- Перспективними ринками для експорту м’яса стануть країни, що розвиваються
- Серед країн-виробників «органіки» Європи Україна займає 11 місце за площею
- Через глобальне потепління світова економіка втрачатиме $2 трлн на рік, - ООН
- Л.Козаченко: "Не потрібно боятися перспектив, треба їх використовувати"
- Що отримає сільське господарство України від створення зони вільної торгівлі з ЄС?
Країни Америки в українській перспективі
Північна Америка на 2-му місці після Європи за кількістю споживання органічної продукції з України.
Дякувати за це можна кому завгодно, крім профільних посадовців різних амбасад і міністерств. Адже за понад 20 років вони так і не спромоглися розробити чи ініціювати створення відповідної програми співпраці між Україною та країнами Америки, не кажучи вже про запровадження аграрних аташе чи хоча б повноцінних торговельних представників, а не третіх заступників секретаря посла. Хоча вагомість українського АПК на тлі контактів з представниками іноземних держав не варто недооцінювати.
"Сьогодні продовольство у багатьох випадках є більш вагомим важелем впливу, ніж зброя. З року в рік страх перед нестачею продовольства посилюється у багатьох країнах. Адже населення зростає, а площі для вирощування зернових скорочуються через глобальне потепління та низку інших факторів. І нам потрібно обов'язково враховувати цей факт", – акцентує увагу на глобальних факторах впливу президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.
За словами Леоніда Козаченко, у 2020 році просіли ціни на зернові через опосередкований вплив спаду ціни на нафту й газ. Впала ціна на олійні культури.
Не забувають фахівці врахувати і коронавірусний фактор, хоча ключові проблеми українських аграріїв лежать в іншій площині.
"Впала (хоча й незначно) ціна на продукти тваринництва через наслідки коронавірусних обмежень, зниження економічної активності та зменшення статків у людей. Додали «погоди» кліматичні умови в нашій державі, що позначилося на втратах у рослинництві. Та й у тваринницького комплексу виникло чимало проблем, особливо ми втрачаємо у молочній галузі. Тут ключова проблема – відсутність доступних довгострокових кредитів. Для повномасштабного розвитку такого підприємства потрібно до 10 років, а жоден банк не дає такі кредити, а якщо й дає, то ціна запозичень дуже висока. У більшості країн світу, зокрема у США, суб'єкти господарювання можуть скористатися кредитами з нульовою ставкою. Це зроблено для того, щоб місцеві виробники могли впевненіше почуватися в умовах кризи. У нас в країні кредити для бізнесу пропонуються під нереально високі відсотки (незалежно від того, у гривні вони чи у конвертованій валюті). Це один аспект, але найголовніше – це неможливість отримати кредит строком на 5 і більше років", – пояснює Леонід Козаченко.
Україна поки залишається однією з небагатьох країн, яким торговельний конфлікт між США та Китаєм не приніс якоїсь шкоди, адже більшість країн, які зуміли наростити свій експорт до США, все одно опинилися в програші через зниження попиту на їхні товари з боку Китаю. Однак українські агроекспортери можуть зіткнутися з новими ризиками через закріплені угодою зобов'язання Китаю збільшити протягом двох років закупівлі американської сільгосппродукції на $32 млрд порівняно з 2017-м.
ІЦ УАК за матеріалами AgroPolit
agroconf.org
