- Розробити індивідуальний статут підприємства, в якому передбачити порядок відчуження часток у статутному капіталі, встановити обов'язкову згоду учасників на підписання керівником господарських договорів понад певної суми і передбачити процедура відмови інших учасників від переважного права викупу частини в статутному капіталі.
- Розробити і впровадити прозору корпоративну структуру компанії.
- Ввести обов'язкове підтвердження платежів учасником підприємства (банки надають таку послугу, як правило за допомогою смс або телефонного дзвінка).
- Проводити належне оформлення співробітників з обов'язковим підписання положення про нерозголошення комерційної інформації.
- Стежити за своєю дебіторською заборгованістю
- Працювати з перевіреними контрагентами, в тому числі і зберігати зерно на перевірених елеваторах.
- Впровадити систему захисту інформації та забезпечити належне зберігання документів.
- Постійно проводити моніторинг єдиного реєстру судових рішень та єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на предмет наявності змін і нових судових процесів.
- Мати контакти перевірених адвокатів, які зможуть надати правову допомогу невідкладно, оскільки у випадку рейдерської атаки, відомий вислів «час – це гроші» набуває особливої актуальності.
- Три черкаські підприємства уникнули рейдерського захоплення
- Призначено нового директора ДП «Харківський завод шампанських вин»
- Перереєстрація платників ПДВ
- Уряд хоче спростити реєстрацію землі та нерухомості
- Як не потрапити під приціл рейдерів
Рейдерство аграрних компаній або як захистити свій бізнес?
Незважаючи на прийняття в 2016 році антирейдерських правок до ряду нормативно-правових актів, ситуація з рейдерством в Україні кардинально не змінилася. Схеми для захоплення бізнесу або отримання грошових коштів від його власників стають складнішими, і потребують вчасної допомоги досвідчених адвокатів.
Щоб мінімізувати ризик проведення рейдерського захоплення аграрного підприємства, необхідно розуміти основні види захоплень, якими користуються шахраї.
Найбільш банальним і анархічним способом може бути так званий «силовий метод». Як це зазвичай відбувається? Шахраї в самий розпал збору врожаю заганяють свою техніку на чуже поле і швидко збирають максимально можливу кількість врожаю. При цьому все це відбувається не без допомоги спортивних, а іноді і озброєних молодих людей. Найчастіше це проводиться вночі або рано-рано вранці. Поки власники врожаю схаменуться, то і товару немає, і представники правоохоронних органів розводять руками.
Більш продуманим і дорогим для шахраїв є «корпоративне рейдерство». Як правило, передумовами для «корпоративного рейдерства» є внутрішньо корпоративний конфлікт між власниками аграрного підприємства, або ж цілеспрямована робота шахраїв для отримання доступу до рахунків і активів підприємства. На практиці це відбувається таким чином, зацікавлена особа звертається до так званого «чорного нотаріуса», який посвідчує підроблений договір купівлі-продажу частини статутного капіталу та інші документи, необхідні для внесення змін до статутних документів, а після цього за допомогою реєстратора відповідні зміни вносяться до державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. Останні зміни до корпоративного законодавства ввели вимоги нотаріального оформленні більшості документів, необхідних для перереєстрації змін, зокрема, підписи засновників та/або уповноважених ним осіб на протоколі щодо змін, які проводяться в юридичній особі, мають бути нотаріально засвідчені. Проте, законом, зокрема, передбачена можливість нотаріального засвідчення підписів голови та секретаря зборів підприємства, яке робить протокол засідання товариства чинним. Що дає можливість для підробки документів, оскільки не всі нотаріуси ретельно перевіряють, чи дійсно голова і секретар зборів є людьми, яких власники товариства взагалі знають.
При цьому, щоб «нового» учасника не можна було звинуватити в тому, що він підробив документи і став учасником незаконно, проводиться подвійний продаж частки у статутному капіталі. Перший продаж проводиться за підробленими документами на проміжну людину, яка надалі продає вже свою «законну» частину «новому» учаснику. В свою чергу, «новий» учасник стає законним набувачем і звичайно ж заявляє, що купив цю частину у особи, яка відповідно до реєстру значилась учасником підприємства, а як нам всім відомо, якщо дані внесені до реєстру, то вони автоматично визнаються достовірними. Наступним етапом є зміна директора і «поява» цього нового директора на підприємстві для прийняття функцій операційного управління, звичайно ж не без допомоги кількох десятків молодих людей спортивної статури.
Найбільш дорогим для шахраїв є «майнове рейдерство», яке за мету ставить заволодіти активами підприємства та / або його продукцією. Дорогим воно є тому, що для проведення подібної махінації необхідно залучити багато дійових осіб, в тому числі і представників виконавчої та судової влади. Алгоритм захоплення такий:невідома вам раніше компанія звертається до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, звичайно ж фіктивної, яка підтверджується заздалегідь підробленими бухгалтерськими документами. Разом з позовною заявою подається клопотання про забезпечення позовної заяви, шляхом накладення арешту на продукцію підприємства. Дане клопотання задовольняється і накладається арешт на майно, оскільки позовна заява, найчастіше, потрапляє до судді, який все знає і розуміє. Далі ситуація розвивається таким чином: суд передає на виконання ухвалу про накладення арешту до виконавчої служби, виконавець відкриває виконавче провадження і приходить на місце зберігання продукції підприємства. Проводить опис майна, заарештовує продукцію і передає її на відповідальне зберігання третій особі, яке так само є учасником схеми. Поки відбувається процес оскарження, товар продають за готівку і надають акт про те, що продукція зіпсувалася і повертати нічого.
Так що ж робити, щоб мінімізувати можливість рейдерського захоплення?
Ми можемо порадити перелік превентивних дій, який не є вичерпним, оскільки кожна ситуація може мати свої особливості.
Рейдерську атаку краще не допустити, ніж потім розбиратися з її наслідками.
Дмитро Кулик, юрист практики податкового права Juscutum
//agravery.com/
