таким чином вирішуючи для себе 2 проблеми:
1. Заповнюючи частину втраченого ринку збуту в РФ.
2. Отримання фін. ресурсу у валюті. Деякі виробники заздалегідь диверсифікували географію своїх поставок, поставляючи свою продукцію до Казахстану, Молдови, країни Азії і т.і. Вони природно в меншій мірі відчули втрату ринку РФ.
Також, серед проблем молочної галузі, варто відзначити:
а) проблему сертифікації української молочної продукції в країнах ЄС. Україна все ще не розпочала поставки молочної продукції в країни ЄС через брак дозвільних документів. Зокрема, «Епідеміологічна інспекція», яка підтверджує безпеку української продукції, обійдеться державі в 35 млн. грн. Згідно із законодавством ЄС, з метою того щоб перевірки були об’єктивними, приватний бізнес не має право виступати спонсором. У той же час, у Державному бюджеті гроші на цей рік не передбачені. За фактом, на даний момент, жодна з українських компаній не може в повному обсязі реалізовувати свою молочну продукцію в країни ЄС через складнощі з сертифікації продукції.
б) раз вже ми говоримо про вихід на ринки ЄС, варто сказати, що на сьогоднішній день стандарти українського сирого молока не відповідають європейським, можливо даний факт є стримуючим у розвитку ринку молочної продукції в країнах ЄС. Крім того, на даний момент ми програємо в ціновій політиці Європейським виробникам, оскільки наше молоко коштує стільки ж, а іноді й дорожче.
в) Україна уклала угоду з Китаєм про постачання молочних продуктів. Компанія «Террафуд» навіть встигла здійснити першу поставку партії сухої сироватки. З одного боку, даний документ є великим плюсом, з іншого боку, ринок Китаю не такий великий щоб заповнити суттєві обсяги поставки молочних продуктів на свою територію.
Таким чином, беручи до уваги все вище викладене, проблеми молочної галузі не обмежуються тільки лише зовнішніми факторами і загальносвітовими тенденціями, на які дуже складно вплинути, а і низкою внутрішніх проблем (сертифікація, підтримка внутрішнього виробника і т.і.), на які ми з великою часткою ймовірності в силах вплинути.
А це означає, що є над чим працювати всередині себе і бути може тоді ми побачимо світло в кінці тунелю.
Артем Ковбель, партнер Kreston GCG
//news.finance.ua/ua/news/-/362127/artem-kovbel-molochna-galuz-ukrayiny-abo-svitlo-v-kintsi-tunelyu