Вступне слово Прем'єр-міністр України Миколи Азарова на засіданні Кабінету Міністрів України 2 березня 2011 року

02 March, Розділ Новини, переглядів 1 823

…Прогноз метеорологів говорить, що після 20 березня можна розпочинати весняно-польові роботи на півдні України. Ключове завдання Уряду – забезпечити умови для оптимальної структури посівів, а також кормову базу, достатню для відродження тваринництва. А для цього забезпечити форвардні закупівлі продуктів рослинництва відповідно до потреб внутрішнього ринку, фінансування добрив і пального, кредитування агропромислових і фермерських господарств.

Вчора я знайомився з роботою наукових інститутів Національної Академії аграрних наук. Фахівці, які практично все життя присвятили землеробству, визнають, що поточного року країна до весняно-польових робіт підготовлена найкраще за останні десять років. Вони чудово бачать потенціал вітчизняного агровиробництва і можливості його використати.

Сьогодні в Аграрному фонді акумульовано 1,5 мільярда гривень, які можна використати на форвардні закупівлі. Отже, тільки від грамотного і оперативного використання цього ресурсу залежить, які кошти будуть у селян на руках, щоб стабільно працювати на гарний врожай.

Уряд ставить завдання приблизно за 5 років значно збільшити обсяги виробництва продукції сільського господарства. Це завдання в першу чергу для аграрної науки. Тому що виконати таке завдання можна лише за допомогою передових агротехнологий, пристосованих до змін клімату, з допомогою нових сортів рослин, стійких до різких змін погодних умов, за допомогою підвищення родючості земель, поліпшення інтенсивних технологій. В успішні технології, у керовану родючість підуть інвестиції, і ми впевнені, що поставлене завдання виконати нам під силу.

Але стартові умови для амбітного плану модернізації аграрного виробництва у нас, прямо скажемо, не блискучі. Продуктивність рослинництва в 3 рази нижче, ніж у розвинених країнах. А втрати під час збирання врожаю через застарілу техніку – в 2 рази більше. Органічних добрив вноситься разів у 15 менше, ніж в 1990 році, хімічних – втричі менше. Енергоозброєність на гектар ріллі в 5 разів менша, ніж в розвинених країнах.

Продуктивність мінімум у два рази нижче, ніж в Європі. Можемо ми такий стан терпіти? Очевидно, що ні.

Навіщо нам потрібне масштабне збільшення обсягів виробництва сільгосппродукції? По-перше, щоб повністю, навіть із значним запасом забезпечити внутрішній ринок, тобто, забезпечити науково обґрунтовані норми споживання основних продуктів харчування за прийнятними для людей цінами. Адже те, що в нас, наприклад, деякі овочі і фрукти дорожчі, ніж у Лондоні – це нонсенс.

Наслідком відкриття попередньою владою кордонів для іноземної агропродукції та зниження державної підтримки галузі став занепад і рослинництва, і тваринництва. Виключенням є хіба що вирощування експортоорієнтованої сировини (зерно, насіння соняшнику, ріпак).

На жаль, наші громадяни вже звикли до польських яблук, турецьких помідорів, єгипетської картоплі, американського та польського м’яса.

Разом з тим, імпортозалежність відкриває двері і для цінових сплесків, які на світовому ринку стають тенденцією.

Тому ми твердо налаштовані відновити потенціал сільськогосподарського виробництва і вже розпочали цю роботу.

Уряд затвердив порядки використання бюджетних коштів двадцяти трьох бюджетних програм підтримки агропромислового комплексу.

Сьогодні буде затверджено порядок стимулювання державою спорудження нових тепличних комплексів для овочів, що вирощуються у закритому ґрунті, та розсади овочевих культур – шляхом часткового відшкодування їх вартості.

Також буде визначено механізм часткової компенсації сільськогосподарським підприємствам витрат, пов’язаних із захистом, відтворенням та підвищенням родючості ґрунтів (для хімічної меліорації, а саме вапнування кислих ґрунтів).

У цьому році ми змінили непряму підтримку тваринницької продукції, яка здійснювалась через переробні підприємства і мала непрозорий механізм розподілення на пряму бюджету дотацію для нарощування поголів’я худоби, а також підтримку виробництва продукції тваринництва.

Так, за голову племінної худоби держава буде доплачувати сільськогосподарським підприємствам до 1 900 гривень; племінної репродуктивної худоби – до 1 000 гривень за голову; товарної худоби – до 600 гривень за голову; при закупівлі корів у населення держава компенсує до 7 гривень за 1 кілограм живої ваги.

За реалізоване молоко населенню буде доплачуватись по 30 копійок за кілограм, а сільгосппідприємствам - по 35 копійок.

За проданий на переробку молодняк великої рогатої худоби підвищених вагових кондицій – буде доплачено по 1,5 грн. за кілограм живої ваги; за свині – 1 грн. за кілограм живої ваги.

Також держава буде відшкодовувати громадянам витрати за закупівлю установки індивідуального доїння (максимум до 5000 гривень за одиницю).

У цілому, на таку підтримку Уряд спрямує понад 2 млрд. гривень

Крім того, відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру» ми встановимо граничний розмір квот на поставку цукру на внутрішній ринок в наступному маркетинговому році та затвердимо мінімальні ціни на буряки та цукор. Це дозволить з одного боку - зберегти потенціал галузі, а з іншого - забезпечити країну необхідною кількістю цукру.

По-друге, підвищення продуктивності сільського господарства й збільшення обсягів виробництва – це наш експортний ресурс. Рекордний ріст світових цін на продукцію сільського господарства (на зерно, наприклад, - більше ніж в двічі) й дефіцит продовольства у світі, який буде тільки збільшуватися, дають Україні унікальний шанс сповна використовувати свій аграрний потенціал.

Сьогодні експорт продукції тваринництва становить лише 1,5% від загального експорту з України, а продукції рослинництва – тільки 7,7%.

Так, нас не пускають на зовнішні ринки. Але це ми вже усвідомили, і поставили собі за пріоритет – переломити таку ситуацію.

Сьогодні в Брюсселі розпочався черговий раунд переговорів з ЄС щодо угоди про зону вільної торгівлі. Від України переговори веде Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі Андрій Петрович Клюєв.

Кілька попередніх раундів відбулися дуже конструктивно і впритул наблизили нас до укладання угоди. Як я зазначав, погоджено дев’ять десятих питань, які регулюються угодою про зону вільної торгівлі. Проте, ті, що залишаються в дискусії, мають принципове значення для України.

ЄС фактично виставляє «квотну завісу» для продукції нашого агропрому і для надання послуг, таких, як автоперевезення. Ми з таким асиметричним обмеженням доступу на ринки не погоджуємось.

Наші товари і послуги не повинні бути – «в резервації». Угода за будь-яку ціну Україні не потрібна.

Ми свідомі того, що зону вільної торгівлі з Євросоюзом можна створити уже поточного року, але для цього потрібен конструктивний діалог.

КМУ