Сезон зернових перевезень набирає обертів. На жаль, більшість проблем, які торік гальмували цей процес, залишилися нерозв’язані. Меморандум про взаємодію між зерновиками та «Укрзалізницею», який УЗА запропонувала підписати ще у квітні, керівництво транспортного монополіста відклало у довгий ящик. А тому Українська зернова асоціація прогнозує, що нинішній експортний сезон у плані зернової логістики буде таким же напруженим, як і попередній. Деякі експерти висловлюють побоювання, що залізниця не зможе вивезти урожай зерна в повному обсязі.
«Вивезти то вивезе, але чи вчасно, і чи по тій ціні, що вигідно? Для зерновиків важливо продати зерно в пік ринку, коли ціна на нього найвища. Тоді й виробники можуть заробити більше. Якщо будемо продавати разом із іншими країнами, які вирощують основні зернові культури, це призведе до гострої конкуренції, а отже, й обваляться ціни, а тому треба продавати і вивозити вчасно, проте «Укрзалізниця» з цим завданням поки що не справляється», — розповів журналісту ІА «Інфоіндустрія» В.о. Виконавчого директора УЗА Сергій Іващенко.
Він повідомив, що бізнес за останій сезон збільшив парк приватних вагонів майже на 40%. Їх уже налічується близько 24 тис штук, тоді як торік — 17-18 тис. З них залізниці належать майже 10 тис. Однак дефіцит локомотивів становить, за різними оцінками, 300-500 шт. Але треба брати до уваги й інші показники: швидкість руху, дистанцію, оборотність вагонів. Якщо локомотив тягне на місяць два-три маршрути, його роботу можна вважати більш-менш ефективною, а якщо один, то – ні.
«Укрзалізниця» обстоює ідею різкого збільшення маршрутних станцій, на сьогодні їхня кількість вже становить 83, планується додати ще 57. Мовляв, це збільшить пропускну здатність залізниці.
«Але це не зовсім справедливий підхід, — вважає Сергій Іващенко, — бо ці маршрутні станції розташовані географічно нерівномірно, тож виникає ризик відрізати окремі регіони від виробництва зерна. Якщо цього року не можна звідти вивезти зерно, то наступного виробники там його не вирощуватимуть. Тому ми запропонували «Укрзалізниці», аби вона, враховуючи показники з виробництва зерна в кожній області, вказали, які станції можуть стати маршрутними, щоб навколо них були збудовані маршрутні елеватори. Тоді станції та елеватори будуть географічно рівномірно розташовані по всій Україні. Для залізниці це невеликі витрати, а бізнес завжди підлаштується і збудує елеватор, якщо буде можливість вантажити зерно…»
Інфоіндустрія