Фітосанітарний стан та прогноз розвитку шкідливих організмів у 2011 році

14 July, Розділ ---, переглядів 7 189

Початок статті, читайте, будь ласка, в №№ 8-9 нашої газети.

Озиму пшеницю протягом вегетаційного періоду заселяли і пошкоджували хлібні клопи та жуки, жужелиця, п’явиці, цикадки, трипси, злакові попелиці та мухи, пильщики, листокрутки інші шкідники.

Відчутної шкоди завдавав клоп шкідлива черепашка, особливо в осередках Лісостепу та Степу. В період наливу зерна, практично на всіх площах, середня чисельність личинок складала 0,5-2 екз./м², на півдні - до 4,0-8,0 екз./м², осередково – 12,0 екз./м² і більше (Дніпропетровська, Херсонська, Харківська обл.), що перевищувало поріг шкідливості (2-6 екз./м² личинок). У місця зимівлі клопи мігрували в кінці серпня, чисельність їх у лісосмугах була 1,5-8,0 екз./м², осередково – до 30,0 екз./м²(Миколаївська обл.). Маса самиць і самців, а також співвідношення за статевим індексом свідчать про задовільний фізіологічний стан шкідників і можливість доброї перезимівлі. В поточному році відчутна шкідливість клопів ймовірна, насамперед, повсюдно в степових областях і на півдні Лісостепу.

Перезимувалі клопи пробудяться за прогрівання листяної підстилки до 11-14⁰С і вийдуть на поверхню в місцях зимівлі за температури 16-17⁰С, масово перелітатимуть на поля озимої пшениці за сталої температури не нижче 18-19⁰С. У господарствах, де поширена шкідлива черепашка, у квітні - травні, особливо у південному Степу в період виходу рослин у трубку за чисельності 2-4 екз./м² (дорослі клопи) та у червні в період формування зерна – молочна стиглість за наявності 2-4 екз./м²(личинки) посіви обприскують. Це доцільно проводити, коли 15-30% популяції шкідника знаходиться у стані личинки ІІІ віку.

Небезпечним шкідником озимих культур у Степу та Лісостепу залишається й хлібна жужелиця або турун. Більша чисельність туруна відзначена на посівах, розміщених після колосових,де завдяки беззмінним посівам популяція шкідника забезпечена кормом протягом розвитку кількох генерацій. В умовах 2010 року в Степу та Лісостепу чисельність хлібного туруна на рівні 0,5-1,5 екз./м², максимально - до 8 екз./м². Це менше ніж торік, але тенденція до збільшення зберігається. Рівень зростання чисельності туруна у 2010 році стримувала засуха у період спарювання та відкладання яєць. Відродження личинок відбувалося у кінці серпня - на початку вересня, активний розвиток спостерігався на озимині впродовж жовтня - листопада, у південних районах Степу тривав до початку грудня. Навесні, після відновлення вегетації озимих у Степу та південних областях Лісостепу, основної шкоди озимим завдаватимуть личинки, що увійшли у зимівлю у ІІ-ІІІ віці. Для уникнення накопичення шкідника, особливо у посівах озимини по колосовим попередникам, за необхідності проводять обробки за чисельності личинок 3-4 екз./м². Площі до 40-60 га обробляють суцільно, більше 80 га проводять крайові обприскування.

Домінуючим видом хлібних жуків залишається кузька. Особливо інтенсивно цей шкідник розвивався у зонах Лісостепу і Степу і лише частково на території Полісся. Середня чисельність жуків на полях становила 0,4-1,2 екз./м², у вогнищах - до 8 екз./м². У 2011 році на посівах зернових колосових культур можливе збільшення кількості шкідника повсюдно, бо більша частина зимуючих личинок II-го року життя. За підвищення чисельності хлібних жуків понад 5 екз./м² у період молочно-воскової стиглості можливо виникатиме потреба не лише крайового, а й суцільного обприскування полів інсектицидами. Це одночасно є ефективним прийомом захисту і проти інших фітофагів.

Такі шкідники як п’явиці (червона та синя), хлібні блішки, пшеничний трипс, злакові мухи та попелиці, злакова листокрутка в весняно-літній період вегетації загалом розвивалися за допорогової чисельності. В осінній період 2010 року (до кінця листопада) погодні умови були сприятливі для розвитку і живлення злакових мух, попелиць, цикадок. За невисокої чисельності шкідниками було заселено до 8% рослин. Навесні за сухої теплої погоди можливе наростання їх чисельності та шкідливості, а за ранньої весни і позитивних температур можливе зростання чисельності попелиць. Тому у період відновлення весняної вегетації – кущення (ІІ-ІІІ етапи) проводять раннє весняне боронування посівів впоперек рядків у залежності від стану посівів. Регенеративне прикореневе підживлення азотними та іншими міндобривами з додаванням мікроелементів.

Майже повсюдно, в усіх зонах вирощування культур, в умовах вегетаційного періоду минулого року склалися сприятливі погодні умови для їх розвитку. Борошниста роса в період весняного відновлення вегетації проявилась повсюдно, наростання хвороби відбувалось до фази прапорцевого листка, надалі розвиток хвороби стримувала жарка посушлива погода. Найбільш поширена хвороба була у західних і центральних областях. Саме там, у першу чергу, проявиться хвороба весною. За сприятливих погодних умов слід очікувати ураження від слабкого до помірного, в загущених посівах і на площах ранніх строків сівби - до сильного. Проти хвороби обприскують фунгіцидами у фазу виходу в трубку (V-VI етапи) за ураження 1% листя.

Значного поширення набуло захворювання септоріозу листя. В останні роки це найбільш шкідлива хвороба озимої пшениці, особливо на посівах після стерньових попередників. Поширюється за температури +9-28^оС. Ураженню сприяють часті дощі та тривалі роси. При підвищеній температурі і великій сухості повітря інфекція зберігає життєздатність більше 3-х місяців. У вегетацію 2010 року септоріоз уразив площі посівів озимої пшениці повсюдно, ярої пшениці - на 37% площ, ярого ячменю - на 44%, озимих ячменю і жита - на 5-11% площ. Масового розвитку хвороба досягла у фазу формування зерна. Найбільше - в Поліссі та Лісостепу за більшого випадання дощів, ніж у Степу. У 2011 році, за умов теплої дощової погоди в фазу виходу рослин у трубку - формування зерна, можна очікувати від помірного до епіфітотійного рівня розвитку в Поліссі та Лісостепу, в Степу - від слабкого до помірного. Обприскують фунгіцидами у фазу виходу в трубку (V-VI етапи) за ураження 3-5% листя.