Які реформи необхідні агроосвіті

20 May, Розділ Новини, переглядів 2 291

19 травня відбувся круглий стіл «Аграрна освіта: очікування бізнесу», організатором якого виступили Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу», агенція AgriEvent та Федерація роботодавців агропромислового комплексу та продовольства України за підтримки ДУ НМЦ «Агроосвіта». На заході представники аграрного бізнесу, органів державної влади та профільних аграрних асоціацій обговорили питання стану, проблем та перспектив аграрної освіти, її відповідності вимогам ринку праці, готовність бізнесу брати участь у її підтримці та підготовки університетів до практики в сільськогосподарському виробництві.
Модератор зустрічі, Алекс Ліссітса, президент Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» висловив сподівання, що такі заходи стануть платформою для спілкування бізнесу і аграрної освіти. У своїй промові він окреслив проблеми, з якими стикається бізнес при наборі на роботу молодих спеціалістів – випускників аграрних навчальних закладів.
«Сьогодні у нас є висококваліфіковані спеціалісти, готові відповідати викликам сьогодення, виконувати складні завдання на високому рівні, передавати свій досвід новому поколінню, але якщо взяти рівень звичайних спеціалістів виробничих спеціальностей: механізаторів, зоотехніків, доярок, агрономів, то тут у нас виникають величезні проблеми. Вони пов’язані не тільки з тим, що у нас дуже слабка і нерозвинена сільська інфраструктура і молодь не хоче повертатися в село, у нас як у бізнесу є деякі питання щодо освіти та підготовки кадрів, які згодні були б працювати у сільській місцевості, і які вміють і можуть працювати з новітніми технологіями. Кожного року сільськогосподарські підприємства інвестують у сільськогосподарську техніку мільярди гривень. У той же час на цій техніці, на жаль, немає кому працювати. І це питання не лише вузів у підготовці кадрів. Держава на сьогодні не готова виконувати в повному обсязі ті завдання, які стоять перед аграрною освітою через недостатнє фінансування. Тому метою сьогоднішньої зустрічі є пошук виходу з цієї ситуації», - наголосив Алекс Ліссітса.
«Проблема аграрної освіти актуальна для усіх аграрних компаній в Україні, і особливо це стосується спеціалістів середньої ланки. Нестача кваліфікованих кадрів призводить до того, що аграрний бізнес не може розкрити весь свій потенціал та вимушено відстає від світових показників. Тому наразі просто необхідні швидкі реформи в галузі освіти. І для цього, на моє переконання, необхідно налагодити тісну співпрацю та взаємодію між навчальними закладами і реальним бізнесом», - зазначив Вадим Бодаєв, віце-президент компанії AgroGeneration.

На сьогодні в Україні працюють 19 аграрних ВНЗ, у т.ч. 17 університетів та 2 академії з контингентом студентів 102,4 тис. осіб та чисельністю науково-педагогічних працівників у кількості 7,8 тис. осіб. У структурі аграрних ВНЗ нині функціонують 91 аграрний технікум та коледжі, а також 21 коледж з правом юридичної особи із загальною кількістю студентського контингенту обсягом 61 тис. осіб та педагогічних працівників 6,6 тис.осіб. Крім того, питаннями підвищення кваліфікації та перепідготовки фахівців аграрного сектору займаються 32 установи післядипломної освіти.
Незважаючи на таку кількість установ, що готують аграрних фахівців, Державна служба зайнятості серед п’яти найбільш затребуваних спеціальностей назвала й агрономів. Українські аграрні підприємства визнають, що все більше відчувають нестачу кваліфікованої робочої сили, яка була б зайнята безпосередньо на виробництві. Так, у 2012 р. про гострий дефіцит кадрів заявляли 40% підприємств, а у 2015 р. цей показник складав уже 65%. Крім нестачі працівників виробничих спеціальностей, аграрні підприємства починають відчувати ще й дефіцит адміністративного персоналу: якщо в 2012 р. з браком кваліфікованих бухгалтерів та економістів стикалися 6% підприємств, то в 2015 р. – 18%. Нестача працівників керівного складу найгостріше простежується у середніх за розмірами підприємствах (від 2 тис. га до 10 тис. га). В той же час дослідження агенції AgriSurvey свідчать про те, що не вистачає саме виробничих спеціальностей. Кожне друге підприємство готове брати на роботу випускників без досвіду роботи, а кожне 10-те підприємство вже це практикує.
Найменшою популярністю серед випускників аграрних ВНЗ користуються невеликі за розміром сільгосппідприємства та фермерські господарства. В той же час найбільше випускників (31%) хочуть мати власний аграрний бізнес. Це свідчить про певну непривабливість найманої праці в сільському господарстві. З іншого боку, за три роки кількість таких студентів скоротилася на 3% (що частково свідчить про погіршення умов для ведення бізнесу), а на 4% зросла популярність як роботодавця агрохолдингів.
Наталія Петрова, керівник відділу навчання та розвитку компанії «Кернел», у своїй доповіді розповіла про те, як у компанії навчають персонал в умовах постійного розвитку агробізнесу. «У нашій компанії працює біля 8000 спеціалістів і тому ми постійно відчуваємо потребу у кваліфікованих кадрах. Ми багато вкладаємо у молодь, тому що розуміємо, що за нею майбутнє. У нас є два освітні проекти, в яких задіяні і випускники вузів і студенти. На сьогодні ми співпрацюємо з трьома аграрними вузами країни. І наше побажання для навчальних закладів не боятися змінюватися, експериментувати, навчатися, а ми, зі свого боку, готові йти назустріч, бо це саме та партнерська робота, яка може змінити існуючу ситуацію в аграрній освіті».
За підсумками круглого столу учасники підготували Резолюцію з рекомендаціями та пропозиціями, яку направлять у Міністерство освіти та науки України.