18 жовтня компанія «ПроАгро» провела II щорічну Олійно-жирову конференцію, яка стала не лише майданчиком обміном досвідом та окремими лайфхаками спеціалістів галузі, а й генератором панельних, часом емоційних, дискусій. А ми знаємо, що лише так народжується істина.
Зокрема, важко було не погодитись про доцільність, а краще сказати, необхідність переходу ринку сої на NON-GMO, що зробив уже увесь цивілізований світ, до якого спромоглася долучилася вже й Росія. Для багатьох учасників конференції було подивом дізнатися, що в цій країні вже досить давно діє законодавство, забороняюче вирощування та використання ГМО-сої на своїх теренах, і більш того, там це жорстко контролюється і карається законом. В Україні ж, відповідно до лабораторних досліджень, як зазначила завідувач лабораторії Глобинського переробного заводу (Астарта-Київ) Лариса Шевчук, близько 70% сої, яка надходить на підприємство, є ГМО. Це при тому, що в Україні, за словами регіонального директора Асоціації «Дунайська соя» Оксани Просоленко, станом на 2018 рік офіційно не дозволена до вирощування та обігу жодна із ГМ ліній.
О.Просоленко також зауважила, що соя є дуже затребуваною на європейському ринку, та оскільки там жорстко регулюється ринок ГМО, для виробників NON-GMO відкриті великі перспективи. За різними оцінками міжнародних експертів на 60-70% посівних площах сої в Україні вирощуються ГМ-сорти.
При цьому, за словами О.Просоленко,ГМ-соя стала популярною, оскільки є стійкою до раундапу. Втім ефективність застосування таких речовин знижується, тому що з’являються резистентні види бур’яну. Таким чином, вирощування NON-GMO сої дозволить вичистити поля від таких сильнодіючих речовин як раундап.
На думку Євгена Милованова, голови правління Федерації органічного руху України, ГМО має цілком зникнути з мапи України і Україна може стати країною походження 100% вільної від ГМО сої та іншої сільгосппродукції. «Це не лише може забезпечити покращення стану здоров’я українців, але і підвищення репутації нашої продукції на експортних ринках! Україна без ГМО, звичайно, стане значно комфортнішим середовищем для розширення органічного виробництва», - вважає Є.Милованов.
В цілому, як зауважив президент Української асоціації виробників та переробників сої Віктор Тимченко, Україна значно збільшила обсяги виробництва сої, але ця культура залишається примхливою до погодних умов, що позначається на обсягах вирощування та її якості.
Щодо якості сої, яка надходить на переробку, Л.Шевчук зауважила, що вона є досить неоднорідною, що впливає на роботу підприємства: «Переробникам часто доводиться підлаштовувати свої технології переробки під якість отриманих врожаїв, оскільки соя яка надходить на завод з різних фермерських господарств формує неоднорідної якості сировину».
В цілому, питання якості олійно-жирової продукції було одним із основних на конференції. Було розглянуто питання контролю фізико-хімічних показників продукції на експорт та вимоги країн-імпортерів. Зокрема, В’ячеслав Калін (COTECNA) розповів про особливості контролю та виявлення холостерину, поява якого є свідченням додавання курячого жиру до олії.
У свою чергу, Іван Касинюк (Avellum) розповів про особливості укладання ЗЕД-контрактів та їх роль як інструменту захисту від ризиків та збитків у разі спірних питань, особливо у сфері якості продукту. Адже якщо у контрагента виникають претензії по якості, то саме цей контракт може допомогти уникнути великих збитків, які фактично можуть бути мультимільйонними.
Як зберігати якість продукції під час експорту рослинних олій та які застосовуються системи контролю вхідної продукції - розповів Дмитро Фалько (UPSS-Terminals). Сучасне лабораторне обладнання в змозі забезпечити дійсно якісний контроль вхідної продукції на термінал. Крім того, значну роль до відвантаження продукції відіграють технології зберігання продукції, особливо, коли доводить працювати з такими «примхливими» до перепадів температур продуктами як високоолеїнова соняшникова, пальмова або не гідратована соєва олія. Недотримання вимог транспортування та зберігання може значно знизити якість продукту.
Також учасники конференції мали можливість дізнатися: куди рухаються цінові тенденції ринку сої, практичні поради щодо органічного вирощування гірчиці та льону в Україні, особливості очистки олійних культур (поради як економити та примножити свої прибутки, обравши правильну техніку для очистки олійних культур від директора СПЕЦЕЛЕВАТОРМЕЛЬМАШ Леоніда Фадєєва).
Але в полі вирішальну роль поки що відіграє погода. Як зазначила Тетяна Адаменко(УКРГІДРОМЕТЦЕНТР), за останнє десятиліття в Україні у порівнянні з попереднім аналогічним періодом значно збільшилася сума активних температур, що, у свою чергу, вплинуло на розвиток галузі рослинництва. Зокрема, як зазначає експерт, наразі в Україні можна вирощувати раніше нетипові для нашої агрокліматичної зони культури, або ж, як це вже відбувається на прикладі соняшнику, значно розширюється територія вирощування. Втім, як зауважила Т.Адаменко, очікуване подальше потепління збільшує ризики, пов’язані з недобором урожаю. Тому вже сьогодні українські сільгоспвиробники мають адаптуватися до очікуваних змін.