Фрукти й овочі йдуть в Європу

17 January, Розділ Новини, переглядів 2 676

У сезоні-2016 українське плодоовочівництво вступило в нову фазу розвитку і активізувало свій експортний потенціал. Зрозумівши нарешті, що повернення до Росії, як основного ринку збуту продукції, як і допомоги від держави чекати марно, виробники українських овочів та фруктів у минулому році почали у буквальному сенсі пробивати собі «місце під сонцем» на зовнішніх ринках. У тому, яким насправді був сезон для українських плантаторів, розбирався Agravery.com

Овочевий кошик
У инулому сезоні Україна, як і у попередні роки, повністю забезпечила себе овочами - близько 9 млн тонн овочів при споживанні у 6,7 млн тонн, або 160,2 кг на одну особу. Тоді як у 2015 овочів було одержано 9,2 млн. тонн.
Для виробників овочів “борщового набору” 2016 рік можна назвати провальним. Попри прогнози виробники площі не зменшували: загалом під овочами в межах 439 тис. га, із них під капустою – 70,7 тис. га, буряками – 39,1 тис. га, морквою – 42,8 тис. га, цибулею – 55,9 тис. га. Але не змогли отримати навіть прибутки минулого року: внутрішні ціни стали найнижчими за останні п’ять років – вартість основних «борщових» на станом на кінець грудня не перевищувала 5 грн/кг.
Якщо ж говорити про виробників сезонних овочів, то заробити змогли ті, хто вчасно переорієнтувався на експорт сортових високої якості. “Значно збільшилися поставки в Європу тепличних овочів. Уперше було налагоджено експорт в ЄС кабачків, баклажанів, перцю”, – підтверджує тенденції експерт плодоовочевого ринку Східної Європи Тетяна Гетьман. «Багато господарств цьогоріч перешли на вирощування гладкого огірка, який придатний для експорту. Пробують вирощувати більш дрібні та рівномірні томати – згідно стандартів ЄС», – підтверджує експерт плодоовочевого ринку Оксана Руженкова.
Минулого року відразу декілька господарств в Україні розпочали промислове вирощування та продаж через мережеві супермаркети редису і навіть зробили пробну поставку цієї продукції до Прибалтики. Активізувалося виробництво часнику. Якщо раніше на українських прилавках можна було зустріти переважно китайський, то зараз ситуація потроху змінюється. Ціна у майже 100 грн/кг стимулює виробників до нарощення площ. Відразу декілька підприємств заявили про себе як про потужних виробників і уже у наступному році можуть спробувати експортувати.
Другий рік поспіль українські виробники продовжують завойовувати ринок ЄС чищеною цибулею. Так, за даними «Інфо-Шувар», за перші 9 місяців 2016 року на зовнішній ринок з України було відвантажено 850 тон цієї продукції. Це майже в 2,5 рази більше, ніж минулого року. Весь обсяг було спрямовано на ринок ЄС - у Польщу та Великобританію. Як засвідчує генеральний директор компанії «Грін Тім» Денис Сазонов, компанія вже другий рік поспіль експортує чищену цибулю в ЕС. Цьогоріч вони в кілька разів збільшили обсяги виробництва і продовжуватимуть нарощувати площі у сезоні-2017.
Згідно даних «Інфо-Шувар», майже всі компанії, які отримали досвід експорту минулого року, планують цього року збільшити обсяги постачання в ЄС. На думку трейдерів, найбільший експортний потенціал в 2017 році матимуть тепличні овочі - огірки, томати та перець. Непогані перспективи у ранньої капусти, баклажанів кабачків. Деякі компанії планують розпочати відвантаження часнику, батату та спаржі.

Плодові перспективи
Окремо слід сказати про успіхи українських садівників у поточному році. Незважаючи на відсутність державних програм із підтримки садівництва вони почали потроху відновлювати галузь і навіть закладати нові сади. У Міністерстві аграрної політики і продовольства говорять, що за результатами поточного року загальний збір фруктів, ягід і горіхів по всіх категоріях господарств країни склав, як і в минулому році, близько 2,2 млн тон, причому левова частка від цього обсягу традиційно представлена яблуками (1,2 млн тон). У грошовому вираженні це понад 17,5 млрд гривень. У той же час, обсяг поставок яблук, груш та айви на зовнішні ринки вже склав 328 тис. тон, порахували в ДФС.
Офіційно основний ринок збуту ― Росія, «під замком», але, за словами Тетяни Гетьман, вони продовжують потрапляти туди реекспортом через Білорусь. Згідно із даними митної статистики, у цю країну було відправлено 55% українських фруктів, також до списку найбільших покупців потрапили Грузія (9,3%) та Лівія (8%).
За даними «Укрсадпрому», Україна експортувала продукції на суму понад 90 млн доларів, при цьому імпорт склав 55 млн доларів. «Левову частку експортних доходів Україна отримала в результаті поставок волоських горіхів - 48 млн доларів, і перероблених фруктів (сирих, варених або заморожених з додаванням цукру) - 39 млн доларів», – говорить голова Асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка. За його словами, ведуться перемовини щодо відправки українських фруктів у Малайзію, В’єтнам, Китай та Індію, Мексику.
Основними перепонами у розвитку садівництва опитані Agravery.com експерти називають собівартість закладання саду. Так, в один гектар саду треба інвестувати як мінімум 200 тис. грн, а стандартно – 500 тис. грн.
Ще одним обмежувальним фактором щодо нарощення виробництва, за словами Крошки, є недостатня кількість потужностей для зберігання. «В Україні виробляється 2 млн т фруктів, проте функціонують близько 300 фруктосховищ. Зберігальні потужності становлять лише 250 тис. т, при цьому тільки 70 тис. забезпечені технологією регульованого газового середовища», – сказав голова «Укрсадпрому». Директор фермерського господарства «Зоря Інгулу» Сергій Кравцов розповідає, що будувати фруктосховища заважає відсутність кредитів під нормальні відсотки: «Ми готові розширювати потужності, маємо для цього все необхідне. Кредити під 20-23% просто вбивають у нас це бажання».

Ягідні варіанти
Безпрограшним варіантом для агробізнесу продовжують залишатись ягідники. За офіційними даними, виробництво ягід в Україні щорічно збільшується на 4%. Сьогодні це потужна індустрія, яка розвивається по всій території держави. Окупність вкладень у ягідництві досить висока, а внутрішній та зовнішній ринок залишаються ненасиченими. «Цьогоріч встановлено рекорд із купівлі саджанців ягідних культур, а протягом року господарствами закуплено аж 10 збиральних комбайнів», - говорить Руженкова.
За словами Дмитра Крошки, ягідництво приваблює різні категорій виробників – від початківців, до фермерів із досвідом. Масштаб діяльності також варіюється від дрібних господарствна декілька гектарів, до великих полів у потужних агрокомпаній. У Вінницькій, Львівський та Тернопільській областях завдяки сприянню місцевої та обласних рад, і допомозі інвесторів останнім часом запрацювало відразу декілька ягідних кооперативів, що дозволяє тамтешнім мешканцям не лише зберегти села від вимирання, й непогано заробити.
Що стосується ягідного асортименту, то, за даними «АПК-Інформ», лідерські позиції в Україні продовжує утримувати полуниця (суниця садова). Щорічний обсяг споживання цієї ягоди становить 60-70 тис. т, а виробництво зростає на 2-5% на рік. За обсягами виробництва держава посідає сьоме місце в Європі, вирощуючи 6% від всього світового врожаю. «Якщо останні чотири роки ми відзначали незначне падіння зацікавленості у виробників до полуниці, то зараз ми спостерігаємо активне оновлення і закладання полуничних ягідників. Взагалі, у цьому році ми спостерігали дефіцит якісної суниці садової, у наступному році ця тенденція продовжиться», - розповів управляючий партнер ТОВ «ФруТек» Олег Босий.
Він підкреслив, що ажіотаж навколо вирощування малини також триватиме. Під вирощування культури в Україні загалом задіяно 6 тис. га угідь, з яких у 2016 р. фермери зібрали 69 тис. т ягоди. Фермери наразі зосереджуються не на літніх, а на ремонтантних сортах, які ідуть на заморозку. Цього року Україна уже встановила рекорд з експорту замороженої малини. У період з січня по листопад 2016 року країна експортувала більше 6,5 тис. тонн цього продукту. «Досягти таких результатів нам вдалось, завдяки збільшенню виробництва та стабільному попиту на українські ягоди в Європі. Але для збільшення експорту українським компаніям довелося знизити ціни. Цього року урожай малини в країнах ЄС був кращим, тож продавати ягоду дорожче, ніж по 1,7-1,8 EUR/кг, було дуже важко», – коментує ситуацію Тетяна Гетьман. Майже всю українську заморожену малину у 2016 році викупили Польща, Німеччина та Чехія.
Аутсайдером року гравці ринку одноголосно називають чорну смородину. Ще декілька років тому вона за прибутковістю не поступалась полуниці та малині і коштувала 25 грн за кілограм, то наразі попит на неї «просів» через перевиробництво.
Розвиток ягідного ринку напряму залежить від експортного попиту. За останні п’ять років закупівлі ягід з України збільшились в чотири рази. Серед найбільш затребуваних полуниця, чорниця, лохина і журавлина. Якщо раніше майже увесь обсяг ягід (зокрема і заморожених), йшов напряму до Росії та Криму, то сьогодні виробники вимушені шукати нових клієнтів. І слід сказати, що вони успішно справляються із цим завданням. Пріоритетними ринками збуту ягід для українського виробника є Європа, країни Близького Сходу і Китай.
Завдяки проєвропейській орієнтації у поточному році плантатори більше почали звертати увагу на таку нішеву культуру, як жимолость «У ЄС жимолость користується великою популярністю, закупівельна ціна на неї у Польщі стартує від 4-5 євро. Розуміючи це, наші бізнесмени почали робити ставку на неї – уже є декілька підприємств, які відвели під жимолость 5-10 га площ», – розповідає Олег Босий.
Наважаючи на усі зусилля, виробники плодово-ягідної продукції використовують лише 15-20% свого потенціалу. Як стверджує Дмитро Крошка, при ефективному управлінні, державній підтримці та чітко визначеному й діючому законодавстві садівництво та ягідництво може приносити більше прибутку, ніж вирощування овочевих чи зернових культур.

//agravery.com/