«Сьогодні ситуація у світі щодо АЧС дуже мінлива. Зокрема й щодо міжнародного регулювання на рівні МЕБ. Власне ця хвороба не є блоком для торгівлі. Були випадки, коли країни готові були купувати українську свинину. Щодо торгівлі свининою з Китаєм, наразі наші країни рівні за епізоотичним статусом — АЧС-позитивні. Та це не означає, що вітчизняному виробникові буде легко „відкрити" цей ринок. Але платформа, щоб вести такі дискусії є», — зазначив Володимир Лапа, голова Держпродспоживслужби.
Крім того, пан Лапа розповів про результати європейської місії щодо АЧС, яка тривала в України на початку жовтня:
«Найперша мета європейців — вберегти свою територію від АЧС. Відтак, вони готові фінансово допомагати низці західних областей України. Зокрема йдеться про інвестиції у моніторингові дослідження з АЧС і програми, які діють в ЄС — компенсація за знайдений труп дикого кабана в дикій фауні. Моніторингові дослідження ми вже проводимо і передаємо звіти до ЄС. Певні кошти вже відшкодували, тобто програма реально працює. Щодо дикої фауни ще є питання».
Вартість АЧС може варіювати від сотень до сотень тисяч доларів, залежно від розміру й типу свиногосподарства, зазначив Василь Говгера, міжнародний економіст у секторі агробізнесу, ЄБРР:
«Ще на початку впровадження проекту з підвищення обізнаності щодо АЧС в Україні, ми робили базові розрахунки щодо ліквідації хвороби на різних рівнях. Мова йде про кількасот–1 тис. дол. При ліквідації спалаху у дикій фауні, кілька десятків тисяч — присадибний сектор і мільйони — у промисловому. На сьогодні варто розуміти що прямі втирати (знищені тварини, вартість ліквідації тощо) є незначними, порівняно з непрямими (зниження інвестиційного клімату в країні, ). Наприклад спалахи АЧС в Китаї обернуться дефіцитом у декілька мільйонів тонн свинини, за оцінками Rabobank».
