При глобальному потеплінні сільськогосподарські культури починають продукувати токсичні, небезпечні для життя з’єднання, розповідає Станіслав Ісаєнков, заввідділом рослинних харчових продуктів і биофортификации Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України, в ефірі радіо «Вести».
Наприклад, при нестачі води рослини накопичують афлатоксини, які концентруються в культурах завдяки паразитичним грибам. Ці та інші подібні з’єднання смертельно небезпечні для людини.
Однак займатися науковим вирішенням цієї проблеми в Україні поки що нікому, нарікає Ісаєнков, оскільки на всю науку держава дає стільки ж грошей, скільки отримує лише один західний університет.
«В законодавстві вказано 2 % на наукові вишукування, а в реальності, за моїми підрахунками виходить 0,2%», — додає він.
В принципі світова наука може запропонувати вирішення проблеми накопичення токсинів. Наприклад, на гребені хвилі сьогодні біотехнологія редагування геному. З його допомогою можна вирішити 70 % проблем, з якими раніше можна було впоратися тільки методами генної інженерії.
При цьому вчені нічого нового в геном не привносять, як раніше, а просто регулюють певні гени. Активізують ті, що працюють краще, і приглушують або зовсім «вимикають» менш працездатні.
Таким чином можна змінювати певні метаболічні процеси, які відповідають за накопичення тих же нітратів або роблять рослини стійкими до паразитів, які продукують афлатоксини.