Творець пшеничного колоса

06 February, Розділ Новини, переглядів 4 481

10 лютого виповнюється 110 років від дня народження всесвітньо відомого вченого, талановитого селекціонера академіка Василя Миколайовича Ремесла – засновника і першого директора Миронівського науково-дослідного інституту селекції та насінництва пшениці, створеного на базі Миронівської дослідної станції.

Василь Миколайович Ремесло дуже багато зробив для підвищення урожайності та розширення ареалу вирощування однієї з основних продовольчих культур у світі – озимої пшениці та світового визнання України в галузі зерновиробництва. З великою постаттю академіка Василя Миколайовича Ремесла, ім’я якого нині носить інститут, пов’язаний 35-річний період (1948–1983) надзвичайного творчого піднесення нашої установи.

Від діда-прадіда Василеві передалась любов до землі, до селянської праці. Закінчивши в 1924 році Лубенську професійну селянсько-господарську школу на рідній Полтавщині, кмітливий, спостережливий, допитливий сільський парубок Василь Ремесло за направленням волосного комітету комсомолу вступив до нещодавно відкритого Сільськогосподарського інституту в селі Маслівка Канівського повіту Київської губернії, в якому отримав вищу освіту. Унікальним був випуск Маслівського Інституту селекції і насінництва ім. К.А.Тимірязєва 1928 року, який дав країні чотирьох академіків, один з них – Василь Миколайович Ремесло.

Починаючи науковий шлях, Василь Миколайович працював на Кавказі, в Союзнасінупрі Наркомату Землеробства СРСР у Москві, на дослідних станціях у Поволжі та в Ростовській області, але доля повернула його в краї, де він здобув агрономічні знання і перший досвід селекціонера. Пройшовши фронтовими шляхами до Берліна, в 1948 р. він пов’язав своє подальше життя з Миронівською селекційно-дослідною станцією, пізніше відомим на увесь світ Інститутом пшениці, створеним на її базі.

Тут він розпочинає наукові дослідження дії екстремальних умов середовища (низьких температур) на ярі сорти пшениці, посіяні під зиму. Вони дослідження лягли в основу його власного методу селекції сортів озимої пшениці нового типу, що поєднували високу продуктивність та зимо-, морозо-, посухостійкість з відмінними хлібопекарськими якостями. Від районування в 1960 році сорту Миронівська 264 розпочалась переможна хода миронівських пшениць радянською державою і соціалістичними країнами. У рік районування справжнього шедевру світової селекції Миронівської 808 (1963), яка розширила ареал вирощування озимої пшениці далеко на північ і прославила Миронівку на весь світ, В.М. Ремеслу було присуджено одну з найвищих нагород СРСР – Ленінську премію. За творчі наукові досягнення і практичні здобутки видатному селекціонеру в 1964 році рішенням Вищої атестаційної комісії було присвоєно вчений ступінь доктора сільськогосподарських наук без захисту дисертації, і його обирають дійсним членом (академіком) Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна (ВАСГНІЛ), а в 1974-му – академіком АН СРСР. У 1979 році присвоєно вчене звання професора.

Враховуючи видатні успіхи Миронівської станції в селекції та великий економічний ефект від вирощування створених тут сортів озимої пшениці, в 1968 р. на базі Миронівської селекційно-дослідної станції створюється Миронівський науково-дослідний інститут селекції та насінництва пшениці, що підпорядковується ВАСГНІЛ. Директором призначений Василь Миколайович Ремесло, який очолював Миронівську станцію з 1964 року.

Миронівські сорти озимої пшениці займали в СРСР найбільші площі. Після районування і поширення у виробництві Миронівської 808 на поля в 70-х роках виходять нові «миронівки» – Миронівська ювілейна 50 та Іллічівка, що відкрили нову сторінку у культивуванні пшениці, уперше перевищивши рубіж урожайності в 100 ц/га, а також Миронівська 25, Миронівська 10, Миронівська яра та багато інших. Впровадження у виробництво високопродуктивних сортів озимої пшениці, створених академіком В.М. Ремеслом, забезпечило великий економічний ефект. Чистий додатковий прибуток за 10 років (1968–1977) перевищив 1,6 млрд. крб. За внесок у збільшення виробництва зерна в СРСР академік В.М. Ремесло удостоєний вищих нагород СРСР – двох Золотих Зірок Героя Соціалістичної Праці, чотирьох орденів Леніна, ордена Жовтневої Революції та ще багатьох високих відзнак, а також Ленінської та Державних премій СРСР і УРСР, премії ім. В.Я. Юр’єва АН УРСР, звання Заслуженого діяча науки УРСР.

Миронівські озимі пшениці широко вирощувались і в соціалістичних країнах. В окремі роки сорт Миронівська 808 займав у світі більше 10 млн. га, тобто понад 11% посівів озимої пшениці. У 70-х роках миронівські сорти Миронівська 808, Миронівська ювілейна та Іллічівка висівались у Німеччині на площі понад 700 тисяч гектарів, у Чехословаччині – до 650 тисяч, в Угорщині – понад 100 тис. га.

В.М. Ремесло був ініціатором і організатором співробітництва з ученими Німецької Демократичної Республіки і Чехословацької Соціалістичної Республіки, результатом плідної спільної селекційної роботи з якими стало створення високоврожайних сортів озимої пшениці та ячменю. Академік АН СРСР і ВАСГНІЛ В.М. Ремесло був обраний членом-кореспондентом Академії сільськогосподарських наук Німецької Демократичної Республіки та почесним доктором Карлового університету (Прага, Чехословаччина).

Завдяки знаменитому сорту Миронівська 808 підвищився статус інституту як установи з розвиненою селекційною роботою з культурою озимої пшениці. Під керівництвом В.М. Ремесла Миронівський науково-дослідний інститут селекції та насінництва пшениці став визнаним центром і провідною установою з селекції озимої пшениці в СРСР. У 1974 р. академік АН СРСР та ВАСГНІЛ В.М. Ремесло обирається головою Всесоюзної координаційної Ради з селекції озимої пшениці при ВАСГНІЛ. Деякий час очолював секцію зернових культур і наукову Раду з підвищення якості зерна Відділення рослинництва та селекції ВАСГНІЛ. В.М. Ремесло також був членом Ради Європейської асоціації селекціонерів.

Високоінтенсивні сорти озимої пшениці видатного вченого зі світовим ім’ям, розробки теоретичних основ і методів ведення селекційного процесу належать до надбань світової селекційної науки. Академіка В.М.Ремесла по праву вважають одним із творців „зеленої революції” у світі.

В.М. Ремесло був також і громадським діячем – членом ЦК КП України (1966–1983), заступником Голови Верховної Ради УРСР (1971), депутатом Верховної Ради УРСР (1967–1983), обирався делегатом декількох з’їздів КПРС та КПУ.

Василь Миколайович Ремесло був неординарною особистістю, великим представником не тільки своєї епохи, а й сучасності. Він закарбувався у пам’яті сучасників і нашого покоління як Вчений і Селекціонер з великої літери, неперевершений конструктор пшеничного колоса, якого по праву називали Хлібодаром, суворий за вдачею і водночас життєлюб, звитяжна праця якого втілилася у добробут людей.