Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році

29 June, Розділ Рослинництво, переглядів 7 575

Початок статті, читайте, будь ласка, в №8(177) нашої газети.

За результатами осінніх ґрунтових обстежень в посівах озимини під урожай 2011 року середня чисельність озимої совки, що пішла у зимівлю, не перевищує поріг шкідливості, але враховуючи те, що осінь була теплою та затяжною, що є сприятливим для розвитку шкідника та за можливо теплої, помірно вологої погоди в поточному році в період льоту і відкладання яєць метеликами та відродження і живлення гусениць молодших та середніх віків зберігається ймовірність утворення осередків підвищеної щільності і шкідливості підгризаючих совок у посівах озимих, просапних, овочевих та інших культур більшості областей. Для захисту посівів від підгризаючих совок по сходах озимої пшениці розсівають гранульовані препарати, на парах, узбіччях доріг знищують бур’яни, особливо в період початку льоту метеликів (кінець травня - початок червня), випускають трихограму у період відкладання яєць, розпушують міжряддя просапних. За чисельності гусениць: 1-2 екз./м² у посівах буряків; 2-3 екз./м² у посівах озимої пшениці; 3-8 екз./м² у кукурудзі, соняшнику, картоплі, інших просапних необхідно застосовувати інсектициди за регламентом.

Майже повсюдно, за умов доброї перезимівлі, залишається загроза високої чисельності й шкідливості листогризучих совок. У посівах сільськогосподарських культур в угрупованні листогризучих совок домінує совка-гама, бавовникова, капустяна. Листогризучі совки розвивались у двох поколіннях, в окремих областях відмічено повний розвиток і шкідливість третього покоління совки-гами, бавовникової та помідорної совок. Шкодили посівам також городня, люцернова, конюшинова та інші.

В поточному році листогризучі совки повсюдно розвиватимуться на рівні минулого року, а за сприятливих умов перезимівлі, задовільного зволоження та теплої погоди в період вегетації, наявності квітучої рослинності в період льоту метеликів, що сприятиме плодючості самиць та виживанню гусениць, ймовірне утворення осередків зі значним ушкодженням рослин у всіх регіонах України.

Шкідливість личинок дротяників та несправжніх дротяників у період вегетації минулого року стримувала прохолодна весна і посушливі умови другої половини літа. Пошкоджено було до 5% рослин, у західних та центральних областях - до 12% рослин соняшнику, буряків, кукурудзи, зернових, овочевих культур та багаторічних трав. Щільність зимуючого запасу личинок шкідників залишилась на рівні минулого року і складає 1,0-2,0 екз./м². Найбільше заселено площ у Поліссі.

У поточному році за сприятливих погодних умов, а саме – ранньої весни за оптимального зволоження орного шару ґрунту та недотриманні агротехнічних заходів вирощування посівів, можливе утворення осередків високої шкідливості дротяників та несправжніх дротяників у більшості областей України. Для боротьби з цими шкідниками проводять передпосівну обробку насіння та при сівбі вносять у рядки гранульовані препарати на полях під кукурудзу та соняшник за чисельності 3-5 екз./м², під цукрові буряки - за чисельності 2,5-3,5 екз./м².

Південний сірий довгоносик в умовах минулого року розвивався в основному за допорогового рівня шкідливості. Загалом, рослин соняшнику, кукурудзи, цукрових і кормових буряків, зернових, гороху пошкоджені були в слабкому, подекуди в середньому ступені. В поточному році можливе підвищення чисельності та шкідливості південного сірого довгоносика у просапних та зернових культурах в Одеській, Вінницькій, Івано-Франківській, Дніпропетровській, Миколаївській областях. Для стримування розмноження шкідника, навесні проводять обприскування крайових смуг для знищення імаго на озимих та суцільне обприскування сходів кукурудзи, соняшнику за чисельності шкідника 2 екз./ м². Необхідно також дотримуватись сівозмін, в яких посіви кукурудзи та соняшнику чергуються з колосовими злаковими.

Стебловий (кукурудзяний) метелик пошкоджує кукурудзу, соняшник, просо та інші культури. В умовах 2010 року його було зареєстровано повсюдно, але посушлива, спекотна погода в липні - серпні призвела до висихання значної частини яєць та загибелі гусениць молодших віків ІІ-го покоління, що стримало наростання чисельності шкідника. У поточному році, за доброї перезимівлі та помірно теплої вологої погоди влітку, можливе зростання чисельності фітофага, особливо в областях Лісостепу та в східній частині Степу. Стримують чисельність шкідника якісно проведені агротехнічні заходи, своєчасне знищення рослинних решток. У фазі 6-8 листків кукурудзи, на початку відкладання яєць метеликом, випускають трихограму, а в період виплодження гусениць (фаза викидання волотей кукурудзи) за заселення шкідником 10% рослин посіви обприскують інсектицидами.

Розвиток та масове розмноження лучного метелика протягом 2-х років стримують надмірно високі температури і посуха у липні - серпні, але слід відмітити, що в умовах 2010 року, подекуди в Миколаївській області на соняшнику і кукурудзі, Чернігівській - на сої, в Одеській - на соняшнику спостерігалось осередкове підвищення чисельності фітофага. Тому за умов достатнього зволоження весняно-літнього періоду, в поточному році в південно-східних областях існує ймовірність активного розмноження шкідника. За чисельності гусениць 4-5 екз./м² у посівах: цукрових, столових, кормових буряків у фазі 2-10 справжніх листки та 15-20 екз./м² у другій половині вегетації; 8-10 екз./м² на соняшнику у фазі 4-6 листки та 20 екз./м² у фазі формування корзинок; на овочевих 8-10 екз./м² у І поколінні та 12-16 екз./м² у ІІ-му – розпушують міжряддя з присипанням зони рядка, осередково застосовують інсектициди проти гусениць ІІ-ІІІ віків та в період відкладання яєць випускають трихограму.

М.М. ГАВРИЛЮК,

академік-секретар Відділення рослинництва Національної академії аграрних наук України, академік НААН;

В.П. ФЕДОРЕНКО,

директор Інституту захисту рослин НААН, академік НААН;

С.В. РЕТЬМАН,

заступник директора ІЗР НААН, д. с.-г. наук;

Т.М. НЕВЕРОВСЬКА,

зав. відділом прогнозу ІЗР НААН

Продовження теми – в наступних номерах.