- У новій структурі уряду України більше не буде Мінагрополітики
- Овостар Юнион обновил совет директоров
- Угода про співпрацю в галузі здоров’я та карантину тварин
- Фермери обрали собі нового-старого ватажка
- У ЄС засудили залякування журналістів самопроголошеною "владою" Донбасу
Науковці-борці за Незалежність України
Боротьба за незалежність України потребувала від патріотів нашої країни віддачі усіх своїх сил і часу визвольним змаганням. Тому побіжний погляд на плеяду кращих синів і дочок України дозволяє сказати, що тільки окремі особистості могли поєднати боротьбу з науковою діяльністю, як правило історичною та філософською. Серед них був український історик, громадський та політичний діяч М. С. Грушевський (1866-1934), який у 1917—1918 рр. очолював Центральну Раду Української Народної Республіки. 29 квітня 1918 р. Центральна рада обрала Михайла Грушевського Президентом Української Народної Республіки, започаткувавши інститут президентства у нашій країні. Михайло Сергійович зробив вагомий внесок в історичну науку. Він був членом Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, дійсним членом Чеської АН (1914), почесним членом Київського товариства старожитностей і мистецтв (1917), член-кореспондентом ВУАН (1923) та АН СРСР (1929), багаторічним головою Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові (1897—1913), завідувачем кафедри історії Львівського університету (1894—1914), автором понад 2000 наукових праць. "Історія України-Руси" є найвідомішим науковим історичним твором, в якому найповніше викладена історія нашої держави. |  М. Грушевський |
 |  |  |
| М. Аркас (старший) | М. Аркас (молодший) | М. Аркас (третій) |
| Український політичний діяч, історик, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму В. К. Липинський (1882-1931) був одним із організаторів Української демократично-хліборобської партії та «Українського союзу хліборобів-державників». У центрі наукових досліджень В’ячеслава Казимировича була козацька революція під проводом Богдана Хмельницького. Фактично він заперечував безоглядне «народолюбство» та намагався визволитися від ліберально-народницької однобічності в політиці та науковій діяльності. Історик стверджував, що тільки власна держава, збудована українською нацією на своїй етнографічній території, врятує її від економічних та інших проблем. |  В. Липинський |
| Літературний критик, публіцист, філософ, політичний діяч Д. І. Донцов (1883-1973) був одним із перших керівників Союзу визволення України, головним ідеологом українського інтегрального націоналізму. Народився і навчався спочатку в Мелітополі, потім у Відні. Дмитро Іванович одержав ступінь доктора юридичних наук. Провідною працею є «Націоналізм», в якій він стверджував, що «ми живемо в окупованій ментально чужим елементом нашій Батьківщині. І те, що вона наша, а не їхня, — повинні відчувати ми і вони», а також, що поки не перетвориться «безхребетне «народолюбство» в агресивний націоналізм, — доти не стане Україна нацією». |  Д. Донцов |
| Науковою діяльністю займався ідеолог ОУН, член Проводу Українських Націоналістів Юліян Вассиян (1894-1953). Він захистив докторську дисертацію на тему «Поєднання розуміння філософії в її відношенні до наук про основи поетики і метафізики». Ю. Вассиян написав ряд праць з філософії, а також праць, в яких викладено і розвинуто ідейні засади українського націоналізму. |  Ю. Вассиян |
| Олег Ольжич (справжнє ім'я Олег Олександрович Кандиба) (1907-1944) очолював культурно-освітню референтуру, Революційний Трибунал Організації Українських Націоналістів (ОУН), був заступником Голови та Головою Проводу Українських Націоналістів. Займався науковою діяльністю, діапазон якої охоплював археологію, історію, етнографію. У неповні 23 роки захистив докторську дисертацію. Він першим розробив типологію форм і орнаментів, що дозволило знайти аналогії з українською розписною керамікою і створити її загальну класифікацію. Читав лекції у Гарвардському університеті. Під час Другої світової війни відмовився від будь-якої співпраці з німцями: «Українські землі є життєвим простором для українського народу. Тому будь-якого окупанта били і будемо бити!». Помер від тортур на черговому допиті в концтабір Заксенхаузен. |  О. Ольжич |
Козар Сергій Федорович, заступник директора Інституту з наукової роботи, доктор сільськогосподарських наук
Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН
вул. Шевченка, 97, м.Чернігів, 14035
т./ф.: (04622)3-20-75, (096)303-80-63, (096)538-25-75, (099)223-92-95
e-mail: ins.ekonomika2017@gmail.com; www.ismav.com.ua
