Кілька тижнів тому гречку в звичайному супермаркеті купували по 20 гривень за кілограм, а вже цими днями схожий ажіотаж прогнозували і навколо борошна, а відтак і хлібобулочних виробів. Однак у Мінагропроді запевняють, що із запасами крупи та борошна все гаразд, і Україна доживе до наступного маркетингового року зі стабільними цінами на названі продукти. А "міфи" на ринку створюють компанії, які в них зацікавлені. Наприклад, "гречаний" роздмухано, бо цей продресурс сьогодні тримають 10 структур, поміж собою вправляючись у вигадуванні "легенд".
Україна за статистикою споживає 80 тисяч тонн гречки на рік. Проте реальні цифри можуть відрізнятися, коментує на прохання УКРІНФОРМу нинішню ситуацію на круп'яному ринку заступник міністра аграрної політики та продовольства Сергій Тригубенко. Залишкові запаси гречки у 37 тисяч тонн дозволяють протриматися до кінця маркетингового року, тобто до нового врожаю. Фактично український споживач стовідсотково забезпечений вітчизняною крупою. Але слід враховувати й те, що в залишках закладено і посівний матеріал. Отже, для споживання у нас є 18 тис. тонн, яких вистачить приблизно на 4 місяці, зазначив посадовець.
За його словами, Мінагропрод планує істотно розширити посівні площі під гречкою нинішньої весни, щоб не допустити повторення дефіциту. Планується, що посіви культури буде збільшено до 330 тис. га у порівнянні з 180 тис. га в 2010-му. Прогнозований наступний урожай - 200-240 тис. тонн. Однак втілитися в життя наміченому заважає нестача насіння на внутрішньому ринку - у резервах недостатньо ресурсу, щоб засіяти вдвічі більше площ, як того хоче відомство.
Саме тому Україна мусить шукати гречку за кордоном. Проведені додаткові переговори з Китаєм і підписано попередню угоду на постачання 15 тис. тонн крупи, інформує заступник міністра. Спеціально створена робоча група на місці перевірить якісні складові вже обсмаженої гречаної крупи і фактичну наявність потрібних обсягів. Після цього здійснюватиметься закупівля товару, каже він. І додає - Україна споживає загалом до 6 тис. тонн гречки на місяць, інакше кажучи, того, що є, - вистачає. І все ж імпорт потрібен для поповнення перехідних запасів.
Такою є об'єктивна картина, а "гречані" міфи спрямовуються проти влади і, зокрема, міністерства, вважає С.Тригубенко.
На покращання ситуації, гадає він, спрацюють і два законопроекти, які щойно подали депутати. Перший має зняти ПДВ з імпортної гречки, а другий - ввізне мито. Якщо вони пройдуть, то імпортована гречка у ціновій категорії не відрізнятиметься від вітчизняної, Загалом же, зазначає заступник міністра, собівартість вирощування гречки в Україні становить 6 грн за кг, решта - це логістика та інші "накрутки". Виробникові ж залишається не більше 2 грн на кілограмі.
Набуває гостроти й "борошняна" тема. Проте і цього ресурсу до кінця маркетингового року повністю вистачає. А завдяки інтервенціям з державних запасів, до наступного врожаю виробники зможуть забезпечити населення соціальними сортами хліба за стабільними цінами.
Свою точку зору на проблему, що виникла, висловили і в "Українському клубі аграрного бізнесу". Так, на думку експерта УКАБ Романа Сластьона, її винуватцем є низька мотивація виробників. Наприкінці минулого року вони просто припинили продаж крупи, чекаючи на підвищення цін. У січні селітра подорожчала в 1,5 раза, зросла вартість паливно-мастильних матеріалів. Природно, змінилася економіка виробництва гречки з усіма наслідками. Якщо собівартість гречаної крупи у переробників становить нині близько 20 тис. грн за 1 т, цілком логічним видається відпускна ціна в роздробі на рівні 25 грн і більше за 1 кг, вважає він.
Аналітик припускає, що розсудливий покупець відмовиться від гречки на користь дешевших круп - рису, вівсянки, перловки тощо. Адже цей продукт не є стратегічним для українців. Після цього, можливо, ціни на крупу знизяться природним чином.
Укрінформ