Від практики до сучасних технологій

09 August, Розділ Новини, переглядів 2 545

Сьогодні доктор с.-г. наук, професор, член-кореспондент НААН Анатолій Бикін – відомий науковець та успішний підприємець. Він – приклад для наслідування для багатьох своїх студентів. «Self-made», як кажуть про таких. Обравши колись досить складний фах, жодного разу про це не пошкодував, не опустив руки тоді, коли було дуже важко, не покинув улюбленої справи. Досягнувши успіху в бізнесі і науці, він допомагає тепер молодим студентам знайти свій шлях: здобути фах, який стане улюбленою справою, а не просто отримати диплом. Про те, як Анатолію Бикіну вдається поєднувати дві справи - викладання та бізнес, а також яку роль відіграє освіта сьогодні, які перспективи має і яких реформ потребує – читайте далі.

За час розмови його телефон не замовкає. Студенти, аспіранти, практиканти, колеги… Усім потрібні його поради, настанови, вказівки.

«Це абітурієнти з Борознянського технікуму, - відволікається він на черговий дзвінок. Приїхали ознайомитись з Національним університетом біоресурсів і природокористування… Я сам навчався в Борознянському технікумі. Це мій обов’язок перед кожним поколінням студентів - залучати їх сюди. Я спеціально туди їжджу, розказую про наш університет, агітую, як колись мене загітували до вступу сюди. Потім вони приходять до мене за порадами чи просто поговорити, «поскаржитись на життя…»

У Борознянському технікумі Анатолій Бикін здобув фах агронома-овочівника. На останньому курсі до закладу приїхали представники Української сільськогосподарської академії (тепер – НУБіП), які запрошували вступати до них. Анатолій Бикін мав також пропозицію продовжити навчання і з Білоцерківського університету, але все ж обрав столичний ВУЗ і, за порадою друга, який навчався тут, вступив на спеціальність «агрохімія і ґрунтознавство». І не пошкодував.

Час перетворювати здобуті теоретичні знання у практичні результати для Анатолія Бикіна наступив після захисту кандидатської…

…Початок 90-их – м’яко-кажучи, не найсприятливіший був період для науки. «Тоді багато-хто їздив до Туреччини, провозив різний одяг і продавав на ринку. Типова бізнес-модель того часу. Але професійний гонор взяв верх – все ж таки кандидат наук…, - ділиться спогадами професор. Тому навіть у складні часи залишився працювати за фахом».

Однак обов’язок забезпечувати свою сім’ю не давав можливості сидіти, склавши руки, і чекати кращих часів. Об’єднавшись з кількома однокурсниками, Анатолій Бикін вирішив створити своє підприємство – «Біотех ЛТД».

«Взяли в оренду 104 га в колишньому радгоспі і почали господарювати. Вирощували тут увесь «борщовий набір»: моркву, буряк, капусту, картоплю, цибулю, а ще й огірки…», - розповідає він.

Паралельно з роботою над розвитком підприємства, Анатолій Бикін писав докторську дисертацію. Часи були буремні і було дуже важко. Не раз хотілося «махнути на все рукою», але зробити це не дозволяло почуття обов’язку: «З’явилася соціальна відповідальність. Я вже не міг просто розвернутися і піти. Адже за мною були працівники, яких я наймав. А в них були свої сім’ї, діти, яких треба годувати…»

Так, крок за кроком, «Біотех» розвивався: збільшився обсяг земель, дещо змінився виробничий напрямок – картопля повністю «витіснила з грядки» інші овочі. Сьогодні «Біотех» відоме підприємство, яке стрімко впроваджує інновації, поєднуючи науковий підхід з технологічними досягненнями. Та розвиток підприємства потребує чималих зусиль…

«Захистивши докторську, я знову думав переключитись на виробництво, - говорить Анатолій Бикін. Але знову ж таки, спиняла відповідальність – за студентів, за аспірантів, в яких я був науковим керівником і вів до захисту кандидатської. Університет для мене – це віддушина, джерело натхнення. Тут я можу віддавати інформацію, ділитися набутим досвідом. Сили продовжувати викладацьку справу дають студенти, особливо ті, які активні, які хочуть знати, які цікавляться. Це для мене потужний заряд енергії. Поєднувати дві справи - виробництво і викладання – важко, але це вартує цього».

Анатолій Бикін має величезний викладацький досвід. Сьогодні він - доктор с.-г. наук, професор, член-кореспондент НААН, завідувач кафедри «Агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна Національного університету біоресурсів і природокористування. Анатолій Бикін доклав зусиль до професійного становлення не одного покоління агрохіміків, агрономів, ґрунтознавців. Разом з тим, професор відзначає необхідність проведення реформ у сучасній системі освіти.

«Те, як реформувалася освіта впродовж багатьох років – мене не влаштовує. Реформи мають бути комплексні, а не фрагментарні. Тому що ми багато-чого імітуємо. У погоні за копією віртуальної системи освіти - американською чи європейською моделлю - ми щось не розуміємо, щось втрачаємо, починаємо змінювати під себе і, як наслідок, виникає такий собі гібрид, який навряд чи можна назвати дієздатним».

Також Анатолій Бикін зауважує важливу соціальну функцію освіти в Україні, а особливо – в аграрній сфері:

«Не секрет, що діти, які вступають до сільськогосподарських ВНЗ, це переважно діти з сільської місцевості, які мають високий потенціал і здібності, але не мали надто висококласних умов для навчання. У ВНЗ вони відриваються від усього поганого, що є на, на жаль, сьогодні у селах – безробіття, зловживання алкоголем… В університеті ж концентрується та частина молоді, яка хоче чогось досягти, яка ставить собі інші цілі. Вони спілкуються, бачать досягнення один одного, їздять на практику, переймають позитивний досвід, розвиваються, розширюють свій світогляд… Тому ми не можемо копіювати систему освіти Німеччини чи США, бо там інший уклад життя. В Україні ж він поки що такий. І для зміни цього треба не одне покоління».

Українська система освіти має стати практичнішою і сучаснішою. А для цього потрібна відповідна матеріально-технічна база. Сподіватися лише на державу – не варто, адже фінансового забезпечення на створення інноваційних навчальних проектів, новітніх лабораторій завжди не вистачає. Шлях до вдосконалення системи підготовки кадрів лежить через соціальне партнерство університетів, держави, бізнесу, - переконаний Анатолій Бикін. Доказ цьому – проект AgriStart (1), який нещодавно відкрили в НУБіП за ініціативою компаніїAgriLab (2).

У рамках цього проекту передбачено комплекс практичних семінарів, науково-дослідних проектів з вивчення ефективності елементів точного землеробства, практичних майстер-класів з провідними експертами агровиробництва, грантів на стажування за кордоном, практикумів та багато іншого. Окрім того, до послуг студентів та викладачів — сучасне обладнання та новітні технології: портативні лабораторії, сенсорні монітори, безпілотні літальні апарати, пробовідбірники ґрунту та інше.

«Про гострий дефіцит кадрів в агросфері сьогодні говорять всі. Але лише одиниці роблять реальні кроки для вирішення цієї проблеми. Проект AgriStart – далекоглядний стратегічний крок бізнесу, який розуміє важливість розвитку кадрового потенціалу».

Анатолій Бикін розповів, що за рік через кафедру агрохімії проходить 1,5 тис. студентів – з різних факультетів і форм навчання, але, на превеликий жаль, далеко не всі з них йдуть працювати за фахом.

«Що стосується агробіологічного факультету, за спеціальністю по закінченню ВНЗ працюють 30-40%, через 10 років у професії залишається ще менше – 20-30%. Але щось внутрішнє підказує, що ці цифри вже сьогодні змінюються. АПК нині «на плаву» і є відчутна потреба в кадрах. Здібним випускникам аграрних університетів, особливо тим, які знають іноземні мови, відкриваються широкі перспективи. Але є й інша «сторона медалі»: сьогодні багато хлопців і дівчат їдуть на стажування за кордон. І як зробити так, щоб вони поверталися звідти – оце питання!».

Те, що випускники ВНЗ не продовжують свій фаховий розвиток і йдуть у інші професії – проблема, добре знайома не лише аграрним університетам. Це складне питання для всієї системи освіти. І причина цього – не завжди у браку вакансій, а й у небажанні працювати за спеціальністю, втрата інтересу до неї.

«Студенти мають «горіти» своєю професією. Потрібно підтримувати в них жагу знань, впевненість у правильності обраного шляху. Зробити це можна, надавши їм доступ до інноваційних технологій, сучасного обладнання. Зокрема, у рамках проекту AgriStart передбачено не лише виробничі практикуми, семінари, тренінги, а й хакатони, олімпіади, конкурси. Коли студентам цікаво, вони самі тягнуться до знань, до вдосконалення…Наступного року НУБіП відзначатиме 120 років від свого заснування. До цієї події ми разом з AgriStart запланували цикл цікавих заходів для студентів, магістрів, аспірантів. Тож, як кажуть, стежте за анонсами».

Місія таких освітніх проектів, як AgriStart, на думку Анатолія Бикіна не тільки в тому, щоб навчити студентів працювати із сучасними технологіями, а, важливіше, змінити їх світогляд, навчити динамічно реагувати на інновації, і, зрештою, самим створювати інновації.

«Будь-якому випускнику будь-якого ВНЗ треба щонайменше рік, щоб «обкатати» свої знання на практиці. Але це не біда! Головне - він має розуміти, що розвиток технологій відбувається дуже швидко і він має бути відкритим до нового… Я багато їздив за кордоном, бачив, як створюються інноваційні проекти, як впроваджуються новітні технології… Спочатку зароджується ідея. Тоді треба певний час, щоб вона «викристалізувалася» у ініціаторів, лідерів команди. Але найважче - «запалити» нею фахівців і виконавців. Для найманого працівника – чим менше нововведень – тим менше проблем. З власного управлінського досвіду можу сказати - відстань від ідеї до її реалізації – півроку. І це ще швидко! Але краще спробувати впровадити інновацію і відмовитись від неї, тому що щось не підходить, аніж відкинути її ще до старту. Головне – бажання і можливість вчитися».