Аграрний тиждень. Україна
» » Чи стане Індонезія новим експортним напрямком
» » Чи стане Індонезія новим експортним напрямком

    Чи стане Індонезія новим експортним напрямком


    11-14 серпня 2016 року у місті Сурабая, Індонезія, відбулася одна з наймасшабніших виставок Південно-Східної Азії у галузі продуктів харчування – EAST FOOD INDONESIA.

    Український бізнес був представлений стендом асоціації ГС «Борошномели України», до складу якої входять 28 українських виробників борошна, круп, та інших продуктів переробки зернових. Від уряду делегацію супроводжувала радник Міністра аграрної політики та продовльства України, екс-заступник Владислава Рутицька, що опікується питаннями просування експорту. Поїздка відбулася за підтримки ФАО та ЄБРР.

    На думку учасників делегації, Індонезія – перспективний ринок для експорту, адже країна зацікавлена в збільшенні імпорту продукції з доданою вартістю – а саме, борошна та круп з України. До того ж, нещодавно були зроблено й офіційні кроки в напрямку збільшення товарообігу між країнами: 3-7 серпня Президент України Петро Порошенко та члени уряду відвідали Малайзію та Індонезію, взявши участь у потужному бізнес-форумі.

    Як повідомляє у своєму дописі на Facebook Владислава Рутицька, Індонезія суттєво зменшила імпорт борошна через розвиток власної промисловості за останні 5 років. Попри це, Україні вдалося збільшити свою частку в структурі імпорту Індонезії з 5% в 2011 році до 32% у 2015 – в абсолютному вимірі це приблизно 23 тис тон борошна. Експорт борошна в Індонезію за 6 місяців 2016 році року становив 9,9 тис тон на суму 1,8 млн доларів США. «Ми залишилися за ці роки одним з найбільших постачальників пшеничного борошна в цю країну. Паралельно, ми також суттєво збільшили експорт пшениці» – зазначає Рутицька.

    Наразі найбільшим імпортером українського борошна є Китай – на Піднебесну припадає 24% експорту цього продукту. На другому місці – Ізраїль на Північна Корея із 11%, на третьому – Молдова (10%). Індонезія разом із Південною Кореєю ділять четверте місце: на них припадає по 8% усього експорту борошна з України.

    На малюнку: індекси якості українського борошна (зліва) та основні країни-імпортери (справа).


     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
     
    Пані Владислава висловила надію, що розвиток українського експорту в Індонезію буде зростати як в продукції із доданою вартістю (борошно), так і за рахунок сировини (пшениці). Індонезія, на відміну від багатьох країн, має низьке ввізне мито: на пшеничне борошно – 5%, на борошно інших культур – 5,4%, на крупу – 5%, на соєвий шрот – 0%, а на соняшниковий шрот – 2,9%.

    «За цей ринок збуту продукції з доданою вартістю варто боротись. Він не має квот або фітосанітарних обмежень» – так говорить про Індонезію радник Міністра агарної політики та продовольства, екс-заступник, Владислава Рутицька.

    За словами учасників делегації, український стенд прийняв велику кількість відвідувачів. Було проведено перемовини провела велику кількість перемовин – із мером Сурабаї пані Трі Рісмахаріні, велико-гуртовими компаніями на місцевими роздрібними мережами. ФАО дякує усім представникам делегації та бажає успіхів у подальшій роботі з напрацьованими контактами.





    Схожі новини
  • Дорощування бичків для виробництва яловичини на експорт
  • «Виробники органічної сої, хлібобулочних виробів, меду та горіхів України мають перспективи експорту в Норвегію» — Владислава Рутицька
  • В Данії обговорять можливість технічної допомоги ЄС
  • Переформатування галузі свинарства
  • Індонезія може обмежити імпорт борошна з України

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Чи стане Індонезія новим експортним напрямком


11-14 серпня 2016 року у місті Сурабая, Індонезія, відбулася одна з наймасшабніших виставок Південно-Східної Азії у галузі продуктів харчування – EAST FOOD INDONESIA.

Український бізнес був представлений стендом асоціації ГС «Борошномели України», до складу якої входять 28 українських виробників борошна, круп, та інших продуктів переробки зернових. Від уряду делегацію супроводжувала радник Міністра аграрної політики та продовльства України, екс-заступник Владислава Рутицька, що опікується питаннями просування експорту. Поїздка відбулася за підтримки ФАО та ЄБРР.

На думку учасників делегації, Індонезія – перспективний ринок для експорту, адже країна зацікавлена в збільшенні імпорту продукції з доданою вартістю – а саме, борошна та круп з України. До того ж, нещодавно були зроблено й офіційні кроки в напрямку збільшення товарообігу між країнами: 3-7 серпня Президент України Петро Порошенко та члени уряду відвідали Малайзію та Індонезію, взявши участь у потужному бізнес-форумі.

Як повідомляє у своєму дописі на Facebook Владислава Рутицька, Індонезія суттєво зменшила імпорт борошна через розвиток власної промисловості за останні 5 років. Попри це, Україні вдалося збільшити свою частку в структурі імпорту Індонезії з 5% в 2011 році до 32% у 2015 – в абсолютному вимірі це приблизно 23 тис тон борошна. Експорт борошна в Індонезію за 6 місяців 2016 році року становив 9,9 тис тон на суму 1,8 млн доларів США. «Ми залишилися за ці роки одним з найбільших постачальників пшеничного борошна в цю країну. Паралельно, ми також суттєво збільшили експорт пшениці» – зазначає Рутицька.

Наразі найбільшим імпортером українського борошна є Китай – на Піднебесну припадає 24% експорту цього продукту. На другому місці – Ізраїль на Північна Корея із 11%, на третьому – Молдова (10%). Індонезія разом із Південною Кореєю ділять четверте місце: на них припадає по 8% усього експорту борошна з України.

На малюнку: індекси якості українського борошна (зліва) та основні країни-імпортери (справа).


 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Пані Владислава висловила надію, що розвиток українського експорту в Індонезію буде зростати як в продукції із доданою вартістю (борошно), так і за рахунок сировини (пшениці). Індонезія, на відміну від багатьох країн, має низьке ввізне мито: на пшеничне борошно – 5%, на борошно інших культур – 5,4%, на крупу – 5%, на соєвий шрот – 0%, а на соняшниковий шрот – 2,9%.

«За цей ринок збуту продукції з доданою вартістю варто боротись. Він не має квот або фітосанітарних обмежень» – так говорить про Індонезію радник Міністра агарної політики та продовольства, екс-заступник, Владислава Рутицька.

За словами учасників делегації, український стенд прийняв велику кількість відвідувачів. Було проведено перемовини провела велику кількість перемовин – із мером Сурабаї пані Трі Рісмахаріні, велико-гуртовими компаніями на місцевими роздрібними мережами. ФАО дякує усім представникам делегації та бажає успіхів у подальшій роботі з напрацьованими контактами.





Схожі новини
  • Дорощування бичків для виробництва яловичини на експорт
  • «Виробники органічної сої, хлібобулочних виробів, меду та горіхів України мають перспективи експорту в Норвегію» — Владислава Рутицька
  • В Данії обговорять можливість технічної допомоги ЄС
  • Переформатування галузі свинарства
  • Індонезія може обмежити імпорт борошна з України

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.