Урожайність більшості сільгоспкультур в минулому сезоні суттєво зменшилась у порівнянні з попередніми роками. Аграрії не отримали очікуваних прибутків і вишукують шляхи їх збільшення. Відчуваючи безсилість перед кліматичними змінами та примхами природи чимало підприємств і фермерів вбачають за доцільне змінити структуру посівів вже цієї весни.
В сільгосппідприємствах країни середня врожайність, приміром, соняшнику впала в 2017 році на 9,4%, а кукурудзи – на 18,9%. У минулому сезоні показники врожайності опустилися найнижче за три останні роки – до 21,3 ц/га та 58,7 ц/га відповідно (за даними Держстату). Недоотримали аграрії також врожай цукрового буряку, озимого ячменю та інших культур, а втрати обнадійливого сорго взагалі сягнули 30%.
Попри довіру аграріїв до обраних ними раніше гібридів експерти фіксують певні «кліматичні» зміни вподобань. Приміром, аналітики прогнозують незначне скорочення в нинішньому сезоні посівних площ під кукурудзою порівняно з минулим роком, зокрема в областях поза межами кукурудзяного поясу. Наразі помітна зацікавленість аграріїв у насінні кукурудзи більш дешевого цінового сегменту.
Проте наш аналіз свідчить, що не все ідеально і з забезпеченням вітчизняних аграріїв насінням нових гібридів. По-перше, залишаються сумніви щодо 100%-ї адаптації нових сортів до швидкозмінних кліматичних умов в Україні.
По-друге, не всі нові гібриди потрапляють в сівалки українських аграріїв того ж року чи наступного слідом за європейськими та американськими фермерами, про що запевняють деякі експерти. Приміром, в каталозі насіння на 2018 рік для українського ринку від дуже відомої західної насіннєвої компанії наводяться дані про фактичну урожайність так званих нових гібридів кукурудзи на полях європейських країн, починаючи з далекого, вже зовсім не «нового» 2014 року. Красномовні також дані про відсутність сертифікації насіння 20-40% вже проанонсованих нових гібридів різних культур.
І по-третє, обсяги постачання насіння нових гібридів у розмірі 1-8% від всього арсеналу насіннєвих компаній в Україні – це занадто мало, щоб зрівнятися по урожайності з кращими західними зразками. Звичайно, позначається обмеженість фінансових ресурсів у вітчизняних сільгосппідприємств, і особливо – у дрібних фермерів. Але з іншого боку це свідчить ще і про пасивність та ретроградство багатьох аграріїв.
https://agroday.com.ua