Аграрний тиждень. Україна
» » Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин
» » Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин

    Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин


    Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 27 травня 2016 року, - Держветфітослужба
    У Степу, південному та центральному, подекуди в північному Лісостепу в посівах озимих, осередково ярих зернових культур продовжується розвиток усіх стадій клопа шкідливої черепашки. Ними за середньої чисельності 0,2-2, макс. 4 екз. на кв.м пошкоджено 1-10% рослин культур на 20-100% обстежених площ. Скрізь у посівах розвиваються та шкодять злакові попелиці (2-30, макс. 40% рослин), пшеничний трипс (3-15, макс. 50 у Херсонській та 88% рослин Запорізькій обл.), хлібні п’явиці (3-8% рослин), блішки (1-12% рослин ярих зернових), злакові мухи (2% рослин ярих культур).

    Для збереження технологічних і посівних якостей зерна у посівах твердих і цінних сортів пшениць захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки варто проводити за наявності 15-30% личинок третього віку та чисельності 2-х і більше, на решті посівів за 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10, товарних 20-25 личинок на кв.м дозволеними до використання інсектицидами, що ефективно проти супутніх шкідників.

    Вищезазначені погодні умови сприяли масовому розвитку та поширенню хвороб зернових колосових культур. Так, борошниста роса, септоріоз охопили від 5 до 35 (в південних областях) осередково 60% рослин нижнього ярусу Запорізької області. Гельмінтоспоріоз, темно-бура плямистість, осередково піренофороз, ринхоспоріоз, інші плямистості уразили 2-15, макс. 30% (гельмінтоспоріоз) рослин озимого ячменю у Миколаївській області. Бурою листковою іржею та кореневими гнилями уражено 1-15% рослин. Високопродуктивні посіви в період цвітіння – початку формування зерна оздоровлюють шляхом обприскування дозволеними до використання фунгіцидами.

    Повсюди на 1-12% рослин гороху шкодять бульбочкові довгоносики, горохова попелиця, зерноїд, трипси, в південних областях - гороховий комарик. З хвороб переважали кореневі гнилі, аскохітоз, осередково – іржа, пероноспороз, якими уражено 1-5% рослин. Рослини сої пошкоджують бульбочковий та сірий довгоносики, піщаний мідляк, клопи щитники, попелиці, трипси. У Лісостепу 2-5% рослин сої уражено фузаріозом, кореневими гнилями, бактеріозом. Проти хвороб та в разі наростання чисельності фітофагів посіви гороху, сої захищають рекомендованими препаратами.

    У посівах цукрових буряків розвиваються довгоносики (звичайний та сірий), де ними за щільності 0,2-1 екз. на кв.м. пошкоджено 3-12% рослин (Київська, Чернігівська, Хмельницька, Харківська обл.). Крайові смуги посівів заселяє та пошкоджує листкова бурякова попелиця (3-25% рослин). Також у Лісостепу та Поліссі шкодять бурякові блішки, крихітки, мінуючі мухи, щитоноски (Харківська, Волинська, Черкаська обл.). Обробки плантацій цукрових буряків за перевищення ЕПШ проводять дозволеними препаратами.

    Переважно у Степу та Ліостепу на соняшнику розвиваються геліхрізові попелиці, піщаний мідляк, сірий, південний довгоносики, де вони пошкодили 3-12, макс. 28% рослин у Київській області. Захищають посіви соняшнику від сірого та інших довгоносиків, піщаного мідляка (за ЕПШ понад 2 екз. на кв.м) сумішами фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат. Надмірне зволоження та помірна температура повітря призвели до ураження рослин соняшника несправжньою борошнистою росою (пероноспорозом), якою на 20% обстежуваних площ, уражено 1-5 (Миколаївська обл.), осередково 30% (Херсонська обл.) рослин із розвитком хвороби 1,5 % .

    У посівах озимого ріпаку шкодять імаго та личинки ріпакового насіннєвого прихованохоботника і ріпакового квіткоїда, на рівнинній місцевості спостерігається відродження личинок капустяного стручкового комарика (галиці). Помірно тепла і достатня волога погода сприяла розвитку та поширенню фомозу (2-4% рослин), пероноспорозу, альтернаріозу (3-20% рослин), у Поліссі вищевказаними хворобами уражено 1-8% генеративних органів ріпаку.
    Повсюди на 10-62% рослин картоплі та томатів шкодить колорадський жук, триває відкладання яєць і відродження личинок. За масової появи личинок першого - другого віків чисельністю 10-20 екз. на кущ картоплі за 8-10% заселення обприскують дозволеними до використання інсектицидами. У посадках ранньої картоплі в Закарпатській області тривав розвиток альтернаріозу, у Тернопільській – ризоктоніозу. При перших симптомах хвороб із профілактичною метою проводять профілактичні обприскування контактними фунгіцидами.
    На капусті розвиваються хрестоцвітні блішки, прихованохоботники, попелиці, капустяна муха, гусениці капустяного білана, травоїдні клопи. У Степу та Лісостепу 3-5% рослин цибулі уражено пероноспорозом, у Миколаївській області на капусті відмічений розвиток фомозу, Волинській на столових буряках - церкоспорозу.
    У степових та лісостепових областях на неорних землях і багаторічних травах, пасовищах триває живлення личинок ІІ-го віку нестадних саранових (0,3-2 екз. на кв.м) та італійського пруса (0,5-1 екз. на кв.м Донецька, Одеська, Херсонська обл.). Погодні умови звітного періоду, а саме майже щоденні дощі та зниження температури повітря сприяли загибелі личинок італійського пруса І віку, відродження яких у південних районах Херсонської області розпочалось з 20 травня, масове очікується у кінці травня. Ведуться постійні спостереження за появою італійського пруса.
    У Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Черкаській, Херсонській областях на багаторічних бобових травах, неугіддях, узбіччях доріг триває літ, яйцекладка та відродження гусениць лучного метелика. Інтенсивність льоту метеликів становить 1-4, макс. 15 екз. (Херсонська обл.) на 10 кроків. Погодні умови сприяють високій активності та реалізації потенційної продуктивності метеликів, що уможливлює масовий розвиток гусениць в багаторічних травах, посівах цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи, баштанних культур, інших стаціях. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культур ефективно обмежують щільність і шкідливість гусениць.
    Повсюди в посівах літають та відкладають яйця метелики підгризаючих та листогризучих совок, на технічних культурах і овочах відроджуються та живляться їх гусениці. В Одеській області розпочався літ стеблового кукурудзяного метелика.
    Опади та висока вологість позитивно впливають на розмноження і шкодочинність слимаків, які за чисельності 0,5-1, макс. 3 екз. на кв.м, пошкодили 1-6% рослин овочевих культур в індивідуальних селянських господарствах Івано-Франківської та Київської областей.
    Повсюди в садах триває яйцекладка, у Степу відродження яблуневої плодожерки. Із сисних фітофагів шкодять попелиці, щитівки, кліщі. Поширюються моніліоз, клястероспоріоз кісточкових, кучерявість листків персика та борошниста роса, парша зерняткових. Через надмірні опади відмічається розтріскування плодів кісточкових, зокрема черешень та їх загнивання. Захищають насадження дозволеними пестицидами з дотриманням регламентів застосування.
    У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.
    //agroua.net/news/news_51259.html





    Схожі новини
  • Фітосанітарний стансільськогосподарських рослин 12 червня 2015 року, - Держветфітослужба
  • Хлібний жук «кайфує» у спеку, горохова попелиця – після дощу
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
  • Жнива стартували...

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин


Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин 27 травня 2016 року, - Держветфітослужба
У Степу, південному та центральному, подекуди в північному Лісостепу в посівах озимих, осередково ярих зернових культур продовжується розвиток усіх стадій клопа шкідливої черепашки. Ними за середньої чисельності 0,2-2, макс. 4 екз. на кв.м пошкоджено 1-10% рослин культур на 20-100% обстежених площ. Скрізь у посівах розвиваються та шкодять злакові попелиці (2-30, макс. 40% рослин), пшеничний трипс (3-15, макс. 50 у Херсонській та 88% рослин Запорізькій обл.), хлібні п’явиці (3-8% рослин), блішки (1-12% рослин ярих зернових), злакові мухи (2% рослин ярих культур).

Для збереження технологічних і посівних якостей зерна у посівах твердих і цінних сортів пшениць захисні заходи від личинок клопа шкідливої черепашки варто проводити за наявності 15-30% личинок третього віку та чисельності 2-х і більше, на решті посівів за 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10, товарних 20-25 личинок на кв.м дозволеними до використання інсектицидами, що ефективно проти супутніх шкідників.

Вищезазначені погодні умови сприяли масовому розвитку та поширенню хвороб зернових колосових культур. Так, борошниста роса, септоріоз охопили від 5 до 35 (в південних областях) осередково 60% рослин нижнього ярусу Запорізької області. Гельмінтоспоріоз, темно-бура плямистість, осередково піренофороз, ринхоспоріоз, інші плямистості уразили 2-15, макс. 30% (гельмінтоспоріоз) рослин озимого ячменю у Миколаївській області. Бурою листковою іржею та кореневими гнилями уражено 1-15% рослин. Високопродуктивні посіви в період цвітіння – початку формування зерна оздоровлюють шляхом обприскування дозволеними до використання фунгіцидами.

Повсюди на 1-12% рослин гороху шкодять бульбочкові довгоносики, горохова попелиця, зерноїд, трипси, в південних областях - гороховий комарик. З хвороб переважали кореневі гнилі, аскохітоз, осередково – іржа, пероноспороз, якими уражено 1-5% рослин. Рослини сої пошкоджують бульбочковий та сірий довгоносики, піщаний мідляк, клопи щитники, попелиці, трипси. У Лісостепу 2-5% рослин сої уражено фузаріозом, кореневими гнилями, бактеріозом. Проти хвороб та в разі наростання чисельності фітофагів посіви гороху, сої захищають рекомендованими препаратами.

У посівах цукрових буряків розвиваються довгоносики (звичайний та сірий), де ними за щільності 0,2-1 екз. на кв.м. пошкоджено 3-12% рослин (Київська, Чернігівська, Хмельницька, Харківська обл.). Крайові смуги посівів заселяє та пошкоджує листкова бурякова попелиця (3-25% рослин). Також у Лісостепу та Поліссі шкодять бурякові блішки, крихітки, мінуючі мухи, щитоноски (Харківська, Волинська, Черкаська обл.). Обробки плантацій цукрових буряків за перевищення ЕПШ проводять дозволеними препаратами.

Переважно у Степу та Ліостепу на соняшнику розвиваються геліхрізові попелиці, піщаний мідляк, сірий, південний довгоносики, де вони пошкодили 3-12, макс. 28% рослин у Київській області. Захищають посіви соняшнику від сірого та інших довгоносиків, піщаного мідляка (за ЕПШ понад 2 екз. на кв.м) сумішами фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат. Надмірне зволоження та помірна температура повітря призвели до ураження рослин соняшника несправжньою борошнистою росою (пероноспорозом), якою на 20% обстежуваних площ, уражено 1-5 (Миколаївська обл.), осередково 30% (Херсонська обл.) рослин із розвитком хвороби 1,5 % .

У посівах озимого ріпаку шкодять імаго та личинки ріпакового насіннєвого прихованохоботника і ріпакового квіткоїда, на рівнинній місцевості спостерігається відродження личинок капустяного стручкового комарика (галиці). Помірно тепла і достатня волога погода сприяла розвитку та поширенню фомозу (2-4% рослин), пероноспорозу, альтернаріозу (3-20% рослин), у Поліссі вищевказаними хворобами уражено 1-8% генеративних органів ріпаку.
Повсюди на 10-62% рослин картоплі та томатів шкодить колорадський жук, триває відкладання яєць і відродження личинок. За масової появи личинок першого - другого віків чисельністю 10-20 екз. на кущ картоплі за 8-10% заселення обприскують дозволеними до використання інсектицидами. У посадках ранньої картоплі в Закарпатській області тривав розвиток альтернаріозу, у Тернопільській – ризоктоніозу. При перших симптомах хвороб із профілактичною метою проводять профілактичні обприскування контактними фунгіцидами.
На капусті розвиваються хрестоцвітні блішки, прихованохоботники, попелиці, капустяна муха, гусениці капустяного білана, травоїдні клопи. У Степу та Лісостепу 3-5% рослин цибулі уражено пероноспорозом, у Миколаївській області на капусті відмічений розвиток фомозу, Волинській на столових буряках - церкоспорозу.
У степових та лісостепових областях на неорних землях і багаторічних травах, пасовищах триває живлення личинок ІІ-го віку нестадних саранових (0,3-2 екз. на кв.м) та італійського пруса (0,5-1 екз. на кв.м Донецька, Одеська, Херсонська обл.). Погодні умови звітного періоду, а саме майже щоденні дощі та зниження температури повітря сприяли загибелі личинок італійського пруса І віку, відродження яких у південних районах Херсонської області розпочалось з 20 травня, масове очікується у кінці травня. Ведуться постійні спостереження за появою італійського пруса.
У Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Черкаській, Херсонській областях на багаторічних бобових травах, неугіддях, узбіччях доріг триває літ, яйцекладка та відродження гусениць лучного метелика. Інтенсивність льоту метеликів становить 1-4, макс. 15 екз. (Херсонська обл.) на 10 кроків. Погодні умови сприяють високій активності та реалізації потенційної продуктивності метеликів, що уможливлює масовий розвиток гусениць в багаторічних травах, посівах цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи, баштанних культур, інших стаціях. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культур ефективно обмежують щільність і шкідливість гусениць.
Повсюди в посівах літають та відкладають яйця метелики підгризаючих та листогризучих совок, на технічних культурах і овочах відроджуються та живляться їх гусениці. В Одеській області розпочався літ стеблового кукурудзяного метелика.
Опади та висока вологість позитивно впливають на розмноження і шкодочинність слимаків, які за чисельності 0,5-1, макс. 3 екз. на кв.м, пошкодили 1-6% рослин овочевих культур в індивідуальних селянських господарствах Івано-Франківської та Київської областей.
Повсюди в садах триває яйцекладка, у Степу відродження яблуневої плодожерки. Із сисних фітофагів шкодять попелиці, щитівки, кліщі. Поширюються моніліоз, клястероспоріоз кісточкових, кучерявість листків персика та борошниста роса, парша зерняткових. Через надмірні опади відмічається розтріскування плодів кісточкових, зокрема черешень та їх загнивання. Захищають насадження дозволеними пестицидами з дотриманням регламентів застосування.
У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.
//agroua.net/news/news_51259.html





Схожі новини
  • Фітосанітарний стансільськогосподарських рослин 12 червня 2015 року, - Держветфітослужба
  • Хлібний жук «кайфує» у спеку, горохова попелиця – після дощу
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
  • Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році
  • Жнива стартували...

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.