- Нові перспективи українського часнику
- Затяжна зима зменшить оптимальні строки для посіву ярих культур на 30-50%
- Посіви озимих в Україні страждають у розвитку через недостатню кількість тепла, - Кульбіда
- Аграрії цього року вироблять на 300 тис. тонн олії менше, ніж торік
- Американці радять українцям вирощувати не пшеницю, а рапс
В умовах нового клімату експерти радять вирощувати ефіроносні культури
Зона ризикованого землеробства в Україні зміщується на 200-300 км на північ, а це потребує змін видової і сортової структури посівів культур, строків посіву і густоти рослин.
Про це повідомив професор Миколаївського національного аграрного університету Михайло Федорчук під час конференції «Український трав«яний бізнес», організованої Фондом «ЛАСКА» за фінансової підтримки Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва.
Михайло Федорчук відмітив, що у найближчі 10 років зима буде такою ж теплою, як цього року. Ростуть суми ефективних температур, і сільгоспвиробникам потрібно шукати нові культури. У нашому новому кліматі себе чудово почувають ефіроносні культури. Експерт вважає, що за таких умов шавлію лікарську аграрії можуть вирощувати, як люцерну.
«Наприклад, сорт Шанс має середню врожайність п/с сировини (листя) 21,2 ц/га, насіння — 3,1 ц/га, вміст ефірної олії у сировині становить 1,8%. Ефірна олія містить понад 20% камфори. Маса 1000 насінин 8,0 г», — зазначає Михайло Федорчук.
За його словами також можна вирощувати шавлію мускатну, що інтродукована в Україну як перспективна харчова пряносмакова культура. Шкідниками та хворобами вона не пошкоджується. Є цінною ароматичною культурою, що використовується в харчовій та переробній промисловості у свіжому і сухому вигляді. Урожайність зеленої маси — 22,0-25,0 т/га, насіння — до 400 кг/га. Шавлія належить до посухостійких рослин, разом з тим вона чутлива до зволоження, особливо в період проростання насіння. Вона поглинає води в 3,5, а плодова оболонка — в 40 разів більше за свою масу. До ґрунтів шавлія мускатна маловибаглива. Її можна вирощувати навіть на бідних кам'янистих ґрунтах, але кращими для неї є чорноземи і карбонатні суглинисті ґрунти, менш придатні легкі піщані.
«Ще одна цікава рослина — гісоп звичайний або лікарський. В південних регіонах гісоп може дати два врожаї сировини, для цього рослині після першого укосу потрібне зрошення та підживлення мінеральними добривами.
В Миколаївській області середня урожайність зеленої маси гісопу лікарського у другий рік використання склала 26,5 т/га, сухої маси — 6,92 т/га», зазначає Михайло Федорчук.
ІЦ УАК за матеріалами Agroportal
agroconf.org
