- X ювілейна Міжнародна науково-практична конференція
- Вчимось виробляти органічну продукцію
- ПОЄДНАННЯ НАУКИ, ОСВІТИ, ПРАКТИЧНОГО ВИРОБНИЦТВА І СПРАВЕДЛИВОГО ПРОДАЖУ ЯКІСНОЇ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ
- 07 вересня 2013 р. у центрі Києва - на Контрактовій площі, в рамках Органічного тижня в Україні, відбудеться Всеукраїнський ярмарок органічних продукт
- АГРАРНИЙ НАПРЯМ НА «СУЧАСНІЙ ОСВІТІ»
Порятунок… у органіці
Якщо людство дійде до останнього свого маразму у поводженні із довкіллям і пустить під ніж всю худобу, яку ще трохи маємо (а, отже, зникне гній для збереження грунту), то планета Земля перетвориться у пестицидну пустелю з блукаючими по ній голодними, хворими і злими залишками homo sapiens. І це – не із фільму жахів. На жаль...
Чернятинський коледж експерементує
Ентузіасти в пропаганді за поширення органічного землеробства в Україні -Державна установа «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти» і Федерація органічного руху України - вкотре підтвердили свою значимість у боротьбі за виживання української нації. Зібравшись на недавній ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Органічне виробництво: освіта і наука», вчені та бізнесмени, освітяни та представники влади вчергове підтвердили своїми виступами: органіка була, є і має бути збережена для нащадків. Зрештою, як і вся планета Земля.
Виступи доповідачів по багатоплановим темам були показово практичними і супроводжувалися на знак солідарності із ними оплесками учасників конференції. Заслужила їх і викладач Чернятинського коледжу Вінницького Національного аграрного університету Ольга Ящук, яка розповіла про те, як вона із студентами практикувала цього року на виробничій ділянці коледжу застосувавши біопрепарат КОМПОНАЗА для компостування органічних добрив. Оскільки навчальний заклад, наголосила, має свою свиноферму, то для експерименту обрали гній від свиней. Хоча подібно практикувати можна і із гноєм ВРХ, курячим послідом. Це важливо знати для селян, де кожний тримає хто птицю, свиней, а хто і корів. Тож може повторити їхній експеримент, який у проміжку займає місяць-півтора.
Отже, компоназ застосували для 15 тонн гною. На першому етапі заміри його температури сягнули від 25 до 40 градусів. Це було показником того, що процес – в дії: йде знезараження гною, гине патогенна флора, бур’ян. Щоб наситити гній аеробними бактеріями - провели його перебортування з додаванням сіна. Температура гною сягнула 46 градусів. Вихованці коледжу із 2-го по 4-й курси на власні очі переконалися, як на цьому етапі експерименту гній вже «горить», парує. При цьому разом проводили його полив, аби забезпечити вологість біомаси. У просторіччі - щоб вона трималась «кучки».
Коли пішло зниження температури до 41 градуса – це був хороший знак: 
гній вже можна готувати до внесення у грунт. У їхньому випадку – під посадку майбутньої капусти, яка, звісно ж, має вирости якісною та із щедрим урожаєм на такому гної. До речі, із 15 згаданих тонн після експерименту отримали 12 тонн органічного компосту. І цього достатньо для внесення на площу до одного гектара.
Варто додати, що Чернятинський коледж – один із тих освітніх закладів України, де досить потужно ведеться навчання, виховання майбутніх спеціалістів сільського господарства на засадах органіки. Отже, є сподівання, що по завершенню навчання вони і самостійно практикуватимуться у набутих знаннях по органіці хто фермерами, а хто агрономами у приватних господарствах. І матимуть в цьому підтримку не лише покупців, які хочуть споживати якісну городину, плодово-ягідні культури, але й законодавчу – з боку держави. Чому це так важливо – далі.
На двох із коровою – по антибіотику
Років так із десять –двадцять тому хліборобів, мабуть, насмішила б одна лише розмова про те, що гній може бути органічним, або неорганічним і вкрай небезпечним. Бо кордони у Європу, цивілізовані країни, де провісники органічного руху вже били на сполох у всі дзвони і вели боротьбу за зменшення пестицидів у сільському господарстві, були для багатьох українців закриті, а власний досвід обмежувався дідівськими методами і соціалістичними гаслами про «ударні темпи». Корови, тим часом, стали давати молока, як середні кози, на поля не просто сипалась «хімія» зверху аеропланами і знизу чим прийдеться, а ще й купи пестицидів роками залишались обабіч полів і «текли» із дощами у довкілля. «Ударні темпи» у поєднанні із пестицидами, до слова, і нині практикуються багатьма виробниками сільгоппродукції. Бо з пестицидами легше вирощувати урожаї і мати надприбутки.
Але ми не про чужі гаманці. Кожен заробляє, як вміє. Ми – ж про довкілля і здоров’я нації. І ось в цьому плані на конференції прозвучало чимало засторог проти шаленого використання пестицидів. Там, де традиційно ведеться сільське господарство, їх із надлишком. У тому числі в гної, перегної, компостах. Шлях пестицидів, а також дезінфектантів, лікарських препаратів, антибіотиків, важких металів сюди простий: якої якості дали, скажімо, корові корми, такий «букет» усілякої хімії вийшов з неї відходами (послідом) для гною. Молоко подібної корови – також «коктейль» з пестицидами і антибіотиками. Тобто, можеш не купувати антибіотики в аптеці – купи відповідного молока чи сиру...
Виступаючі на конференції говорили із засторогою: неконтрольоване застосування профілактичних антибіотиків у твариннництві дуже небезпечне. Організм худоби, отримуючи з кормами антибіотики, не справляється із ними. Антибіотики заледве наполовину метаболізуються у печінці тварини, а решта (близько 40%) акумулюється в її організмі і виводиться із послідом у незміненому вигляді. Гній із таким послідом небезпечний для довкілля. Антибіотики із нього потрапляють у грунт, рослини, воду і завдають шкоди довкіллю, а далі – споживачам недоброякісних продуктів.
Ось така поки що дійсність. По суті, багатьох із нас, без нашого відома і бажання (!!!), традиційні агровиробники вже зробили своїми заручниками: «підсадили» через продукти харчування на сільськогосподарські антибіотики... При тому ілюзій власного порятунку у даному випадку не варто плекати: термічний обробіток їжі майже не впливає на концентрацію бактерецидних речовин у ній. Звідки хвороби – зрозуміло...
Порятунок від них – органіка. Тому і були на конференції оплески за розповідь про вироблення органічного гною. Та й не лише. Адже на ниві боротьби за українське органічне землеробство і тваринництво кожен крок – важливий і знаковий.
Валентина Письменна
