- Невдовзі Україна може посісти 2 місце в світі за експортом зерна
- Обмеження на експорт пшениці наступного року знімуть у травні
- У цьому році Україна може експортувати до 26 млн. тонн зерна
- Присяжнюк планує експортувати 20-25 мільйонів тонн зерна
- Мінагро продовжує знижувати прогноз експорту зерна з України
Україна подовжила дію обмежень на експорт зерна.
Відповідно до останньої постанови уряду, квоти будуть діяти до 1 липня поточного року.
На думку урядовців, такі дії дозволять стримувати зростання внутрішніх цін на продукти. Проте, експерти кажуть, що дешевий хліб українцям за власний кошт оплачують сільгоспвиробники, які через квоти не можуть продати власну продукцію за вигідною ціною.
"І квоти, і мито - вони, в принципі, дисконтують внутрішні ціни по відношенню до світових. В даному випадку страждають виробники зерна, але в даному випадку споживачів убезпечують від зростання цін на продукти переробки", - каже генеральний директор Асоціації УКАБ Володимир Лапа.
Уряд вирішив залишити квоти на пшеницю без змін. Натомість, кукурудзи урядовці дозволили вивозити на 2 млн. більше. Однак цього недостатньо, кажуть експерти. За даними Українського клубу аграрного бізнесу, в Україні залишилось близько 12 млн. тонн зерна. Виробники кажуть, що з них можна експортувати 1,5 млн. тонн пшениці та близько 3 млн. тонн кукурудзи.
"По тих балансах, які у нас є, Україна повинна експортувати мінімум 4,5 тонни зерна", - вважає президент Української зернової асоціації Володимир Клименко.
Експерти зазначають, запасів вистачить для того, аби задовольнити внутрішні потреби. Тим паче, прогнози Міністерства аграрної політики та продовольства щодо врожаю на наступний рік досить оптимістичні. Аграрії можуть зібрати близько 45 млн. тонн зерна, з яких більше 20 тонн можна вивезти закордон.
Нагадаємо, минулоріч Україна зібрала 39 млн. тонн зернових, а в 2008 - рекордні 53 мільйони тонн. Та через державне втручання, Україна може не тільки не наростити експорт зерна, але й втрати існуючі позиції на світових ринках.
"Збиток, який може бути завданий позиціям України на світових ринках сільськогосподарських продуктів, може бути настільки великии, що короткостроковий ефект в межах 6 місяців може бути повністю знівельовано, тим більше серйозними глобальними наслідками", - сказав виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.
На сьогоднішній день ціна зерна на внутрішньому українському ринку є чи не найнижчою у світі. Тому здорожчання хлібопродуктів не так радикально позначилося на гаманцях наших громадян, як в інших країнах. Та за дешевий хліб Україна платить надто дорого, кажуть експерти.
"Якби ми взяли з державного бюджету чи навіть ввели податок на дотування соціальних сортів хліба, то ті втрати, які ми маємо від обмеження експорту, в порівнянні з цими витратами, відрізняються за нашими підрахунками в 6,5 разів", - зазначив президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.
Ціни на хлібопродукти не треба стримувати, кажуть експерти. Замість того треба вводити адресні дотації або соціальні картки. Це буде дієвою допомогою матеріально незахищеному населенню, і, разом з тим, не стримуватиме діяльність сільгоспвиробників. Для підтримки останніх, кажуть експерти, необхідно впроваджувати нові фінансові механізми залучення коштів.
"Це розробка і впровадження нової системи кредитування під заставу майбутнього врожаю, з використанням бразильського досвіду", - каже директор Інституту розвитку аграрних ринків Віктор Андрієвський.
У Бразилії, кажуть експерти, ще з 60-х років уряд зобов'язав банки вкладати 20% всіх депозитних коштів у сільське господарство. Тому зараз країна є одним з найбільших експортерів сільгосппродукції у світі. Для України, кажуть експерти, такий захід буде надто радикальним. Але те, що державну підтримку сільського господарства необхідно оперативно змінювати, вже ні у кого не викликає сумнівів.
Телеканал новин "24"
