Частка зарубіжних трейдерів на російському ринку знизилася
Ризики санкцій, посилення нагляду з боку податкової служби та зростаюча активність місцевих компаній призвели до зниження частки іноземних трейдерів на російському зерновому ринку. З 2013 року вона скоротилася з 54% до 31%. Тенденція несприятлива для рівня конкуренції: глобальні компанії з доступом до дешевого фінансування можуть пропонувати фермерам більш вигідні ціни, кажуть експерти.
За останні сім років частка іноземних трейдерів в російському експорті зерна скоротилася з 54% до 31%, випливає з презентації «Совекона». За підсумками сезону 2014-2015 років на частку іноземців доводилося 49% поставок, роком пізніше показник знизився до приблизно 41%, в наступному сезоні – до 40%, а сезоном пізніше – до 37%. За словами директора «Совекона» Андрія Сизова, в першу чергу зниження частки іноземних трейдерів пов’язано з відходом компаній через побоювання санкцій як з боку РФ, так і за бізнес в Росії. Повністю згорнула роботу в країні американська CHS Agromarket LLC, скоротила операції Bunge, перераховує він.
Керівник аналітичного центру «Русагротранс» Ігор Павенскій нагадує, що в 2013-2014 роках Росія експортувала близько 25 млн тон зерна, а сьогодні – більше 40 млн тон в сезон.
За його словами, нове зерно, яке надійшло на ринок, дійсно освоювали в першу чергу російські експортери. Але в абсолютних цифрах відвантаження найбільших на ринку іноземних трейдерів, таких як Glencore, Cargill і Louis Dreyfus, або незначно скоротилися, або виросли, зазначає експерт.
Партнер, керівник практики надання послуг компаніям АПК, PwC в Росії Михайло Фролов згоден, що скорочення частки іноземних трейдерів пов’язано зі збільшенням активності з боку їхніх російських конкурентів. З найбільш активних останнім часом він виокремлює ВТБ. У ВТБ (контролює трейдера «Мірогрупп ресурси» та ін.) відзначають, що за останні роки на ринку з’явилося більше учасників, посилилася конкуренція, внаслідок чого частка російських експортерів збільшилася.
Колишній топ-менеджер великого іноземного трейдера нагадує, що кілька років тому зерновий ринок РФ потрапив під увагу Федеральної податкової служби (ФПС), яка боролася з відходом від сплати ПДВ і стимулювала експортерів відмовлятися від посередників. Іноземні компанії першими почали перебудовуватися, побоюючись претензій ФПС, що і могло позначитися на їх частці, відзначає він. Гендиректор Інституту кон’юнктури аграрного ринку Дмитро Рилька вказує, що іноземні трейдери в цілому більш консервативні і пропустили, зокрема, зліт рейдової перевалки і не змогли влитися в хвилю вертикально-інтегрованих агрохолдингів.
В умовах низької рентабельності бізнесу перевагу отримують трейдери, які володіють логістичною інфраструктурою, а приналежність до якої-небудь країни в даному випадку ролі не грає, кажуть в Об’єднаній зерновій компанії (ОЗК).
Як зазначає Андрій Сизов, в інших країнах на частку іноземних трейдерів може припадати більше 50% торгівлі зерном. Наприклад, вказує він, на українському ринку місцеві компанії (Kernel, Nibulon, AP Group) займають близько чверті поставок. При цьому, слідує з прогнозів «Совекона», до кінця 2030 року Україна буде обганяти РФ за обсягами експорту зерна, нарощуючи відвантаження на 5-7% щорічно. За словами пана Сизова, чим більше на ринку представлено трейдерів, в тому числі іноземних, тим краще розвинена конкуренція. Глобальні компанії, що мають доступ до дешевого фінансування і краще управління ризиками, можуть пропонувати найчастіше вище закупівельні ціни через більш низькі витрати, міркує він. У ОЗК, втім, пов’язують результати України в першу чергу з хорошим урожаєм в сезоні і збільшенням експорту кукурудзи.
Ігор Павенскій очікує, що основні експортери російського зерна в найближчі роки збережуть свої позиції. При цьому, впевнений він, РФ як найбільший постачальник пшениці в світі продовжить залишатися привабливим ринком для іноземних трейдерів. Андрій Сизов згоден, що при збереженні поточних правил гри подальшого істотного скорочення частки іноземних зернових трейдерів в Росії чекати не варто. Він також не виключає зростання частки азійських компаній – на кшталт COFCO – або появи серед експортерів саудівської SALIC.
https://www.kommersant.ru