А жита – як літа його, а літа – як жита…

15 February, Розділ Новини, переглядів 3 974

109 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЗАСНОВНИКА МИРОНІВСЬКОГО ІНСТИТУТУ ПШЕНИЦІ АКАДЕМІКА ВАСИЛЯ МИКОЛАЙОВИЧА РЕМЕСЛА
Remeslo109 років тому, 10 лютого 1907 року, народився видатний всесвітньо відомий вчений-селекціонер Василь Миколайович Ремесло, ім’я якого носить Миронівський інститут пшениці.

Академіку В.М.Ремеслу

СІВАЧ
Серед степу широкого – посивілий, як віхола.
І чоло його бронзове в голубінь вироста.
За плечима похилими літо бабине дихає.
А жита – як літа його, а літа – як жита…

Кожне зерня він виняньчив од весни і до інею,
Попід серцем вигойдав, як мале дитинча.
Кожен колос зове його, наче батька, по імені,
По-синівські довірливо припада до плеча.

Скільки поля засіяно з рукава патріаршого,
Скільки золота в колосі – не питай, не лічи!
На хлібах його виросли космонавти і маршали,
Геніальні мислителі, ковалі й орачі!

Так хотілось би в мармурі його долю ославити!
Тільки ж він не у камені, а в живому – живе:
Кожне зерня лице його береже в своїй пам’яті,
Кожен колос по імені, наче батька, зове!
Б.Олійник

Загальний творчий доробок двічі Героя Соціалістичної Праці, академіка Академії наук СРСР та Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені В.І. Леніна (ВАСГНІЛ), члена-кореспондента Академії сільськогосподарських наук Німецької Демократичної Республіки, Заслуженого діяча науки УРСР, доктора сільськогосподарських наук, професора В.М. Ремесла – 40 сортів зернових колосових культур, у тому числі 19 районованих (15 сортів пшениці озимої, 2 – ярої, 1 – озимого ячменю та 1 – озимого тритикале). В.М. Ремесло – автор близько 500 наукових праць, у тому числі 6 широковідомих монографій, перекладених кількома мовами, 19 авторських свідоцтв (17 – на сорти, 2 – на винаходи).

Високоінтенсивні сорти озимої пшениці великого Хлібодара, розробки теоретичних основ і методів ведення селекційного процесу належать до надбань світової селекційної науки. Селекціонера із світовим ім’ям Василя Миколайовича Ремесла по праву вважають одним із творців „зеленої революції”.

Академік В.М. Ремесло був головою Координаційної Ради з селекції озимої пшениці в СРСР при ВАСГНІЛ, головою секції зернових культур і наукової Ради з підвищення якості зерна Відділення рослинництва та селекції ВАСГНІЛ, входив до складу Ради Європейської асоціації селекціонерів, був членом редколегій ряду центральних профільних наукових журналів. За його науковою редакцією опубліковано близько 20 книг.

Директор Миронівського НДІ селекції та насінництва пшениці академік В.М. Ремесло був ініціатором і організатором співробітництва з ученими Німецької Демократичної Республіки і Чехословацької Соціалістичної Республіки, результатом спільної селекційної роботи з якими стало створення високоврожайних сортів озимої пшениці та ячменю.

Сорти озимої пшениці В.М. Ремесла Миронівська 808, Миронівська ювілейна, Іллічівка займали великі площі не тільки в СРСР, а й у соціалістичних країнах, що було високо оцінено урядами СРСР та цих країн. В.М. Ремесло нагороджений двома Золотими Зірками Героя Соціалістичної Праці (1966 та 1977 рр., а в 1982 р. споруджено бронзове погруддя на батьківщині двічі Героя Соціалістичної Праці у м. Пирятин на Полтавщині), чотирма орденами Леніна та орденом Жовтневої Революції, а також орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани» та іноземними – «Орденом Праці» Чехословацької Соціалістичної Республіки, «Відродження Польщі», «Зірка Дружби народів» Німецької Демократичної Республіки, «Орденом Прапора» Угорської Соціалістичної Республіки. Крім орденів В.М. Ремесло був нагороджений 6 медалями за трудові заслуги, 12 настільними та пам’ятними медалями СРСР, а також декількома медалями іноземних держав, 10 медалями ВДНГ СРСР. Він удостоєний Ленінської та Державних премій СРСР і УРСР, премії ім. В.Я. Юр’єва АН УРСР, Національної премії Німецької Демократичної Республіки І ступеня.

В.М. Ремесло обирався депутатом Верховної Ради УРСР (1967–1983 рр.) та делегатом ХХІІ, ХХІІІ, ХХV з’їздів КПРС та ХХІV з’їзду КПУ. Був членом ЦК КП України (1966–1983 рр.), заступником Голови Верховної Ради УРСР (1971 р.).

У 1984 р. Миронівському інституту пшениці присвоєно ім’я В.М. Ремесла і відкрито меморіальну дошку з барельєфом ученого. Того ж року Президія ВАСГНІЛ прийняла рішення про присудження Золотої медалі імені В.М. Ремесла за видатні роботи з селекції пшениці. У 2012 р. з нагоди 100-річного ювілею установи засновнику Миронівського інституту пшениці академіку В.М. Ремеслу був встановлений пам’ятник.

Напередодні 109-ї річниці від дня народження академіка Василя Миколайовича Ремесла в МІП побував директор Департаменту АПР Київської ОДА Олександр Шевченко. Відбувся урочистий мітинг. Перед науковцями виступили директор інституту Олександр Демидов, директор ДП ДГ «Еліта» Валентин Кочмарський. Подальших успіхів колективу миронівських науковців побажав Олександр Шевченко. Він також привітав з днем народження ветерана Миронівського інституту пшениці Марію Володимирівну Ремесло і вручив їй вітальний адрес, а директор інституту Олександр Демидов вручив Марії Володимирівні Подяку за багаторічну сумлінну працю і творчий внесок до наукової спадщини інституту та за сприяння у створенні музею академіка Василя Миколайовича Ремесла. Олександр Демидов, Олександр Шевченко та Валентин Кочмарський поклали квіти до пам’ятника Василю Миколайовичу Ремеслу.
//www.mip.com.ua/novini/290-109-rokiv-vid-dnia-narodzhennia-zasnovnyka-myronivskoho-instytutu-pshenytsi-akademika-vasylia-mykolaiovycha-remesla