Озимі вимагають оперативної перевірки їхнього стану

03 March, Розділ Новини, переглядів 1 384

Сьогодні прибутковість аграрного бізнесу як ніколи вимагає ювелірних підходів у побудові технології вирощування рослин. Старі підходи вже неефективні, їх треба детально аналізувати і постійно змінювати відповідно до вимог кожного року і кожного конкретного агроценозу. Сучасний агроном повинен не тільки пам’ятати основні принципи і правила захисту рослин, а й добре розуміти предиктори, з яких вони вийшли, та наступний можливий ланцюг їх взаємодії. Треба також розуміти, що умови сьогодення вимагають постійної корегувати систему захисту кожної культури згідно з погодними умовами і технічними можливостями.

Загалом торік було посіяно близько 7 млн га озимих зернових культур.
За даними Мінагрополітики, із загальної площі посіяних озимих на зерно 7172,6 тис. га отримано сходів на площі 6835,7 тис. га (95,3 %). З них у доброму стані перебуває 2555,0 тис. га (37,4 %), у задовільному — 3009,5 тис. га (44,0 %), у слабкому і зрідженому — 1271,2 тис. га (18,6 %). Найбільші площі слабких і зріджених посівів озимих культур на зерно у Кіровоградській (45,1 %), Черкаській (41,4 %) і Вінницькій (35,5 %) областях.
Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту на посівах пшениці озимої по чорному пару в центральних і північних районах Херсонської області близькі до середньобагаторічних показників і становлять 150–160 мм, а в західних, південних і східних районах набагато менше за норму і становлять 70–108 мм. Після непарових попередників запаси вологи на 10–25 мм нижчі і волога міститься переважно у верхньому півметровому шарі ґрунту. За відсутності опадів у другій половині лютого і на початку березня це може призвести до ускладнення умов весняної вегетації озимих культур.
Складна ситуація і на полях Харківської області. За повідомленням Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН, на полях центральної лісостепової і східної степової агрокліматичних зон Харківщини внаслідок частих коливань температури повітря протягом цієї зими (від +2...4 ° до –25...27 ° С) у другій декаді грудня 2016 року утворилася крижана кірка зі ступенем поширення 6 балів, що місцями призвело до повного вмерзання рослин у лід. Крижана кірка в цих районах лежить уже 6 декад поспіль, станом на 10 лютого середня товщина її дещо зменшилася і становила 19–20 мм проти 20–24 мм у кінці січня.
Кінець першої і початок другої декади лютого видався важким періодом зимівлі для озимих культур і в Одеській області. Погіршення погодних умов викликав скандинавський циклон, який приніс на територію області холодні й вологі повітряні маси. У результаті на полях Одещини утворилася притерта крижана кірка завтовшки від 1 до 3 см.

Однак в останні дні спостерігається поступове її сходження, що позитивно впливатиме на зимівлю рослин. Аналіз стану зимівлі озимих культур, який провели науковці Селекційно-генетичного інститут НЦНС свідчить, що стан рослин слабкий, із суттєвими пошкодженнями листової поверхні. На окремих полях, особливо з мілкою глибиною залягання вузла кущіння, спостерігається часткова загибель пагонів і рослин. Стан зимівлі озимих зернових культур – задовільний.
Ситуація, яка на сьогодні склалася на посівах озимих зернових культур, вимагає оперативної і чіткої оцінки їхнього стану та гнучкої реакції на можливі постійні зміни.

Погодні умови осені спровокували розвиток великої кількості хвороб, які будуть шкодочинними у вегетаційний період. Суттєво розвинулися листкові плямистості, зокрема, спостерігалося істотне ураження септоріозом і листкового апарату (Septoria tritici), і колосу (Stangospora nodorum (Septoria nodorum)). У північних регіонах і частині Центральної України спостерігався розвиток піренофорозу (Pyrenophora tritici-repentis). На ячмені відзначено помітний розвиток трьох форм гельмінтоспоріозів (Drechslera graminea, D. Sorokiniana, D. Teres). Актуальними стають прикореневі гнилі, а саме ризоктоніозна, офіобульозна, церкоспорельозна і гельмінтоспоріозна. Ці хвороби особлива небезпечні у роки з нестійким або надмірним зволоженням навесні. Збудники ризоктоніозу невпинно поширюються по території України, завдаючи дедалі більше шкоди. Збільшилися площі, де ризоктоніоз — спільна хвороба зернових і просапних культур, що сприяє накопиченню інфекційного фону. Крім того, надалі небезпеку становитимуть снігова пліснява і тифульоз.

Ми вичерпали базові складники в підвищенні врожайності, тому, щоб успішно конкурувати на ринку в ціновому плані, потрібно збільшувати віддачу з кожного гектара за рахунок пошуку нових елементів, яким у минулому не приділяли належної уваги.

Сучасні технології вимагають також нових підходів до контролю шкідників і листкових хвороб. Наявність великої кількості сисних шкідників вимагає застосовувати системні інсектицидні компоненти на самому початку вегетації, а саме у складі протруйника, та ретельно контролювати їх чисельність протягом вегетації. Треба розуміти, що використання інсектицидного складника на етапі протруювання насіння — це перший і максимально ефективний крок захисту зернових культур від вірусних хвороб. Це також важливий елемент профілактики вірусних хвороб, актуальність яких зростає.
Прояв листкових форм розвитку захворювань в осінній і ранньовесняний періоди, сприятливі погодні умови для їх розвитку взимку вимагають використовувати фунгіциди з новими властивостями, а саме з діючими речовинами, здатними контролювати хвороби в умовах низьких температур або різких коливань температури протягом доби. Сучасний фунгіцидний захист повинен використовувати потенціал нових хімічних класів. Сьогодні слід звертати увагу на захист зернових від хвороб діючими речовинами з класу карбоксимідів.
Прес-служба УКАБ